Воля, визволення - от той конечний прапор, до якого тягнеться все, до якого прагнуть і вояки з мечами, і моралісти з заповітами, і поети з віршами.
Василь Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, педагог, публіцист, письменник і перекладач, творець і перший митрополит Української Автокефальної Православної Церкви.

Агробізнес у борг

У Криму орендарі землі розрахувалися iз селянами лише на 40%
22 вересня, 2004 - 00:00

Рада міністрів Автономної Республіки Крим і провідний виробник хліба компанія «Кримхліб» підписали меморандум про узгоджені дії щодо формування цін на хліб і хлібобулочні вироби. «Власники «Кримхлібу» пішли назустріч, і ціни на масові сорти хліба буде знижено», — зазначив голова Ради міністрів автономії Сергій Куніцин.

Згідно з меморандумом, як повідомляє агентство Контекст-медіа, «Кримхліб» знизить на 10% від рівня на 1 вересня 2004 року гуртово-відпускні та роздрібні ціни на масові сорти хліба з борошна вищого гатунку — хліб «Південний» подовий і формовий, «Каламітський» подовий і формовий, хліб «Курортний» формовий. Також на 10% подешевшають батони «Кримський нарізний» і «Кримський новий». При цьому в разі планованого підвищення цін на хліб і батони з борошна вищого гатунку «Кримхліб» зобов’язується за 35 днів до цього поінформувати уряд і населення Криму.

Зі свого боку, уряд АРК зобов’язався сприяти компанії щодо отримання борошна для потреб хлібовипікання з Держрезерву за цінами вересня 2004 року, а також спільно з «Кримхлібом» відпрацьовувати механізм стабілізації цін на хліб і хлібобулочні вироби. Як повідомляє Міністерство споживчого ринку та зовнішньої торгівлі АРК, меморандуми про узгоджені дії щодо формування цін на хліб і хлібобулочні вироби складені ще для двох великих виробників — «Кримспоживспілки» та компанії «СВХ». Рада міністрів Криму заявила, що збирається добитися зниження цін на соціальні сорти хліба в республіці з 1 жовтня на 15—20%.

Якщо з цінами на хліб уряд Криму нібито розібрався, то інша аграрна проблема ще чекає розв’язання. Як повідомили «Дню» в прес-службі Ради міністрів Криму, за оперативними даними на початок вересня господарства, що орендують земельні паї в селян, розрахувалися з їхніми власниками за 2004 рік всього лише на 40,7%, а орендарі майнових паїв ще менше — на 31,4%. Тільки в семи районах півострова рівень розрахунків за оренду землі перевищує середньокримський. За майнові паї орендну плату отримали не більш як 30-35% орендодавців. У деяких районах виплати селянам за користування їхніми паями взагалі не починалися.

Перший заступник голови уряду Анатолій Корнійчук провів нараду, на якій суворо дорікав усім легковажним орендарям. Корнійчук відіслав головам районних держадміністрацій листи, в яких пропонується активізувати розрахунки за користування паями. Заступникам глав адміністрацій на місцях, що займаються питаннями АПК, належить взяти під особистий контроль своєчасність виплати орендної плати.

Тим часом, цей рік був для сільського господарства досить удалим, і добросовісному господарю навряд чи варто нагадувати про його борг перед власником землі. Нинішнього року господарства отримали непоганий урожай, вони вже заготовили на зиму більшість кормів і підготували грунт під посів. Хоча в більшості випадків оплата паїв проводиться зерном, соняшником і олією й лише частково грошима, але й на відсутність грошей аграрії поскаржитися не можуть. Наприклад, на Кримській аграрній біржі господарства продають зараз зерно за ціною 600—700 грн. за тонну. Лише в серпні на торгах укладено договори на продаж зерна за внутрішніми контрактами на загальну суму 4,4 млн. грн. А всього з початку біржової торгівлі зерном нового урожаю за внутрішніми контрактами продано зерна на 15,6 млн. грн., на експорт відправлено зерна на суму 2,3 млн. грн.

Що ж спонукає орендарів ставитися до власників землі без належної поваги? Винен наш менталітет, вважає Корнійчук: аграрні «господарі» не знають традицій ведення цивілізованого бізнесу. А власники земельних паїв, зданих в оренду новим аграрним господарствам, — це переважно пенсіонери, які звикли вірити господарю «на слово» й сподіватися на його добру волю. Таким чином нічого не доб’єшся. Досвідчені в агробізнесі люди переконують селян захищати свої права в судах, які вже точно зобов’яжуть керівників господарств погасити свої борги.

Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ