Зрушити націю мусить її ж еліта.
Ярослав Стецько, український політичний та військовий діяч, активний діяч ОУН

«Шанси примарні»

Наскільки заяви МОЗ про створення власної вакцини від COVID-19 відповідають реаліям?
28 жовтня, 2020 - 18:22
ФОТО REUTERS

Минулого тижня в Офісі Президента заявили, що в Україні з’явиться власна вакцина від COVID-19. Як писав раніше «День» (у № 200-201 від 23 жовтня ц.р.), ця новина викликала чимало зауважень у наукової спільноти, котра фактично нічого не знала до останнього часу про таку розробку. Міністр охорони здоров’я Максим СТЕПАНОВ навздогін зауваженням учених пояснював під час своїх щоденних брифінгів, про які ж напрацювання ідеться. Виявляється, доклінічні дослідження українського кандидата у вакцини проти коронавірусної хвороби COVID-19 тривали шість місяців, учені використовували для цього лабораторії у США і Туреччині.

«Починаючи із квітня я був на постійному зв’язку з нашими вченими, вони доповідали, що відбувається. Учені, молекулярні біологи провели плідну роботу з підбору оптимального числа антидотів, антигенів, щоб створити комбіновану вакцину і надійно забезпечити тривалий імунітет. Під час доклінічних досліджень, як і вимагають усі міжнародні протоколи, вони проводили лабораторні дослідження, імунізували тварин. Вони отримали дуже стійкий результат щодо вироблення антитіл організмами тварин. Більше того, цей кандидат на вакцину показав нейтралізацію вірусу на живих клітинах людини», — розповідав міністр.

За його словами, над розробкою вакцини працювали учені-мікробіологи Інституту мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАНУ та представники американської компанії. При цьому міністр наголошує, що вакцина — українська.

У новинах МОЗ та ОП щодо виробників вакцини фігурує американська компанія  DiaPrep Systems Inc, яку очолює Михайло Фаворов, та українська фірма «Діапроф-мед». На її сайті днями з’явилось офіційне звернення, котре підтримали шестеро експертів (згаданий Михайло Фаворов, епідемолог Ольга Голубовська, директор Інституту біoxімії ім. О. В. Палладіна Сеpгій Комісаренко, професор Інституту мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного Микола Співак, доктор медичних наук, професор Володимир Широбоков та голова правління науково-виробничої компанії «Діапроф-Мед» Олександр Шевчук). Автори листа здивовані «тим обговоренням, які ведуться навколо розробки української вакцини та інтерпретуються людьми, що не є фахівцями у цій галузі».

ФОТО REUTERS

«Останні шість місяців різні групи українських вчених проводили важливі й складні дослідження, результатом яких стала розробка українських тест-систем ПЛР та ІФА, а також оригінального кандидата у вакцини проти коронавірусу, — описують автори  звернення. — Дослідження також довели можливість запропонованої вакцини викликати в організмі синтез антитіл з нейтралізуючою активністю проти вірусу СOVID-19. Хочемо ще раз підкреслити, що це — не готова вакцина. Це поки що прототип, який має пройти ще великий шлях клінічних випробувань та тестів».

Якраз ці випробування проводяться у партнерстві з закордонними колегами. Один з них — Михайло Фаворов. Дещо про американсько-українську співпрацю розповів на своїй сторінці у «Фейсбуці» Сергій Комісаренко, який був присутній на презентації розробки в Офісі Президента. «Унікальність вакцини, яка представлена україно-американським консорціумом в тому, що в якості антигена, молекули, яка викликає імунітет, обрана зовсім інша молекула, не та, яку зазвичай обирають інші виробники вакцин. До консорціуму входить фірма «НВК «Діапроф-мед», яка відома тим, що спеціалізується на діагностикумах проти різних інфекційних захворювань. Участь американських колег важлива ще й тому, що американці організували перевірку дії прототипу цієї вакцини в культурі клітин з вірусом, що не можна зробити в нашій країні. В Україні немає лабораторії третього рівня біобезпеки, де можна працювати з вірусами. Тому це було зроблено в лабораторії університету штату Техасу».

Українську вакцину ще чекають три фази клінічних досліджень та пошук виробника. За прогнозами Степанова, за рік вакцина буде готова. Вартість її розробки може становити 100—150 млн грн. А створення препарату від коронавірусу, за словами президента, взагалі допоможе відновити в Україні виробництво вакцин.

Та, як і раніше, вчені критикують свіжі заяви глави держави та міністра охорони здоров’я, адже бачать у них багато невідповідностей. Біофізик Семен ЄСИЛЕВСЬКИЙ у коментарі «Дню» наголосив, що у складі жодної з державних установ (МОЗ, НАН, НАМН) нема лабораторії 3—4 рівня біобезпеки, де можна було б проводити дослідження з «живим» вірусом: «Це робить повний цикл розробки вакцини (з нуля і до готового препарату) неможливим без залучення іноземних партнерів. В Україні можна робити частину роботи, яка не потребує культивування вірусу та безпосередніх експериментів з ним. Що мав на увазі Степанов під наявністю бази — незрозуміло. Станом на сьогодні в Україні нема ані потрібних лабораторій, ані достатнього досвіду у розробці вакцин. Наскільки мені відомо, за часів незалежності жодної вакцини в Україні розроблено не було».

«Так само невідомо, які ресурси та можливості є у приватної фірми, яка, за словами Степанова, розроблятиме цю вакцину; яких саме «українських науковців» буде залучено до роботи, наразі теж незрозуміло. Невідомо, чи це будуть виключно власні співробітники комерційної фірми-розробника, чи ще хтось з державних наукових установ, — розмірковує учений. — Щодо фінансування — це найбільш цікаве питання, бо зараз нема жодного розуміння, звідки будуть взяті гроші, хто та на якій підставі їх виділив, і кому, власне, вони будуть виплачені».

На думку Єсилевського, перш ніж братися за розробку власної вакцини, варто було б провести попереднє обговорення серед фахових спеціалістів, які б дали експертні висновки щодо його доцільності, реалістичності, необхідного фінансування тощо. Це могло б стати прикладом успішної співпраці та комунікації між владою та наукою. З іншого боку, науковець пояснює, що МОЗ може паралельно вести два процеси — розробляти свою вакцину і закуповувати препарати іноземного виробника, які з’являться на ринку за кілька місяців. Бо нема гарантій, що наявні вакцини будуть достатньо дієвими та швидко зупинять епідемію.

«Дуже ймовірно, що вони лише дозволять позбутися суворих обмежувальних заходів, але для остаточного контролю над вірусом знадобляться більш досконалі вакцини, так би мовити, другого покоління, — додає біофізик. — Але тут треба добре розуміти, що світова бігфарма вкладає у розробку вакцин мільярди доларів, тоді як розробка, яку взявся фінансувати МОЗ, коштуватиме, за словами Степанова, лише 100 млн грн. Це абсолютно неспівставні суми. Крім того, шанси на успіх однієї конкретної вакцини досить скромні, за світовою статистикою — менше, ніж 5%. Тому шанси, що з цього вийде готовий до використання препарат, досить примарні».

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: