Той, хто приймає зло без опору, стає його співучасником
Мартін Лютер Кінг, американський проповідник і лідер руху за громадянські права, лауреат Нобелівської премії миру

Вперше за понад 20 років

у львівському музеї покажуть унікальні експонати — скелет мамута і тушу волохатого носорога
25 червня, 2019 - 10:45

Вже 26 червня у львівському Державному природознавчому музеї НАН України відбудеться відкриття виставки «Льодовикова епоха: повернення мамута до Львова». Вона стане першою виставкою в новій постійній експозиції «Симфонія життя».

Ефектність цього проекту в тому, що вперше за понад 20 років львів’яни та гості міста зможуть побачити унікальні експонати музею — скелет мамута найвеличнішого та майже повністю вцілілу тушу волохатого носорога. Їх було знайдено 1907 року на Передкарпатті, поруч із селом Старуня, зараз це Богородчанський район Івано-Франківської області. Вченим завдяки радіовуглецевому датуванню вдалося встановити вік знайденого скелета самки мамута — 25 тисяч років, а носорога — понад 10 тисяч років.

Реалізувати цей проект вдалося завдяки перемозі музею 2012 року в конкурсі «Динамічний музей» фонду Ріната Ахметова. Завдяки отриманим коштам провели реставрацію останків мамута і волохатого носорога. Також відремонтували зали та обладнали їх сучасними мультимедійними технологіями.

Щоправда, наразі відкрито лише 5 кімнат із 23 запланованих. Але їх наповнення не розчарує ні дорослих, ні дітей. Крім унікальних експонатів, відвідувачі можуть ознайомитися й з іншими видами тварин та фауни, які були в льодовиковий період на нашій території. Також в одній кімнаті відтворено житло первісних людей і як вони виглядали, а стіни розмальовані наскельними малюнками.

«Старунські знахідки — це унікальні знахідки світового значення. Адже і мамут, і носоріг — це не лише кістяки, але й м’які тканини та шкіра мамута. Вона пролежали в землі дуже багато часу і збереглися у досить доброму стані. Так в експозиції можна побачити і шкуру мамута. Коли робітники її знайшли, то порізали на куски, думали, що вона волова, хотіли зробити собі взуття. Коли ж потім довідалися, яка це цінна знахідка, то були навіть суди, щоб забрати від них ті унікальні частини шкіри», — розповів старший науковий співробітник Державного природознавчого музею Національної академії наук України Андрій БОКОТЕЙ.

Павло ПАЛАМАРЧУК, Львів, фото автора
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ