Під катком репресій
Що зараз відбувається із кримськими татарами, заарештованими під час масових обшуків 27 березня
Днями до Києва приїхали адвокати та родичі заарештованих у «справі 24-х». У Росії їм висувають звинувачення за статтею 205.5 Кримінального кодексу РФ — організація діяльності терористичної організації або участь у діяльності такої організації (у даному разі йдеться про ісламську партію «Хізб ут-Тахрір»).
Адвокати та рідні політв’язнів мають зустрітися з представниками МЗС, Офісу Омбудсмана тощо, а на прес-конференції в «Українському кризовому медіа-центрі» вони розповіли про ситуацію у справі.
«Із затриманих у березні 24 осіб щонайменше до трьох застосовувалось побиття, катування, — зазначила Марія ТОМАК, координаторка Медійної ініціативи «За права людини». — Майже миттєво затриманих перевезли до Російської Федерації, на сьогодні вони перебувають у п’яти СІЗО, зокрема в містах Ростов, Шахти і Таганрог, що на території Росії, один затриманий знаходиться в Сімферопольському СІЗО».
Місцеперебування ще одного чоловіка, якого у цій справі розшукують окупаційні спецслужби, невідоме.
Більшість затриманих — активісти правозахисної ініціативи «Кримська солідарність», яка допомагає незаконно затриманим громадянам України.
Айдер АЗАМАТОВ, адвокат активіста Сейрана Муртази, затриманого під час масових арештів у березні 2019 року, акцентує: «Від початку затримання і до сьогодні ми регламентувалися лише нормами міжнародного права, у даному випадку — IV Женевської конвенції (стосується захисту цивільного населення під час війни. — Авт.). Згідно з нею, всіх жителів Криму, які знаходяться на території півострова, заборонено вивозити за межі півострова. У порушення Женевської конвенції підзахисні, зокрема мій, були вивезені в Ростов і Ростовську область. У всіх судах, на яких обираються або продовжуються запобіжні заходи, наші підзахисні кажуть, що є громадянами України, політичними в’язнями, що до них необхідно застосувати норми IV Женевської конвенції».
«Ми маємо продовжувати все те, що робили раніше. Маю на увазі максимальну опору на наших міжнародних партнерів, — говорить Рефат ЧУБАРОВ, голова Меджлісу кримськотатарського народу. — Але тут ми маємо нові проблеми, зокрема в Раді Європи. Не виключено, що в червні повноваження російської делегації в ПАРЄ можуть бути відновлені. Це буде прийнято Росією як індульгенція репресіям, які вона здійснювала до того часу в Криму і на непідконтрольних нам територіях Донбасу. Намагаємося робити все, щоб цього не сталося, але тут багато залежить від загальної ситуації в Україні».
За даними правозахисників, на сьогодні йдеться про 115 громадян України, які переслідуються в Криму і на території РФ з політичних мотивів, з них 63 — кримські татари.
Тим часом 30 травня у Криму затримали активісток — Лутфіє Зудієву та Муміне Салієву, яким інкримінують адміністративні правопорушення — нібито «пропаганду забороненої символіки».
