Не призначений, а вибраний

Понад дві тисячі голосів набрав у виборчих перегонах Леонід Губерський, який керує Національним університетом ім. Тараса Шевченка з 2008 року. Нагадаємо, що відповідно до нового закону про вищу освіту керівників вишів тепер не призначають «зверху», а обирають. З-поміж шести кандидатів перемогу здобув чинний ректор. Для порівняння: його найближчі суперники Олександр Голуб та Анатолій Конверський набрали 353 та 296 голосів відповідно. Ще троє учасників виборчих перегонів — усього по кілька десятків голосів. Як повідомляє Центральна виборча комісія із проведення виборів ректора, на шести дільницях взяли участь 3054 особи, що становить 80,4% від загальної кількості виборців університету.

Представники від МОН заявили, що вибори відбулися згідно з нормами законодавства та статуту університету, з дотримання процедури таємного голосування. У ЦВК наголошують, що вперше в історії вишу ректора обирала університетська спільнота. Вибори ректора у багатьох моментах нагадували вибори політичні: з кандидатами на посаду ректора та їхніми передвиборчими програмами, із зустрічами кандидатів зі студентами та викладачами, з виборчими дільницями та виборчою комісією, що береться за організацію всієї процедури.

Студентська ж спільнота активно інформувала про перебіг виборів у виші ще з вересня, коли з’явилось розпорядження МОН про обрання ректора. На сторінці у «Фейсбуці» «Шевапил» активісти писали, що саме перед виборами з’явилась університетська газета накладом п’ять тисяч примірників, що кількасот викладачів узагалі не зможуть проголосувати, бо їх немає у списках виборців. Кандидати заявляли про перешкоджання з боку ЦВК вести агітаційну кампанію, доходило навіть до банального зривання плакатів. Також виникали перешкоди під час організації зустрічей зі студентством деяких кандидатів. Схоже, що система обрання ректорів у тих вишах, де є активна студентська чи наукова спільнота, просувається зі скрипом.

— Імплементація закону про вищу освіту відбувається важко, зокрема і норма про вибори у виші, — коментує Ольга СТРЕЛЮК, керівник освітніх програм Громадської мережі «Опора». — Якщо є прогресивні навчальні заклади або прогресивні їх працівники, проректори чи особи, що хочуть балотуватись і бачать, що для них це можливість щось змінити, можуть бути у виборчій кампанії свої особливості. Усе залежить від конкретних кандидатів та від адміністрації вищого навчального закладу. У тих вишах, де звикли брати відповідальність на себе і не чекати, що скаже Міністерство освіти й науки, це легше відбувається. Громадські спостерігачі можуть бути присутніми безпосередньо під час голосування, у нас був такий досвід у рівненському виші, але в інших випадках із іншими виборами все відбувається не під час голосування, а задовго до того, коли триває агітація, кандидати представляють свої програми. Тому коли присутні спостерігачі, вони фіксують, що вибори відбуваються чесно та прозоро.