Які ж несвоєчасні рішення можновладців. Коли вони за що-небудь, нарешті, зважуються взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, визначний український державний і політичний діяч, воєначальник, останній гетьман України

Прихований наступ на ЗНО

Через низький прохідний бал для тесту з математики під ударом опинилася вся система оцінювання
20 липня, 2020 - 19:58
«ЯК СКЛОДОВСЬКА-КЮРІ» / ФОТО АЛЬБІНИ КОСОЛАПЕНКО

У Міністерстві освіти та науки підставили ще одну підніжку системі зовнішнього незалежного оцінювання. Минулого четверга відбулося засідання експертної комісії Українського центру оцінювання якості освіти з членами колегії Міносвіти, на якому визначили порогові бали для тестів з математики та фізики. За рішенням колегії із математики абітурієнтам варто було набрати усього 9 балів із 62 можливих, а з фізики — 12 із 64.

Прохідний бал означає, складено чи ні тест із певного предмета взагалі. Потім ці бали трансформуються за окремою методикою у шкалу від 100 до 200 балів, а вже ці цифри стають подальшим плацдармом для вступу в обраний заклад вищої освіти.

Що ж відбулося з математикою? Учителька Дарія Дмитрієва описала у «Фейсбуці», як сама склала ЗНО з математики шляхом сліпого вгадування: «Відповідала одну і ту саму букву на всі питання. На відповідність 1А, 2Б, 3В. На питання, де треба давати відповідь числом, не відповідала. Останні три задачі, зрозуміло, не робила». При цьому поріг склав/не склав педагогиня здолала.

«АБО ЧИЄСЬ ЗАМОВЛЕННЯ, АБО РЕАКЦІЯ НА СКАРГИ БАТЬКІВ»

Фактично, щоб скласти тести із ЗНО цього року, абітурієнтам не треба було докладати жодних зусиль, і що найгірше — можна було не вчити математику взагалі. Бо яка мотивація? Крім, хіба, аби знати для себе. Та у суспільства нема необхідного розуміння, навіщо в житті математика. А з таким підходом до ЗНО його й не буде. А ще й нівелює суть оголошеного президентом Року математики. Нагадаємо ідея тематичного року з’явилась якраз після оголошення результатів тестів PISА (такий собі міжнародний зріз знань та компетентностей наших учнів), котрі засвідчили, що рівень наших школярів у точних та природничих науках страшенно низький.

Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор ЛІКАРЧУК, за якого і створювалася система ЗНО, вважає визначення низького порогу для математики таким, що нищить зовнішнє незалежне оцінювання де-факто. «Фактично можемо поставити крапку на вивченні математики у школах, можемо повністю демотивувати учнів вчити, а вчителів — викладати математику, — додає «Дню» Ігор Леонідович. — Тому що 9 балів — це поріг вгадування. У кожному тесті є певна кількість завдань, їх вгадаєш, то й отримаєш позитивний результат. Це визначається за спеціальною методикою, я був ініціатором її запровадження у 2014 році, про що тепер треба жалкувати. Адже хорошим інструментом, яким мав би працювати на підвищення якості освіти, користуються абияк. Ця методика визначається експертною оцінкою та за спеціальною формулою Ангоффа, потім спеціальна комісія, порівнюючи ці два показники, приймає рішення. Пороговий бал визначається після перевірки тестів, я думаю, що в цій ситуації найсильніше вплинув суб’єктивний фактор. Очевидно, це у певній мірі або чиєсь замовлення, або реакція на «воплі» деяких батьків, що через карантин діти не могли підготуватися до ЗНО. Я пам’ятаю ситуацію, коли у 2014 році запроваджували цей поріг, тодішнє керівництво МОН казало, що не можна ставити високий пороговий бал, бо університети недорахуються абітурієнтів. І з кожним роком ситуація з цим пороговим балом погіршується. Якщо виставляти такий пороговий бал, то тоді виникає питання — для чого взагалі ЗНО. Простіше прийняти в університети усіх, залишити тих, хто тягне, решту відрахувати. А так десятки мільйонів гривень витрачаються на проведення ЗНО, за такого підходу це марнотратство».

«МАЮЧИ ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ, ТЯГНУТЬ ОСВІТУ НА ДНО»

Між тим, за дев’ятибальний поріг із математики проголосували майже всі члени експертної комісії УЦОЯО. Голосував проти лише один член колегії — Микита АНДРЄЄВ. Як пояснив він у «Фейсбуці», ця вся ця історія грає на руку певним ректорам, котрі з року в рік намагаються зменшити роль ЗНО та повернутися до старої системи вступу, а зараз ще й використовують для цього фактор пандемії. «Ректори кажуть, що пороговий бал треба знизити, бо абітурієнти і в спеці, і в масці, і так їм тяжко. Хоча насправді тримають в умі кількість вступників і грошей, які вони принесуть, без жодної думки про якість тих, кого вони називають контингентом, — зазначав Микита Андрєєв. — «Індикативну собівартість треба відтермінувати, бо пандемія і заклади не встигли підготуватися». Хоча насправді тримають в умі можливість продовження ручного розподілу державного фінансування вишів. Ця країна незмінна. Тут навіть у вікно можливостей під час кризи знайдуть аргументи топорно тягнути освіту на дно».

До речі, навіть з низьким пороговим балом ЗНО з математики не склали 12,7% учасників (загальна кількість — 152 тисячі 79 осіб). Зауважмо, математику складали абітурієнти, котрі свідомо обирали цей предмет для здачі. І як показує практика, додатково займалися з репетиторами не один місяць, щоб таки успішно скласти ЗНО. Як додав Ігор Лікарчук, на визначення такого низького прохідного балу могло вплинути і те, наскільки добре чи погано впорались із тестом учасники ЗНО. Якщо взяти до уваги, що із року в рік тестові завдання полегшуються, виходить, що цього року експертна комісія УЦОЯО ще раз переконалася у низьких знаннях випускників. А якщо ще й спрогнозувати, на які спеціальності подаватимуть сертифікати з математики майбутні студенти? Навряд чи ідеться про істфак чи літературознавство.

ТРЕБА ПЕРЕВЧИТИ ВЧИТЕЛІВ МОЛОДШОЇ ШКОЛИ

Аби переломити такий хід подій, із 2021 року планувалося, що тестування з математики буде загальнообов’язковим. Якраз щоб довести, що математику мусять знати всі, оскільки це вимога сучасного світу.

«Та ідея прибрати ЗНО нікуди не зникла. А 9 балів — це дуже мало, це рівень плінтуса, — переконана кандидатка фізико-математичних наук, старша наукова співробітниця Інституту математики НАН України Ірина ЄГОРЧЕНКО. — Ця влада навряд чи й Рік математики проведе. Бо немає в неї наразі такого завдання, посилаються, що от, школи мають автономію, хай роблять, що хочуть. Анонсовані та потрібні заходи не впроваджуються, зокрема створення платформи для заочного навчання, яка потрібна і для дистанційної освіти».

На думку Ірини Єгорченко, зараз навпаки треба ще більше уваги приділяти розвиткові математики у школах. Слід починати з молодшої ланки, приміром, впровадити для вчителів спеціальні корегувальні навчання. «Величезна проблема в тому, що вчителі початкових класів часто самі бояться математики і виконують просто методичні вказівки, — каже пані Ірина. — Учителям треба з цим допомогти, вони в цьому не винні. Бо роками на вчителів початкової школи готували тих, хто математики не знає, математику викидали з навчання початкової школи. Деякі викладачі у вільний час проводять для вчителів безкоштовно таку корегувальну програму. Але це має бути не у вільний час і за певну плату. Щодо методик відновлення математики у вчителів початкових класів, то вони існують, і вже апробовані у світі. Спочатку треба давати логічні задачі, які не потребують попереднього бекграунду, а після курсу таких задач давати вже конкретні знання. Така методика використовується і деякими нашими викладачами».

Але справа, як кажуть, не поставлена на потік. Влада ж не нівелює будь-які стимули у молоді вивчати точні науки. Тоді й з’являються анекдоти із життя, як студенти технічних вишів не можуть поділити у стовпчик.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: