Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

Як реагувати на нові антирекорди?

МОЗ закликає дотримуватись правил карантину, а громадськість збирає дані з регіонів про найдієвіщі заходи боротьби з COVID-19
30 вересня, 2020 - 19:35
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

За минулу добу встановлено антирекорд щодо кількості нових випадків COVID-19 — захворіло 4 027 осіб, інформує МОЗ. При цьому одужала рекордна кількість — 2 110 пацієнтів.  Зараз у лікарнях введено для прийому хворих 29 666 ліжко-місць, з яких заповнено 50,8%. Очільник МОЗ закликав органи місцевого самоврядування забезпечити дотримання протиепідемічних правил, встановлених у країні. На сьогодні в Україні нараховується 44 станції автоматичного виділення РНК, тоді як на початок епідемії була лише одна. Ще 23 станції зараз знаходяться в процесі встановлення.

Тим часом громадські активісти по всій Україні моніторять заходи, спрямовані на боротьбу з коронавірусом. Вони з’ясовують, які існують успішні практики реагування на поширення інфекції. «Ми хочемо виявити найефективніші методи боротьби з COVID-19. Зараз у різних областях органи влади застосовують різні методи. Українцям важливо оцінити і порівняти, що спрацювало, а що ні. Це допоможе ділитися досвідом і краще зреагувати під час другої хвилі COVID-19», — зазначає Валерія ВЕРШИНІНА, експертка благодійного фонду Stabilization Support Services.

До проєкту можуть долучитися усі охочі громадяни та громадські організації. На  сайті фонду є покрокова інструкція, як проводити такі моніторинги самотужки. «Моніторинг відбувається в два етапи. На першому етапі учасники надсилають інформаційні запити до органів місцевого самоврядування. Ми дізнаємося про цільові програми карантинних заходів, попередження поширення та ліквідації наслідків інфікування. На другому етапі активісти збирають інформацію з відкритих джерел: офіційні сайти, сторінки в соцмережах, ЗМІ. Далі ми запитуємо у жителів, чи виконувалися ці дії насправді, по факту, і яким був їхній результат»,  — пояснює Роман ШИРОКИХ, регіональний координатор в Полтавській області. 

Антиковідні заходи в маленьких містах та обласних центрах дуже різняться. Як розповідає Анна БОРИСОВА, регіональна координаторка у Київській та Сумській областях, жителі маленьких міст навіть інакше підходили до лікування людей у період карантину. Деякі об’єднані територіальні громади реорганізували лікарні за віковими категоріями, посилаючись на інформацію про вікові групи ризику зараження COVID-19. Цей захід не був успішним у боротьбі з інфікуванням, але в такому разі ціль координаторів проєкту — запропонувати альтернативні та вдалі рішення місцевій владі.

«Моє дослідження показує, що не варто використовувати тільки кліше-рекомендації Міністерства охорони здоров’я. Можливо, цього буде недостатньо, і треба буде робити додаткові дії. Багато було випадків, коли влада не звертала уваги на соціально незахищені верстви населення. Але, наприклад, у Пирятинській ОТГ навпаки: влада приймала рішення на користь додаткових заходів. Вони безкоштовно надали службове авто лікарні, якого не вистачало медикам під час карантину, призначили соціальне таксі для однієї людини, якій потрібно було їздити на гемодіаліз у лікарню двічі на тиждень. У декількох містах проводили навчання для шкільних медпунктів щодо дій в разі інфікування», — додає Роман Широких.

Координаторка у Черкаській області Лариса ХОДАКОВСЬКА розповідає, що громадський сектор зреагував краще, ніж представники влади: «Хочеться, щоб рішення в боротьбі з пандемією все-таки приймала влада, а не самі громадяни. У Черкасах об’єдналися благодійники, бізнес та громадський сектор і створили «Спільнодію». Разом вони розпочали соціальний проєкт на карантині, що назвали «Немає самотніх». Соціально незахищені люди телефонували на гарячу лінію і отримували або психологічну допомогу, або продуктові набори. За зібрані громадою кошти складали набори харчування, а волонтери, працівники Нацполіції, ДСНС та Пожежної академії розвозили їх людям. Така була злагоджена спільна робота».

Результати моніторингу будуть відомі наприкінці листопада. Їх обговорюватимуть в регіонах з представниками влади. Про готовність лікарень до коронавірусу та про те, як має реагувати уряд і суспільство на нові медичні виклики, читайте у найближчих номерах «Дня».

Оксана ЧЕРНОВОЛ
Газета: 
Рубрика: