"Повернути втрачений вигляд"

Презентація відбулася сьогодні, 25 вересня, у головному корпусі Національного університету «Львівська політехніка».

На урочистості, участь у яких взяв ректор Політехніки Юрій Бобало, прийшли представники міської та обласної гілок влади — мер Андрій Садовий та голова ЛОДА Максим Козицький, народні депутати — теперішнього і попередніх скликань, представники духовенства, бізнесових кіл, громадськості. Отримала запрошення на церемонію головний редактор «Дня» Лариса Івшина.

Прибув до Політехніки на відкриття відновлених галереї Яна Матейка (актової зали) та зали Юліана Захарієвича (старої читальної зали) й премєр-міністр України Денис Шмигаль (до слова — випускник цього вишу).

Провела урочистості директор Міжнародного інституту освіти, культури та звязків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» Ірина Ключковська.

Кількість посадкових місць у залі, де крісла стояли «шахівницею», була обмежена — аби дотримуватися правила соціальної дистанції.

«Сьогодні ми відкриваємо після реставрації, а тривала вона — понад пять років, дві прекрасні зали. Особливість цього дійства полягає в тому, що, по-перше, реставрація відбулася без залучення бюджетних коштів. По-друге, реставрація зробила можливим те, що будівлі «Львівської політехніки» і все, що повязано з «Львівською політехнікою», були внесені в Список ЮНЕСКО. По-третє, реставрація цих двох залів здійснювалася своїми силами — студентами, аспірантами, докторами «Львівської політехніки», — зазначив, зокрема, ректор вишу професор Бобало. І додав, що головний корпус університету розташований в середмісті Львова, і вже оновлюються туристичні маршрути, в які включено «Львівську політехніку». Екскурсійний маршрут найцікавішими місцями ЛП, серед яких будуть і актова зала, і зала Захарієвича, розробляють науковці кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Інституту гуманітарних і соціальних наук вишу. Найперше цими маршрутами проходитимуть студенти-політехніки. Згодом, звісно, — й гості Львова.

«Роботи ми розпочали взимку 2015 року, а головне завдання, яке стояло перед нами, — повернути втрачений вигляд головного приміщення університету, адже тут колись була зала засідань великого сенату, — розповів керівник реставраційного проєкту, завідувач кафедри архітектури та реставрації Інституту архітектури та дизайну професор Микола Бевз. — Разом із командою фахівців ми реставрували малярську та скульптурну декорацію зали, крок за кроком повертаючи їй автентичний вигляд, який у 1884 році реалізував художник і архітектор Іван Долинський за задумом першого ректора — архітектора Юліана Захарієвича. Паралельно, в 2018 році, розпочали реставраційні роботи і приміщення колишнього розміщення читальної зали старої бібліотеки, де збереглися унікальні автентичні меблі з 1878—1880 років — також авторства Юліана Захарієвича та митця Леонарда Марконі. Варто наголосити, що у Європі є лише дві схожі зали в старих італійських університетах. Щоправда, там немає такої унікальної конструкції шаф».

Дізнатися чи не в усіх деталях, які саме роботи виконувалися в актовій та читацькій залах, можна з ексклюзивного інтервю, котре професор Бевз дав напередодні урочистостей газеті «День» (див. публікацію «Реліквії — і Політехніки, і України, і світу» у №181 — 182 від 25 вересня. — Т.К.).

Історична довідка про «Львівську політехніку»:

Монументальний триповерховий будинок (сьогодні головний корпус Національного університету «Львівська політехніка» — вул. Бандери, 12) був споруджений у 1873—1877 рр. для львівської Технічної академії за проєктом архітектора Юліана Захарієвича. Будинок є характерним зразком навчального закладу періоду історизму, архітектура якого поєднує мотиви неокласицизму та італійського неоренесансу. Памятка архітектури.

Львівська політехніка — одна з найдавніших академічних технічних шкіл Європи. Історія виникнення цього навчального закладу почалася з заснування трикласної реальної школи у 1816 році. Через 20 років її статус виріс до рівня Реально-торгової академії. Після переведення з університету кафедри будівництва на її базі була створена Львівська технічна академія, одна з найстарших політехнік у Європі і перша в Україні. Відкриття Львівської політехніки, яка тоді називалася «Цісарсько-королівською Технічною академією», відбулося 4 листопада 1844 року.

У 1872-му австрійський уряд прийняв ухвалу про будівництво нового будинку для Технічної академії на місці колишніх садів графині Фредро. 12 квітня цього ж року львівський магістрат затвердив дозвіл на будівництво будинку академії. Проєкт будівлі в кінці 1872 року виконав найшанованіший і найвпливовіший львівський архітектор того часу Юліан Октавіан Захарієвич. Будівельними ж роботами у 1873—1877 роках керував його син Альфред Захарієвич, а безпосередньо здійснювали за державні кошти представники «Будівельного банку» — архітектори Зигмунт Кендзерський, Альфред Камєнобродський та А. Гауфф.

Будівництво було завершено 1 жовтня 1877 р. Академія отримала назву Політехнічної школи.

Вже у перші роки ХХ ст. постала необхідність розширення будинку. До північного фасаду у 1903—1905 рр. добудували два ризаліти

Статус університету і нову назву — Національний університет «Львівська політехніка» Політехніка отримала у 2000 році.