Задумавши суперечку теперішнього з минулим, ми виявимо, що втратили майбутнє
Уінстон Черчилль, британський політик, прем'єр-міністр Великобританії

Стара структура та неякісні зміни

У Міністерстві освіти та науки згортають реформи, які підтримувались європейськими партнерами
26 листопада, 2020 - 19:20

У той час, коли уряд відкладає вчергове підвищення зарплати вчителям, коли підготовка до «Нової української школи» у старших класах навіть не розпочиналася, коли ЄС уже двічі нарікав на згортання реформ та звільнення зі структури відомства фахівців, відібраних на конкурсній основі тим же Євросоюзом, що робить керівник МОН? Заявляє, що у стінах відомства вирішили розпочати дискусію про доцільність старту навчання із п’яти років.

«Для мене дуже важливою є думка кожного громадянина щодо організації 12-річного шкільного навчання, починаючи з п’яти років. Свідомо розпочав суспільний діалог на цю тему. У разі підтримки передбачено розроблення відповідних до віку дітей освітніх та навчальних програм.  Ключових аргументів до змін кілька — наступність дошкільної та початкової ланок освіти, чим раніше починається освоєння дитиною корисних навичок, розвиток здібностей, тим успішнішою дитина стає в дорослому житті... Це питання ми обговорюємо за участю батьків, освітян, психологів, педіатрів», — написав у своєму Telegram-каналі т.в.о. міністра освіти та науки Сергій ШКАРЛЕТ.

Здається, керівник міністерства давно бачив наживо п’ятирічну дитину. У п’ять років більшість дітлахів не готові до школи ні фізично, ні психологічно. Або ж перший рік навчання має бути максимально схожий до графіку, розкладу, режиму дня і навантаження, що й у дитсадку. Тоді навіщо щось змінювати, якщо й школи не зможуть забезпечити п’ятирічкам необхідні приміщення, а МОН навряд чи хутко і якісно підготує необхідні програми?

Швидше за все, розмови про п’ятирічку чи перехід на 10-річне навчання, що теж звучить у МОН, це ширма, аби суспільство не цікавилося тим, що відбувається у міністерстві. По-перше, звідси звільняються експерти директоратів, котрі створювались спеціально для впровадження реформ у всіх ланках освіти. ЄС сприяв не лише відбору кадрів, а й платив цим фахівцям високі зарплати. Як коментувала «Дню» раніше співзасновниця громадських організацій «Батьківський контроль» і «СМАРТ ОСВІТА» Оксана МАКАРЕНКО, Шкарлет виживає з міністерства прогресивних людей, які були набрані в директорати за кошти європейських партнерів: «Щоб реформа рухалася, недостатньо прийняти закон чи концепцію, треба, щоб усередині системи були люди, які рухають цю реформу вперед».

Без фахівців нема підстав говорити про якісні зміни. Натомість МОН погоджує у Мінфіну новий штатний розпис, де у Шкарлета з’являється дев’ятий заступник. Правда, після оприлюднення цього наказу у соцмережах МОН підготувало новий документ про збереження нинішнього керівного складу. 

Про згортання реформ заявляють і ті, хто пішов з високих посад у міністерстві. «Замість директорату вищої освіти і освіти дорослих (в якому сьогодні налічується 15 експертів) планується створити одну експертну групу з питань вищої освіти з керівника та чотирьох експертів. Так само директорати професійної та шкільної освіти будуть скорочені до невеликих експертних груп. З нововведень — планується створити окрему експертну групу з фахової передвищої освіти, — прокоментувала колишня державна експертка директорату вищої освіти Олена ПАНИЧ. — Власне, на практиці такі зміни означають одне: повернення до старої структури міністерства... Це серйозна нівеляція результатів реформи державної служби. Думаю, що це також прояв зневаги до Євросоюзу, який увесь час підтримував цю реформу».

Ексрадниця міністра освіти та науки Іванна КОБЕРНИК порівнює всі ці процеси у МОН із часами колишнього керманича Дмитра Табачника: «І головна мета — позвільняти неугодних, позбавитись людей з власною позицією і сміливістю суперечити ідеям типу 10-річки чи скасування ЗНО».

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: