27 мільярдів кубів – запорука незалежності

Минулого тижня Президент України Петро Порошенко затвердив план ротації голови та членів Національної комісії, котра здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг. Виконуючий обов’язки голови парламентського комітету з паливно-енергетичного комплексу Олександр Домбровський розцінив це як дуже приємну і надзвичайно важливу новину. Можна сподіватися, що вона позитивно позначиться і на виконанні завдання, поставленого перед паливно-енергетичним комплексом країни: довести до 2020 року вітчизняний видобуток природного газу до 27 мільярдів кубічних метрів. Керівник комітету нагадує про існування багатьох викликів у цій сфері, але називає зростання власного видобутку принциповим, амбітним і навіть ключовим рішенням для України.

«Питання підвищення видобутку українського газу, — наголошує віце-прем’єр-міністр України Володимир КІСТІОН, — це складова забезпечення національної безпеки». «Для цього у нашої держави є всі відповідні підстави, всі можливості, — уточнює урядовець, — тому що зараз розвідано і зареєстровано більше 900 мільярдів кубометрів українського газу. Потрібна лише злагоджена робота депутатського корпусу, урядовців, газовидобувних компаній»...

Серед заходів, які зроблені урядом для забезпечення успішної роботи на цьому напрямі, Кістіон називає запровадження єдиної ціни на природний газ, що, на його думку, дозволило зупинити схеми, які розхитували ситуацію у газовому секторі, і створило перспективу для газовидобувних компаній. Аналогічний вплив матиме рішення про децентралізацію ренти, згідно з яким частина її буде залишатися у регіонах, де провадиться видобуток корисних копалин, чим, на думку віце-прем’єра, вдасться стимулювати місцеві органи влади на плідне співробітництво з видобувними компаніями.

Однак представники цих компаній поки що особливої перспективи не бачать. Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Роман ОПІМАХ порівнює вплив рекламованих урядом змін у нафтогазовій галузі на сфери ритейлу й виробництва. У першій в останні роки з’явилося дуже багато нових компаній та інвесторів. У частині видобутку його висновки невтішні.

Ринок, який існує в Україні, він називає недружнім до видобувників, а базове законодавство розрізненим і застарілим. Дозвільна система, на його думку, зарегульована та не прозора. Рента, яку мають сплачувати українські газовидобувники, найвища в Європі. Стимулів для інвесторів недостатньо. Внаслідок цього іноземні гравці, за словами Опімаха, залишають ринок.

Обсяг видобутку через усе це починає стагнувати.  За 2016 рік він зріс лише на 1%. На це, зокрема вплинуло додаткове фінансове навантаження, а саме диференціація ренти на природний газ і на газовий конденсат, хоча насправді це один і той же продукт. Потужним ударом по галузі добування він вважає введення нових транспортних тарифів. За транспортування кубометра газу доведеться сплачувати $12,5, що співставно з введенням 6% додаткової ренти. Як наслідок, в країні не працюють 40% виданих на видобуток ліцензій. Опімах називає їх сплячими.

Заступник голови комітету з ТЕК Ольга БЕЛЬКОВА вставляє репліку: «В цих умовах вся надія на «Укргазвидобування». Багато над чим потрібно працювати парламенту та уряду, щоб створити нормальні умови для газовидобувників, відповідає голова «Укргазвидобування» Олег ПРОХОРЕНКО. Він вказує, що УГВ видобуває 75% українського газу і саме на нього припадає 90% додаткового його обсягу, який має бути забезпечений до 2020 року.

2016 року підприємство додало 0,5 мільярда кубометрів газу. Цього року планується додатково видобути близько 2 мільярдів кубометрів. Та чи достатні такі темпи, щоб вийти на рубіж 27 мільярдів кубометрів до 2020 року? Прохоренко впевнений, що завдання уряду можна виконати, якщо налагодити масштабне нове буріння розвідувальних та експлуатаційних свердловин. Але для цього компанія мала б отримати нові ліцензії та геологічну інформацію, має бути спрощене питання виділення земельних ділянок, налагоджена робота супровідних сервісів.

Прохоренко зупиняється на перепонах, які заважають «Укргазвидобуванню» вже сьогодні працювати на повну силу. На його думку, це практика переоцінки запасів родовищ кожні п’ять років, яка вимагає від компанії чималих фінансових витрат у тому разі, якщо в ході експлуатації виявилося, що запаси родовища більші, ніж вважалося раніше. Він також вважає явно надмірною плату за продовження ліцензій, яка сягає 20% вартості видобутку і доходить до 5, а той й 12 мільярдів гривень. Керівник УГВ вважає це прихованим податком. Він також наголошує на відсутності стимулів для розробки важко досяжних глибоких покладів, а також — покладів у щільних породах. Водночас, на думку Прохоренка, Україні вже час повністю переходити на міжнародну систему обліку запасів у покладах. Адже із застарілою, ще радянською системою, на міжнародний ринок не вийдеш й інвестора не залучиш.

Ця пропозиція практика не могла не знайти підтримку у голови компанії DiXi Group Олени ПАВЛЕНКО, яка розповіла про другий звіт Ініціативи прозорості у нафтогазовій сфері України. Серед його висновків, зокрема, думка про те, що підвищення ренти за видобуток вуглеводнів суттєво зменшує інтерес інвесторів до нафтогазового сектору України. У той же час у звіті названі компанії галузі, які, ігноруючи вимоги щодо прозорості бізнесу, приховують дані щодо своїх бенефіціарів. «Бути за кулісами — це нечесні правила гри», — зазначає Павленко. Вона виступає за запровадження електронної звітності для компаній нафтогазового сектору, що спрощує роботу відповідних працівників, а також розповідає про законопроект щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях. Вона звертається до народних депутатів і закликає їх не допустити, щоб закон, який не передбачає заходів покарання, можна було ігнорувати.