6,99 грн за кубометр

На період карантинних обмежень або до кінця опалювального сезону в Україні запровадять державне регулювання ціни на газ для всіх побутових споживачів.

Відповідне рішення ухвалили на нараді в президента 13 січня, повідомляє Офіс Президента.

А прем’єр Денис Шмигаль на засіданні Кабінету міністрів дав доручення Міненерго, Мінекономіки, Мінюстиції, іншим профільним міністерствам та центральним органам виконавчої влади невідкладно підготувати проєкт постанови Кабміну про запровадження державного регулювання ціни на газ з метою захисту побутових споживачів від надмірного зростання.

Пропонована ціна — 6,99 грн за кубометр. Очікується, що вона буде діяти вже з лютого.

Водночас, як зауважив прем’єр, рішення про державне регулювання ціни на газ на рівні 6,99 грн за кубічний метр не означає, що уряд відмовляється від розвитку ринку газу в Україні.

«Адже підхід, коли ціну газу регулює попит і пропозиція, працює в усіх розвинених країнах. Газ стає таким самим товаром, як хліб чи послуги інтернету. Конкуренція означає усунення монополії окремих газопостачальників, які заробляли надприбутки, а тому були зацікавлені, аби ринок ніколи не запрацював. Водночас поки ринок газу в Україні продовжує формуватися, держава має підтримати людей. Тому рішення про державне регулювання ціни тимчасове і буде задіяне до кінця опалювального сезону або до кінця карантинних обмежень. За цей час Уряд та інші органи влади зможуть сформувати всі умови, аби ринкові правила запрацювали повною мірою. Такі правила означатимуть, що окремі газопостачальники більше не зможуть користуватися своїм монопольним становищем та захмарно підвищувати тарифи», — наголосив Денис Шмигаль.

Тим часом експертне середовище від такого рішення не в захваті. Адже сам факт відновлення урядового регулювання ціни вже суперечить ринковій логіці. А вона наступна: ціна залежить насамперед від балансу попиту та пропозиції. Навесні газ дешевшає, восени — дорожчає. А Антимонопольний комітет слідкує, щоб на ринку не було змов і інших зловживань.

Про ймовірне здорожчання палива українців попереджали заздалегідь і пропонували убезпечитися від нього завдяки сезонним чи річним пропозиціям за нижчою ціною. Що раніше люди підключилися до таких тарифних пакетів, то менше платять узимку. Навіть зараз клієнти Газопостачальної компанії «Нафтогаз України» платять (і платитимуть надалі, ці тарифи збережуться в рамках дії договорів) від 4,73 грн за кубометр.

Щоб скористатися такими пропозиціями, варто було лише проаналізувати пропозиції різних компаній на ринку, вибрати найкращу для себе та перейти до обраного постачальника.

Більше того, навіть місячних тарифів по 7-8 грн на ринку було вдосталь. По 6,99 грн за кубометр газ можна було купити ще в січні. Саме така пропозиція була найвигіднішою. Інші пропозиції від 7 до 8 грн за кубометр стимулювали конкуренцію й розвиток справжнього ринку. Знову ж таки, щоб скористатися його перевагами, треба було лише змінити постачальника.

На жаль, більшість українців цього не зробили через брак інформації чи перешкоджання з боку облгазів і афілійованих з ними газзбутів. А деякі люди натомість вирішили перекривати дороги.

І тепер конкуренція на ринку може зникнути. Сенс змінювати постачальника, якщо ціна в усіх однакова?

Цікаво, що ціни в регіональних газзбутів, афілійованих із облгазами, були суттєво вищими за ціни інших компаній, що намагалися конкурувати за споживача. Апогею вони сягнули в січні, коли ціни різнилися майже на 3 грн на кубометрі. Але саме ці газзбути історично постачають паливо переважній більшості споживачів.

Чому влада звернула увагу на це лише в січні? Фахівці очікували реакцію від Антимонопольного комітету та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), ще восени.

Натомість Антимонопольний комітет лише 13 січня опублікував заяву, що «вбачає ознаки домінування групи РГК на ринку природного газу».

«Дії цієї групи, а саме в них ціни на газ найвищі серед усіх постачальників, ретельно вивчаються Комітетом. Голова АМКУ Ольга Піщанська доручила регіональним відділенням Комітету провести поглиблене дослідження ринку постачання природного газу на предмет дотримання суб’єктами ринку природного газу та органами влади вимог законодавства про захист економічної конкуренції»,    — йдеться в повідомленні АМКУ.

Для звичайного споживача єдина ціна 6,99 грн може здатися благом. Мовляв, це обмежить зависокі цінники компаній, які мають домінуюче становище на ринку. І всі платитимуть справедливу ціну.

Утім, на практиці таке обмеження може лише зашкодити галузі та економіці в цілому. Бо регіональні газзбути збережуть своє домінуюче становище. Решта компаній не зможуть ефективно конкурувати з ними в таких умовах. І в підсумку ідея побудова вільного, конкурентного ринку нівелюється.

Важливо зрозуміти й сам механізм обмеження ціни — усіх деталей ще не оприлюднили. Якщо уряд просто встановить граничну ціну — це трохи вирівняє умови для компаній, але може мати юридичні наслідки. Приватні компанії мають право судитися за вимогу продавати товар нижче його ринкової вартості, бо це загрожуватиме банкрутством.

Якщо ж уряд піде шляхом ПСО (режиму покладання спеціальних обов’язків) на «Нафтогаз України» чи його дочірню компанію «Укргазвидобування», то державна компанія знову буде зобов’язана надавати ресурс нижче ринкової вартості приватним компаніям. Так галузь працювала до реформи й наслідком цього стали мільярдні борги цих компаній перед Нафтогазом. Газзбути брали ресурс, але сповна не розраховувалися за нього.

Крім того, за режиму ПСО уряд зобов’язується компенсувати різницю між регульованими та ринковими цінами з держбюджету. Це означає, що за весь газ, проданий побутовим споживачам і підприємствам теплокомуненерго, заплатять ще раз — з наших податків. Саме так усе відбувалося до серпня 2020 року, коли запрацював ринок газу для населення.

Варто пам’ятати, що це не якісь ефемерні гроші, а наші з вами податки, які за інших обставин можна було б спрямувати на освіту, медицину чи на ті ж самі адресні субсидії.

Натомість з держказни частину реальної вартості газу покриватимуть не лише малозабезпеченим сім’ям, а всім українцям, навіть олігархам. Хоча заможні родини цілком могли б оплатити ринкову вартість газу — без будь-якого державного регулювання.

«Заниженою ціною на газ буде користуватись як бабця-пенсіонерка в селі так і власник триповерхового будинку на 1000 квадратних метрів десь у Конча-Заспі. ІТшник, зарплата якого цілком дозволяє платити ринкову ціну за газ, також буде отримувати штучно занижену неринкову ціну. І це є соціальна несправедливість, — додає енергетичний експерт Андрій Зінченко. — Як вирішувати проблему правильно? У світі давно напрацьовані найкращі практики захисту вразливих верств населення без вбивства ринку. Це робиться через адресні субсидії малозабезпеченим із держбюджету. Тобто живі гроші в руки саме тим, хто потребує, а не штучне заниження цін для всіх».

Цікаво, що уряд обмежив ціну самого газу. А от вартість його доставки (розподілу) — не може. Відповідні тарифи встановлює НКРЕКП.

Із січня 2021 року ці тарифи зросли в середньому в 1,6 раза. Найменше — 37 коп за кубометр на місяць — платитимуть кияни, а найбільше — понад 3 гривні — частина Вінничини.

Утім, на тлі акцій протесту та повернення до державного регулювання ціни газу тарифи на доставку хочуть переглянути ще раз. НКРЕКП починає ретельну перевірку всіх облгазів (операторів ГРМ), які на сьогодні мають найвищі тарифи на розподіл газу.

«Ми хочемо вийти на системне та збалансоване рішення. Особливо проблемною зараз є ситуація в населених пунктах, де функціонують малі оператори ГРМ, які обслуговують невелику кількість споживачів. Це питання також має бути вирішене найближчим часом», — зауважив Денис Шмигаль.

13 січня НКРЕКП уже ухвалила рішення провести позапланові виїзні перевірки компаній «Лубнигаз» та «Сумигаз».

До інформаційно-консультаційного центру ГазПравда надходили численні звернення від споживачів природного газу щодо перешкод, які чинять ці облгази спільно з афілійованими газзбутами для тих споживачів, які хочуть змінити свого постачальника.

«Важливо, щоб Лубнигаз та Сумигаз отримали покарання — максимальний штраф чи навіть позбавлення ліцензії», — наголошує координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко.

Фахівці наголошують: ринок газу вимагає невідкладного вирішення проблем, але винятково ринковими механізмами.

«Держава повинна створювати усі умови для того, щоб конкуренція на роздрібному ринку газу збільшувалася, а українці отримували максимально вигідні пропозиції і могли легко змінювати постачальника, який їх не влаштовує. Для цього потрібно усунути бар’єри, які постійно створюють облгази і афілійовані з ними газзбути. Натомість державне регулювання цін підриває основи ринку, адже позбавляє споживачів права вибору кращої пропозиції», — додає Тетяна Бойко.