«Поліщуки» – книга, написана життям

У Сарненському історико-етнографічному музеї, що на Рівненщині, відбулася науково-практична конференція «Борис Швед та його Полісся», присвячена 115-річниці з дня  його народження.

Організатори конференції – Сарненський історико-етнографічний музей та Громадська організація «АРТ-МЛИН – прагнули привернути увагу  до унікальних сторінок Полісся, розширити знання про край, підкреслити доцільність подальшого його дослідження, – йдеться у повідомленні Сарненського історико-етнографічного музею. У заході взяли участь громадськість краю, музейники, освітяни, учні Малої академії наук, школярі району.

Творчість Бориса Шведа тривалий час досліджувала багаторічна очільниця музею пані Раїса Тишкевич, а працівники музею й надалі продовжують збирати й примножувати все, що пов’язане з життям та творчістю видатного земляка.

Борис Швед (1906–1945) народився в Сарнах у сім’ї майстровитого ремісника. Закінчивши  початкове училище, прагнув учитися далі. Але коштів на це у багатодітної родини бракувало, тож він змушений був стати помічником місцевого перукаря.

Проте Борис уперто займався самоосвітою, багато читав. Окрім того, у перукарні він мав можливість слухати різноманітні життєві історії, які розповідали клієнти, занотовував їх. Тож в історію Полісся ввійшов  як письменник, котрий змалював неприкрашене життя, побут, звичаї та обряди корінних мешканців.

Він – оповісник селянських реалій, а його повість «Поліщуки» відкрила всьому світові будні поліської глибинки – її безпросвітні злидні, а також колоритні свята та традиції. Адже, як стверджують науковці, значення повісті неоціненне саме через унікальність зображення поліського села двадцятих-тридцятих років ХХ століття.

1938 року «Поліщуків» опублікував у Львові, за сприяння місцевої інтелігенції, двома невеличкими частинами видавець Іван Тиктор.

Мобілізований до Червоної армії у жовтні 1944 року, Борис Швед зі зброєю в руках боровся проти гітлерівської окупації і загинув на початку 1945 року під час наступу на Варшаву. Похований у селищі Черна Струга у братській могилі.

Краєзнавці говорили про творчість Бориса Шведа і його важливу роль у зображенні Полісся, порівнюючи ці народознавчі образи з творчістю  іншого волинського письменника – Уласа Самчука, про те, що також є  предметами особливої гордості поліщуків – самобутнє «Нобельське Євангеліє», старовинний обряд «Водіння куста», який зберегли мешканці села Сварицевичі, таємниці роду Ордів на Поліссі, традиційний одяг поліщуків Рівненщини.

А ще – необхідність популяризації знань про Полісся, дослідження  минувшини і творення сьогодення краю.

Особливої атмосфери заходу додав виступ народного фольклорного гурту «Берегиня» з села Городець Сарненського району, яким керує Наталія Кривко. Аматори представили місцевий обряд ділення весільного короваю та унікальний поліський танець «Печонеє порося».