15 банків готують «на вихід»
Їхнім топ-менеджерам загрожує статус таких, що втратили ділову репутацію
Національний банк України освоює кластерний підхід у нагляді за банками, повідомляється на його веб-сайті. Відповідне рішення прийняло правління НБУ в рамках Комплексної програми реформ фінансового сектора до 2020 року. «Ми переходимо до ще сфокусованішого нагляду на базі оцінки ризиків», — цитує прес-служба регулювальника директора департаменту банківського нагляду Катерину Рожкову.
Тим часом Леонід Антоненко, який до недавнього часу займав посаду директора департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ, розповів, як повідомляє FinClub, що ще 15 невеликих українських банків, які не надали у встановлений термін повну інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів і їхнє майно, можуть отримати статус проблемних. За його словами, НБУ відіслав їм листи-попередження. Якщо ці порушення не будуть усунуті в тримісячний термін, то банкам загрожує не лише статус неплатоспроможної установи, а й ліквідація.
Три місяці спливають наприкінці жовтня — початку листопада. Поки ж цим 15 банкам, за словами екс-директора департаменту, заборонено отримувати кредити рефінансування та стабілізаційні кредити. Їм також не можна збільшувати статутний капітал. Працівники, які будуть призначені до органів управління цих банків після одержання листа, через шість місяців вважатимуться такими, що втратили бездоганну ділову репутацію.
У зв’язку з тим, що закон вимагає розкриття реальних власників банків, а цього не було зроблено, Нацбанк, припускає Артеменко, може вважати їх лише номінальними утримувачами акцій банків. Він також розповів, що НБУ, добиваючись розкриття реальних власників банків, має намір вживати досить крутих заходів, оскільки власники деяких банків використовують час, наданий їм для виправлення ситуації, «не для розв’язання проблеми, а для її посилення».
У НБУ розглядалася й можливість не переводити банк у статус «проблемного», а натомість просто запровадити деякі обмеження в його діяльність. «Вважаю, — говорить Артеменко, — що це спосіб затягнути розв’язання проблеми у ситуації, коли очевидно, що банк зловживає, а не шукає цивілізоване рішення».
