Жалься, Боже, з України, що не вкупі має сини!
Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман

«Нiч у Софiї. Гетьманат. 1918»

Як креативні київські студенти-історики «оживили» минуле
18 червня, 2018 - 19:22

Цього року в Україні на державному рівні продовжують відзначати сторіччя подій Української революції 1917—1921 років. Газета «День», нагадаємо, оголосила 2018-й — Роком 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського. Громадськість проводить різноманітні заходи, спрямовані на відновлення пам’яті про Гетьмана, як-от: урочистий молебень на честь століття проголошення Скоропадського Гетьманом, марш на честь 100-річчя Української держави в Харкові. А завдяки студентам-історикам минулими вихідними жителі та гості столиці ще й змогли відчути себе частинкою революційного Києва.

15 та 16 червня на території Національного заповідника «Софія Київська» за підтримки Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України студенти історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка провели театралізовані екскурсії «Ніч у Софії. Гетьманат. 1918», присвячені Павлу Петровичу Скоропадському.

«Проведення екскурсій, присвячених Скоропадському, — це була мрія мого життя! В 9 класі, коли я був на Всеукраїнському турнірі істориків, мені випало питання про гетьмана, тож я почав цікавитися його біографією. Його поверхово вивчають у школі, але коли заглиблюєшся в цю тему, розумієш масштаби цієї постаті, концепцію Української революції. Ти захоплюєшся й завдяки цьому  починаєш втягуватися в цей процес дедалі більше», — розповідає керівник Творчого об’єднання студентів історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка «Ніч в Університеті» Олексій РУДЕНКО.

Олексій створив Творче об’єднання «Ніч в Університеті» 2016 року, і воно стало відомим завдяки своєму волонтерському проекту — театралізованим екскурсіям у різних будівлях Києва. Цей проект стає дедалі популярнішим і щоразу збирає все більше й більше глядачів. Юним історикам вдалося вийти за межі своєї альма-матер, на відміну від більшості подібних університетських об’єднань, й вони впевнено крокують далі, змінюючи тематику і масштаб подій. За неповних два роки існування об’єднання студенти провели низку екскурсій, зокрема представили проект «Ніч в НАТО» за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні (нагадаємо, «День» писав про нього в № 74 від 26 квітня 2018 року).

CТУДЕНТИ-ІСТОРИКИ КНУ ІМ. ШЕВЧЕНКА В РОЛЯХ ДІЯЧІВ ДИРЕКТОРІЇ (ЗЛІВА НАПРАВО): В. ВИННИЧЕНКО, Ф. ШВЕЦЬ, С. ПЕТЛЮРА

«Сьогодні ми з вами переносимося рівно на 100 років назад. Відтепер існує лише Українська держава Гетьмана Скоропадського!», — розпочинає екскурсовод. Хоча неправильно буде назвати цього юнака екскурсоводом, він — провідник до світу Скоропадського, випускник історико-філософського факультету Університету святого Володимира та хорунжий 1-го Сердюцького полку армії Української держави.

Події розгортаються швидко, актори неочікувано виринають із натовпу, локації змінюються, й от розпашілі відвідувачі з захопленими поглядами біжать за провідником, аби встигнути побільше побачити. Здавалося, щойно перед вами єпископ Никодим благословляв Скоропадського на Софійській площі, а вже за мить ви на території заповідника. Аж раптом усі спрямовують погляд на дзвіницю — звідки юнаки виголошують Грамоту Ясновельможного пана Гетьмана Всієї України до українського народу.

Не обійшлося й без інтерактиву, в якому брали участь відвідувачі. Всі присутні перетворилися на новобранців, яким довелося відпрацьовувати стройовий крок разом із сотником. До того ж кожен охочий міг потримати гвинтівку та спробувати себе в бою на шаблях. По закінченні тренування сотник повідомив, хто пройшов відбір до армії, а всім іншим порадив трудитися на благо Української держави та Ясновельможного Гетьмана як цивільним людям.

ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ РАЗОМ ІЗ СОФІЄЮ РУСОВОЮ, ЯКА БУЛА ОДНИМ З КЕРІВНИКІВ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ ЗА ЙОГО ПРАВЛІННЯ (ЇХНІ РОЛІ ЗІГРАЛИ СТУДЕНТИ-ІСТОРИКИ КНУ ІМ. ШЕВЧЕНКА)

Далі мандрівники в часі, себто відвідувачі, відправилися до Звіринецького форту, де в часи Скоропадського зберігалися зброя та боєприпаси. Він містився на території теперішнього ботсаду ім. Гришка і дав ім’я одному з районів столиці — Звіринець. Провідник розповідає, що 6 червня 1918 року військові склади на Звіринці з 2 мільйонами снарядів вибухнули і накрили собою Печерськ, а в Університеті святого Володимира силою вибуху навіть вибило шибки. Орієнтовно півтори тисячі людей постраждали, 900 будинків було знищено. В усьому місті почалася паніка й кияни масово залишали Київ, думаючи, що то був обстріл більшовиків. Скоропадський миттєво відреагував на цю трагічну подію і створив комітет для допомоги постраждалим від вибуху. До того ж кияни активно долучилися до збору коштів на потреби потерпілих.

«Але не всіх людей у Києві реально турбувало це питання. Адже, говорячи про часи Гетьманату, важливо також розуміти — такому типу влади були надзвичайно раді ті люди, які не уявляли свого життя за нових, революційних умов. Для них одноосібна влада була куди більш зрозуміла», — підсумовує провідник.

Велику увагу приділили також актуальному і сьогодні, і сто років тому, питанню автокефалії. Відвідувачам пояснюють, що на Всеукраїнському церковному соборі в травні 1918-го митрополитом Київським було обрано Антонія, людину відверто українофобських поглядів. У той самий час, Всеукраїнська православна рада церков виступала за скликання іншого собору, який би розглянув можливість автокефалії. За автокефалію (тобто — самостійність від Московського патріархату) особливо виступали Павло Скоропадський і голова Ради міністрів Української держави — Федір Лизогуб. У липні 1918 р. саме у Софії відбувся Всеукраїнський церковний собор, на якому затвердили нового митрополита Антонія, однак до питання автокефалії чи хоча б автономії української церкви уряд у цілому, тобто, крім Лизогуба, поставився неприхильно.

Захід вийшов неймовірно цікавим та пізнавальним як для дорослих, так і для маленьких членів групи, які, можливо, згодом теж захочуть стати істориками. Завдяки креативним студентам Творчого об’єднання «Ніч в Університеті» відвідувачі отримали змогу «побачити» чимало відомих постатей того часу: Павла Скоропадського, його дружину — Олександру Скоропадську, Симона Петлюру, Володимира Винниченка, Федора Швеця, анархістку Марусю Нікіфорову, акторку Марію Заньковецьку; приєднатися до війська Української держави; стати «свідками» кількох вбивств та одного з замахів на Гетьмана й зрештою, власноруч доторкнутися до історії.

Олександра КЛЬОСОВА; фото автора та Наталі МИДЛЯК
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments