Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори
Григорій Сковорода — український філософ-містик, богослов, поет, педагог

«Не робіть з ялівця слона»

Віталій Кличко переконує, що туї на Хрещатику — тимчасово
25 травня, 2020 - 19:54
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Каштанів на Хрещатику, вочевидь, киянам не бачити. То купували іноземні саджанці, котрі не приживалися у столичних умовах, то деревця з’їдала каштанова міль, а днями комунальники висадили у центрі міста саджанці туї та ялівцю. Цим поставили хрест на будь-яку надію побачити на Хрещатику крислаті крони, каштанові «свічки», оспівані у піснях, чи бодай затінок улітку. Тепер центральна вулиця схожа на кладовище чи Кремлівську стіну. Містяни обурені, а експерти нагадують комунальникам, що прикрашати центр міста хвойними насадженнями — це мода середини ХХ століття. 

Та в комунальному об’єднанні «Київзеленбуд» мають свої аргументи, чому на Хрещатику з’явилися саме туї з ялівцями. Їх висадили між вулицями Прорізною та Хрещатиком у рамках благоустрою. «Висаджені рослини значно покращують естетичний вигляд вулиці, проте є тимчасовим заходом перед початком її реконструкції», — додають у «Київзеленбуді».

Через рік на Хрещатику планується реконструкція, тож висаджені хвойні деревця потім «переїдуть» в інші сквери та парки. «У лунках на бульварній частині будуть висаджені нові дерева, — кажуть комунальники. — Планується розширити бульварну частину, щоб дерева росли далі від проїжджої частини. Перед реконструкцією висаджувати крупномірні дерева немає сенсу».

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Однак такі пояснення критикують екологи, культурологи та києвознавці. По-перше, за паспортом Хрещатика тут мають рости каштани та липи. Киянин Віталій Селик додає у Фейсбуці, що саме ці види дерев передбачалися у проєкті групи архітектора Анатолія Добровольського, який планував відбудову Хрещатика після Другої світової війни. Ця ж концепція описана і в згаданому паспорті вулиці. По-друге, давня пісня комунальників, що у центрі міста каштани не приживаються через загазованість, виправдана лише частково. Правильна система поливу, догляд за деревами та використання ощадливих до рослин реагентів узимку зробили б свою справу.

«Справа не так у загазованості, а в тому, що зелені насадження на Хрещатику опинилися у такому жахливому стані через неналежний догляд, — коментує еколог Олександр СОКОЛЕНКО. — Їх не поливають та не підживлюють. Підприємства, які поглинають величезні кошти з міського бюджету, не виконують свою роботу. Якщо на Хрещатику планується ремонт і запланована висадка інших дерев, то чому не можна було зараз посадити нормальні дерева? Одне одному не заважає. Рік тому у КМДА була створена комісія, яка вирішувала, що садити на Хрещатику. Як член цієї групи, я пропонував саджати каштан їстівний, але ботаніки заперечили, бо в Європі є випадки, коли цей вид каштанів хворіє на одну з форм раку, через що дерева всихають. Але хвороби між деревами поширюються, коли на одному місці росте їхня велика популяція. Якщо висадити каштани локально, не думаю, що їм буде щось загрожувати. Бо зараз натикали туй, як на кладовищі. Це показує рівень фахової підготовки працівників «Київзеленбуду», а він на нулі».

Між тим, на прибирання снігу, якого майже не було у місті, цього року мерія витратила 400 мільйонів гривень. Чому ж тоді економлять на зелених символах Києва?

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: