«2021-й вкотре нагадав про циклічність історичних процесів»

1.  2021-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).

2.  Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

3.  «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше). Яких би тем хотілося від наших журналістів у наступному році?

4.  Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?

5.  Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?

6.  У 2021-му «Дню» виповнилося 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?

Леонід МАРУЩАК, історик, учасник мистецької ініціативи ДЕ НЕ ДЕ:

1. Мені як історику, 2021-ий рік вкотре нагадав про циклічність історичних процесів. На відміну від 2020-го, цього року я піймав себе на думці, що глобально людство викинуло із зони комфорту. Цей процес важко візуалізувати, і дуже важко описувати, аби не тригерити самого себе.

2. Не хочу нікого персоніфікувати в контексті цього питання. До героїзму, в моїх поглядах, — далеко усім. Антигероєм нема кого називати, бо це навіть для більшості буде честю. Титулувати чи клеймити — ми це вміємо дуже добре. Аналізувати та зіставляти — то якесь далеке від нас.

3. Яких би тем хотілося від наших журналістів у наступному році? По правді кажучи, я не читаю систематично «День», тобто щодня. Певно тому, що у видання малий фокус на те, що мене цікавить більше всього в періодиці — майбутнє. Маю на увазі — аналіз нашого майбутнього через призму сучасності та минулого.

4. Те, що рухає мною, — це емоції. Емоції я отримую від подорожей та пізнання нового. Головним стимулом до роботи цього року ставали нові непізнані території та пошук шляхів взаємодії з ними. Мене дуже надихнула серія марок з маяками від «Укрпошти». Там знайшли своє місце два мої улюблені українські маяки — Євпаторійський та Станіслав-Аджигольський.

5. Новим це не назвеш, але це про «ЧЕСНІСТЬ». Чесність з самим собою — це честь. Чесність з уточненням — це гідність.

6. Це знакове видання. Таких зараз в Україні небагато.