Минуле й теперішнє — наші засоби, лиш майбутнє — наша мета.
Гюстав Флобер, французький прозаїк-реаліст, один з найбільших європейських письменників XIX ст.

«Він умів керувати міністерством, як оркестром»

У віці 82 роки помер Анатолій Зленко — перший глава зовнішньополітичного відомства України
1 березня, 2021 - 20:15
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«Україна прощається з тим, хто заклав основи дипломатичної армії молодої держави та формував імідж країни на початку незалежності. Щирі співчуття та слова підтримки рідним першого міністра закордонних справ України Анатолія Зленка», — так прокоментував президент України Володиомир Зеленський у своєму твіті звістку про смерть першого глави зовнішньополітичного відомства нашої держави у віці 82 роки.

ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ПРІОРИТЕТИ ЗЛЕНКА

У липні 1990 року, коли Анатолія Зленка затверджували на посаді міністра у Верховній Раді, він заявив, що європейський напрям зовнішньої політики має стати головним для України.

Іншим пріоритетом він називав розвиток нормальних відносин з усіма країнами, і передусім — з сусідами України. При цьому Зленко наголошував, що відносини мають дотримуватися «принципу недоторканності кордонів у повоєнній Європі, що історично склалися і знайшли своє закріплення у Гельсінському заключному акті».

Анатолій Зленко був одним із учасників історичного процесу розлучення України із СРСР за президентства Леоніда Кравчука, у тому числі переговорів про ядерне роззброєння України та поділ Чорноморського флоту.

«ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР БУДЕ «МАТЕРІАЛІЗОВУВАТИСЯ У КОНКРЕТНИХ ФОРМАХ»

Прийшовши на посаду вдруге у жовтні 2000 року, за президентства Леоніда Кучми, він назвав «декларативною дипломатією» роботу попередників (а перед ним міністрами були Борис Тарасюк та Олександр Чалий, в якості в.о. міністра) і пообіцяв, що європейський вибір буде «матеріалізовуватися у конкретних формах».

При цьому Зленко наголошував, що курс на євроінтеграцію залишається незмінним, а головна мета зараз полягає в тому, щоб активніше вишукувати нові нестандартні підходи, інструменти і механізми його реалізації.

Треба відзначити, що цей його період роботи припав на скандали, внаслідок яких Україна опинилася у міжнародній ізоляції. Зокрема, йдеться про так званий «касетний скандал», вбивство журналіста Георгія Гонгадзе і звинувачення Києва у продажу зброї — систем «Кольчуга» — Іраку, всупереч міжнародним санкціям.

І саме тоді українська влада почала говорити про необхідність двовекторної міжнародної політики, іншими словами, поглиблення співпраці із Росією.

Цілком імовірно, що частину вини за охолодження відносин із Заходом тодішній президент Кучма поклав і на главу зовнішньополітичного відомства.

«НАСТАНОВИ ЗЛЕНКА УКРАЇНСЬКИМ ДИПЛОМАТАМ»

У 2003 році Анатолій Зленко написав книгу «Дипломатія і політика», яка стала підсумком і його особистої дипломатичної кар’єри, і зовнішньополітичних здобутків України.

Цікаво, що і зараз є актувальними і повчальними для наших дипломатів такі висновки і настанови Зленка: «Дипломат завжди має орієнтувати на ті процеси, які відбуваються в своїй країні або загалом у світовій політиці, або в тій країні в якій він представляє інтереси власної країни.

Основна риса дипломата (я завжди це наголошую) — це аналізувати процеси, які відбуваються, по-друге,  це твердо відстоювати свої інтереси, уникаючи конфліктних ситуацій, по-третє, вміти приймати рішення».

«ГЛИБА», «СПРАВЖНІЙ ДИПЛОМАТ»

Посол України в Австрії Олександр Щерба та охарактеризував у своєму твіті Зленка: «Анатолій Максимович Зленко був добра людина. Людина, яка бачила інших людей. Людина, яка залишила добрий слід в житті багатьох людей. В тому числі, в моєму. Він умів довіряти. Він умів керувати міністерством, як оркестром, в якому є багато солістів. Він допускав існування поруч із собою інших «зірок», не ревнував, не тягнув ковдру на себе. Мені здається, українці любили Анатолія Максимовича. «Глиба», «справжній дипломат» — це те, що я чув про нього від простих людей. Навіть зневірені, легкі на зле слово люди говорили про нього добре. Цієї здатності акумулювати навколо себе добро нам не вистачає. Світла пам’ять — і дякую за все!»

Довідка «Дня»

Анатолій Зленко народився у селищі Ставище Київської області. У 1967 році закінчив Київський університет. Він почав кар’єру дипломата в 1967 році, працюючи в структурах МЗС УРСР, потім — секретаріату ЮНЕСКО в Парижі. У 1983-87 роках був постійним представником УРСР при ЮНЕСКО, З липня 1990 року по серпень 1994-го Зленко був міністром закордонних справ України. З 1994-го по 1997 роки — Постійний представник України при ООН. В 1997-2000 роках — постійним представником уже незалежної України при ЮНЕСКО, поєднуючи цю посаду з місією посла України у Франції і Португалії. У 2004-2005 році представляв Україну в Комісії ООН з прав людини. З вересня 2010 року Зленко був віце-президентом Київського славістичного університету та очолював Інститут славістики та міжнародних відносин в структурі університету.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: