По той бік відчаю

Урочище Вовчак, що на межі Турійського та Володимир-Волинського районів, і сьогодні знаходиться обабіч людних доріг. Сюди і сьогодні, у навколишні села, важко добратися рейсовим автобусом, він ходить зрідка. У роки ж Другої світової війни це село серед волинських пралісів стало місцем дислокації бази повстанців під назвою «Січ». Відділи УПА, які діяли в окрузі, складалися не лише з українців, а з людей 29 національностей, в УПА вступали і військовополонені, які втекли від нацистів, і ті, кого пресували червоні партизани. Це було ціле містечко, з майстернями, кузнями, шпиталем, вишкільними підрозділами і т.д. Діяла старшинська школа. А влітку 1943 року головний командир УПА Дмитро Клячківський облаштував у Вовчаку резервну ставку Головної команди УПА, а пізніше тут діяв штаб УПА-Північ.

Радянська влада жорстоко помстилася Вовчаку. Село було знесене з лиця землі тракторами і бульдозерами, вціліло кілька могил на старому кладовищі. У наш час ентузіасти відновили частину комплексу повстанської бази і продовжують це робити далі, діє історичний комплекс «Вовчак. Волинська Січ». Тут проводять патріотичні табори, фестивалі патріотичної пісні, відкрито історико-краєзнавчий туристичний маршрут «Вовчак: «Волинська Січ» — за місцями бойової слави УПА», який був розроблений ГО «Волинська фундація» та туристичним клубом ANTAR за підтримки Українського інституту національної пам’яті. Тут знімали кіно про УПА. А на Покрову відкрили виставку Українського інституту національної пам’яті «Проти Голіафа. Свобода починається по той бік відчаю».

 Леся БОНДАРУК, представниця Західного міжрегіонального відділу Інституту національної пам’яті, у коментарі «Дню» зазначила, що в експозиції розповідається про вісьмох представників національно-визвольного руху, завдяки ідеям і праці яких зараз є Українська держава. «Це Степан Бандера, який не зламався в нацистському концтаборі і не відкликав Акт відновлення Української Держави; Роман Шухевич, який 7 років очолював УПА в найбільших її зіткненнях з радянським режимом; Василь Галаса — автор ідеї «Великого рейду» в Західну Європу, щоб пробити залізну інформаційну завісу; Василь Кук, який розбудовував ОУН у східній Україні та зберіг кадри підпілля після загибелі Шухевича. Залишені ним на допитах свідчення зафіксували справжню історію УПА, однак генерал не розповів ворогу ні про кого, хто ще залишався у підпіллі; Євген Грицяк — один із лідерів Норильського повстання, яке пришвидшило кінець ГУЛАГу; Катерина Зарицька, організаторка Українського Червоного Хреста; Ірина Тимочко-Камінська — надрайонна провідниця, бойова командирка, котра ще зі шкільної лави пішла в армію і особисто брала участь у боях; Ілля Оберишин, який 40 років провів у підпіллі, вийшовши тільки після Референдуму за незалежність 3 грудня 1991 року».

«Від себе додам, — каже Леся Бондарук, — що мені особливо приємно було презентувати цю виставку, адже із трьома історичними особами, які є в експозиції виставки, мені пощастило бути знайомою і дружити. Це Василь Галаса, Василь Кук і Євген Грицяк. У майбутньому ця експозиція на Вовчаку буде доповнена розповідями про воїнів ОУН і УПА, які тут перебували».