З історії маємо немало прикладів, коли фізично сильніший народ підбивав собі народ із більшою духовою культурою, але довго володіти ним не міг, і духова культура завжди перемагає.
Іван Огієнко, український вчений, митрополит (від 1944), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець

Зелений аргумент

Києву бракує парків та водойм – так вважають містяни. Чи врахує їхню думку мерія?
20 липня, 2021 - 13:08

Здається, доводити зайвий раз, навіщо великим містам на кшталт Києва зелені зони та озера, не варто. Свіжий приклад із потужною зливою, коли за пів години пересування містом унеможливилося через водну стихію, це доводить. Зелені насадження та водойми виконують роль губки, тобто вбирають у себе частину опадів. Частину, ясна річ, має взяти на себе міська інфраструктура – справні ливнівки як мінімум. Якщо якийсь механізм виходить із ладу, маємо подібні картини, які бачили кияни цього понеділка.

Чи вистачає парків, скверів, озер та ставків у Києві, щоб місто було безпечним та комфортним? Відповідь на це питання захисники зелених зон та забудовники шукають по-різному. І позиція перших, на жаль, не завжди бере гору. Аби запастися залізними аргументами, чому збереження тих чи інших водойм або скверів важливе для Києва, активісти з кількох «гарячих» точок ініціювали опитування серед містян, аби з’ясувати їхнє ставлення до зелених насаджень та водойм (опитування провела соціологічна група «Градус»).

ДУМКА МІСТЯН

Як пояснює Анастасія Гмирянська, екоактивістка, мешканка Дарницького району, подібні опитування важливі якраз у розрізі пошуку аргументів у боротьбі за той чи інший зелений об’єкт: «Ці опитування важливі, бо забудовники часто презентують свої результати досліджень і намагаються ними переконати, що на певній території потрібні житлові комплекси чи торгові центри. Такі дослідження дають можливість зрозуміти, чого справді хочуть кияни, і саме цієї думкою треба керуватися владі під час прийняття рішень».

А опитування киян засвідчило, що 92,8% з них відвідують зелені зони у своєму районі, а понад 80% виступають проти знищення столичних водойм (опитано 471 особу). На запитання про наявність зелених зон у своєму районі 58,8% респондентів зазначили, що їм зелених зон не вистачає, а 3,9% заявили, що в їхньому районі таких територій зовсім немає. Лише 34,8% сказали, що їм достатньо зелених об’єктів.

Також у респондентів запитували, як змінилася, на їхню думку, кількість зелених зон за останні три роки? 43% відповіли, що їхня кількість зменшилася, третина вважає, що збільшилася, а 12,5% - що залишилася без змін. 14,3% опитаних не змогли відповісти на це питання. При цьому на питання, чи відомі випадки знищення зелених зон з метою забудови, ствердно відповіли 65,4%, лише 14,9% не чули про такі інциденти.

Оскільки зараз на слуху скандали із наступом бізнесу на Совські ставки, озера Качине, Вирлицю та Небреж, що має стати частиною екопарку «Осокорки», киян запитали і про їхнє ставлення до ризиків втрати цих об’єктів. «Кожен другий (51,1%) киянин чув про ризик забудови Совських ставків на правому березі, майже стільки ж киян чули про ризик забудови озера Вирлиця на Харківському масиві (46,6%), трохи менше про ризик забудови озера Небреж на Осокорках (42,1%) та озера Качине на Позняках (41%), - ідеться в отриманих результатах дослідження. – Негативно до забудови Совських ставків ставляться 86,2% опитаних, до забудови Качиного 83,6%, до забудови озера Небреж 83% та до забудови Вирлиці 79,6%».

«Крім цього, киян запитували про політичну відповідальність за подібні ситуації, - коментує Анастасія Гмирянська. – Близько 80% респондентів готові змінити своє ставлення до депутатів у гіршу сторону, якщо озера забудують. Найбільше негативна реакція буде щодо озера Качиного, я це пов’язую із назвою цього озера. Хоча насправді на всіх цих водоймах є багато видів птахів, рідкісних у тому числі. Якщо водойми збережуть від забудови, то ставлення до депутатів міської ради покращиться у більшої половини респондентів».

РИЗИКИ ДЛЯ ВОДОЙМ

Начебто нічого дивного у міркуваннях киян не знайшлося. Якби ж тільки публічна позиція депутатів не розходилася з конкретними вчинками. Екоактивіст, захисник Совських ставків Андрій Яніцький нагадує про обіцянку міського голови Віталія Кличка створити тут парк. «Але крім обіцянок треба багато чого зробити, перш за все, дати природоохоронний статус цій території», - додає активіст. Наукове обґрунтування, чому тут варто створити ландшафтний заказник місцевого значення, давно лежить на розгляді у Київраді.

І крім публічних заяв та обіцянок є ще дещо, що зобов’язує міську владу захищати зелені зони та водойми. У 2019 році Київрада затвердила трирічну «Комплексну міську цільову програму екологічного благополуччя міста Києва». Кошторис програми – понад п’ять мільйонів гривень (подібні програми були ж і раніше).

Як ідеться у додатках до програми, її завданнями є «покращення екологічного стану водойм міста Києва; збереження зелених насаджень міста та збільшення площі зелених зон загального користування та озеленених територій; впровадження системи утилізації рослинних відходів…». А для збереження водойм одним із пріоритетних завдань передбачалися заходи щодо очистки поверхневого стоку.

  До слова, «День» нещодавно розповідав про необхідність очистки озер столиці від мулу (деталі у матеріалі «Озерний Київ» від 9 липня ц. р.). Якщо кошти на це передбачені, то де результати? За даними науковця Віктора Вишневського, за останні роки у столиці знищено через забудову близько трьох десятків озер. І, схоже, ця тенденція набирає обертів. Нещодавно еколог Олександр Соколенко опублікував у фейсбуці світлини, зроблені на верхньому каскаді Совських ставків: біля ставу першого та другого лежать гори будівельного сміття, його скидають уздовж берега водойм. Сміттям засипано близько кілометра прибережної території.

За даними Київського еколого-культурного центру, вже наполовину засипано будівельним сміття та піском озеро Лукрець, що неподалік Лисої гори. «Поруч забудовники ліплять багатоповерхівки, тож є велика вірогідність, що озеро також можуть забудувати», - наголошують у КЕКЦ.

Тож думка киян щодо важливості водойм та зелених зон у рідному місті – це залізний аргумент для громади, щоб продовжувати далі боротьбу. А от чи це аргумент для міської влади? Чомусь подібних опитувань за ініціативою мерії не проводиться. Разом з тим не припиняється хвиля мітингів, петицій та інших форм захисту важливих для міста об’єктів. І поки що це все нагадує розмову глухого з німим.

 

Інна ЛИХОВИД, «День», фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
Газета: 
Рубрика: