Суспільство без віри і любові втрачає здатність розрізняти добро і зло
Євген Сверстюк, український літературний критик, есеїст, поет, мислитель, філософ

З Василем Федчуком відійшла ціла епоха

На Волині попрощалися з ветераном радіожурналістики і автором газети «День»
12 квітня, 2021 - 20:17

У спогадах про цю неординарну людину, Василя Володимировича ФЕДЧУКА, колеги пишуть, що його життєва енергія передавалася тисячам волинян через позивні Волинського радіо, якому він віддав роки свого життя. Заслужений журналіст України, головний редактор Волинського радіо (1966-2011), ветеран радіожурналістики, громадський автор всеукраїнської газети «День»... Його голос впізнавали, його роботу знали і цінували. Непростими були часи, коли він стільки років відпрацював головним редактором радіо, адже змінювалася влада, керівники... Але він умів гуртувати навколо себе людей, був мудрим, коректним і уважним навіть до наймолодших колег.

Якщо він бачив у людині, як кажуть, божу іскру до професії журналіста, він всіляко підтримував, спонукав писати, удосконалюватися, при цьому не принижував і не сварив, а ділився досвідом. «Я не люблю про таке писати. Бо дуже вже особисте. Але цього разу — обов’язково треба написати. Бо я дуже його поважав. Бо дуже рідко в житті зустрічаєш порядних людей. А він був, здавалось, уособленням порядності. Коли я почав працювати в рідному Луцьку на радіо — мені було менше 20. А тут він — метр, голос і прізвище якого я чув і знав з дитинства. Пам’ятаю, коли вперше зайшов до нього в кабінет, то страшенно боявся. А він просто подивився на мене своїм мудрим поглядом і, як завжди спокійно, сказав: «Васильку, радіо — це точно ваше. А я вас завжди в усьому підтримаю». І підтримував. Порадами, мудрістю, спокоєм, любов’ю до людей. І коли сьогодні я побачив, що його не стало... банальна фраза «пішла епоха» нарешті стала мені зрозумілою. Василь Володимирович Федчук. Легенда Волинського радіо. Людина, яка дала мені в житті дуже багато. Дуже боляче усвідомлювати, що все. Що цей мудрий погляд лишиться тепер лише на фото. Я завжди Вас пам’ятатиму, Василю Володимировичу», — так щемно висловив почуття багатьох, хто знав Федчука, Василь Рябчук.

В останні роки свого життя він підготував і видав дві книги. В одну помістив свої матеріали журналістські, назвавши її «Волиняни у дзеркалі преси», і було в ній чимало його текстів, які друкував у газеті «День». Він був фанатом нашої газети, її агітатором і пропагандистом, якщо бувало, що свіжий номер раптом запізнюється, вже телефонував мені, щоб запитати: а чи ж буде газета?.. Без його участі не відбувалася жодна презентація видань газети «День» у Луцьку. Його це цікавило, він цим жив.

А другу книгу Василь Володимирович присвятив рідному Волинському радіо. Її назва — «Волинське радіо у наших долях». Цікаві спогади колишніх працівників, раритетні фотознімки, добуті в різних архівах... Василь Володимирович був багато років членом Президії Волинської обласної організації товариства зв’язків з українцями за межами України «Україна — світ». Він проводив цікаві радіопередачі на цю тематику. Багато і плідно співпрацював із українцями Берестейщини, Підляшшя. Готував спільні радіопередачі з поляками...

І дуже любив рідну Волинь, рідний Рожищенський район та своє село Доросині, у якому він так і не продав батьківської хати. Підтримував земляків, які писали про історію краю. Останнє, що перед хворобою написав у соціальній мережі, було: «Вчора отримав радісну звістку від директора видавництва «Надстир’я « Світлани Політило . Побачило світ друге — доповнене видання книги віршів моєі землячки з села Доросині Надії Банади «Поетичні струни мого серця». На жаль, авторка вже не побачить цієї збірочки. У вересні минулого року її щира душа відлетіла за земні обрії». У цьому — весь Василь Федчук. Хай спочиває його душа в мирі.

Редакція газети «День» висловлює жаль з приводу смерті Василя Федчука і співчуття його рідним та близьким. Вічна пам’ять.

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
Газета: 
Рубрика: