Велика вода на Волині
Якою бачать проблему чиновник, депутати і прості господарі?ХАТИ ЩЕ СТОЯТЬ. ПОПЛИВЛИ ГОРОДИ
Волинське Полісся потерпає від підтоплень і великої води. Як і на Прикарпатті та Закарпатті, люди втрачають городину, сіно, а, відповідно, і можливість сито перезимувати... Михайло ІМБЕРОВСЬКИЙ, депутат Волинської обласної ради, голова бюджетної комісії, виїхав у Старовижівський та Ратнівський район, північний регіон області, аби на власні очі побачити наслідки недавнього паводку, і виставив на своїй сторінці у соцмережі вражаючі фотознімки та відео зі знищених стихією урожаєм на людських полях.
«Переконаний, що не коронавірусом єдиним сьогодні повинна займатися регіональна комісія ТЕБ та надзвичайних ситуацій, а допомагати місцевому самоврядуванню Волині і простим людям боротися із підтопленнями, — каже Михайло. — Де гроші із державного водного фонду? Нам потрібно терміново відбудовувати меліоративну систему, щоб запобігти ще гіршим наслідкам, які Волинь пам’ятає. За півтори доби у Старовижівськму районі та частині Ратнівського випала місячна норма! Так, річка Прип’ять ще не вийшла з берегів, проте через те, що зруйновані і розкрадені шлюзи, дамби, вода з Прип’яті пішла в канали, які, зі свого боку, вийшли з берегів і знищили сотні гектарів посівів в окремих господарствах. У селі Яревище майже 50 одноосібних господарств втратили повністю свій потенційний врожай... Місцева влада зараз створила комісію, обстежують сільськогосподарські угіддя і рахують втрати, далі буде звернення до обласної ради і ОДА щодо клопотання перед центральними органами влади відшкодувати збитки».
РІЧКИ — У БЕРЕГАХ
В обласній же держадміністрації налаштовані більш оптимістично. Як повідомило управління інформаційної політики та цифрової трансформації ОДА, питання підтоплення окремих населених пунктів області внаслідок випадання значної кількості опадів вкотре порушив голова облдержадміністрації Юрій Погуляйко під час засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Начальник управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області Володимир Грушовінчук повідомив, що станом на 30 червня цього року внаслідок випадання значної кількості опадів на Волині триває літній паводок. Загалом підтоплено та затоплено 13649 га, у тому числі 300 га — річковими водами. Дощовими водами підтоплено та затоплено у Ратнівському районі 8345 га сільськогосподарських угідь та 559 присадибних ділянок, у Камінь-Каширському районі — 2100 га, у Старовижівському — 1250 га, у Шацькому — 1015 га, у Маневицькому — 29 га та у Любомльському — 10 га. У Любешівському районі водами річки Стохід затоплено та підтоплено 300 га сінокосів та пасовищ, дощовими водами — 600 га.Також є загроза часткового підтоплення окремих населених пунктів північних районів області.
Однак ситуація на Волині значно краща порівняно зі справжнім стихійним лихом, яке спричинили значні опади в окремих районах західних областей України. І хоча підтоплення завдали деякої шкоди сільському господарству нашого краю, проте ситуація, що виникла на Волині, не підпадає під статус надзвичайної, позаяк від повені не постраждали навіть 1% сільськогосподарських угідь. Річки вийшли на заплаву лише на 3 см, що властиво для північних районів області.
СПРАВА НЕ В РІЧКАХ...
«Старовижівщина за 5 років депутатської діяльності для мене стала рідною. Я живу повсякденними проблемами людей, які там проживають, багато з них знають мій номер телефону, часто звертаються, — коментує рішення обласної влади Михайло Імберовський. — Тому, коли почув, якої біди наробили там дощі, не міг бути осторонь, відразу поїхав на місце. Об’їхав пів району, попередньо уточнивши в сільських голів та старост, яка загальна ситуація в кожному з сіл. Найбільше біди стихія наробила в селах Дубечненської громади: Рокиті, Мокрому, Кримному, Яревищах. Правда, не набагато краща ситуація і в самій Старій Вижівці, Чевелі, Брунетівці.
Дуже боляче було дивитись і на фермерів, які посіяли зернові, вдобрювали поля, обробляли й сподівалися за тижнів два жнивувати, а тут весь урожай пішов у гній. Не можна передати словами розпач господині з Яревищ, яка проживає з чоловіком і має сина— інваліда. Для них город — це єдине джерело виживання. Уявляєте, людина з весни з дня в день сіяла городину, садила картоплю, сапала, полола — і в одну мить весь її труд втрачено. Але вона бідкається навіть не тим, що пропав весь урожай, а переживає, що не буде навіть картоплі на насіння, щоб посадити наступного року.
На жаль, люди в повній зневірі і не вірять в будь-яку допомогу з боку держави. Але кажуть, що образливо, коли по телевізору цілодобово говорять про проблеми у Карпатах, а Волинського Полісся ніби не існує. Чи ми вже не в Україні проживаємо?.. Обласна ж комісія подає інформацію, що всі річки начебто у нормі. Так, в нормі, й ще можуть прийняти стільки ж води, як є.
Але ж проблема не в річках, а в тому, що відсутнє водне регулювання, відвідні канали замулені, й вода з них не йде у річку, а на людські городи. Немає жодного робочого шлюзу. Біда, а бюрократи з великими зірками на погонах рапортують: нема проблем, у нас все в нормі, навіть сусідам з Прикарпаття допомагаємо. Та вилазьте ви вже з своїх крісел і поїдьте на місце, не бійтесь, поспілкуйтесь з народом, який обирав цього президента і цю Верховну Раду. На жаль, органи місцевого самоврядування постраждалих громад, прості люди на Волині, знову кинуті напризволяще і рятуються самі, як можуть».
