Без конкурентів, чи Гра... на випередження?

В Україні змінився порядок закупівлі газу для великих споживачів. Вчора Кабмін своєю постановою № 599 зобов’язав промислові, енергогенеруючі та теплогенеруючі підприємства закуповувати цей енергоресурс виключно у одного постачальника — НАК «Нафтогаз України». Кабмінівська новація виявилася для ринку досить несподіваною. Оскільки днем раніше уряд оприлюднив ще одну постанову — №596 від 7 листопада, якою встановлювалося обмеження для 90 найбільших підприємств України з закупівлі газу, починаючи з 1 грудня 2014 року і до 28 лютого 2015 року. Нова постанова КМУ замінила термін введення в дію обмеження, встановивши його з моменту набуття чинності документу, тобто з моменту оприлюднення.

Жодного економічного обгрунтування такого кроку від уряду чи галузевого міністерства немає. Єдине, що вчора на сайті «Нафтогазу» з’явилась інформація про те, що Постанова №596 — «тимчасовий і вимушений крок». «Це рішення спричинене, зокрема, тим, що в балансі газу для проходження опалювального сезону існує дефіцит газу, який може бути покритий виключно за рахунок імпортованого ресурсу», — сказано в ньому. Із повідомлення компанії випливає, що саме НАК — гарантований постачальник газу для промислових споживачів, тому у відповідь на численні звернення від органів місцевого самоврядування та промислових споживачів про збільшення газових лімітів і було ухвалено таке рішення. Щоб забезпечити своєчасні розрахунки за імпортний газ, «Нафтогазу України» «потрібні зустрічні гарантії придбання цього газу у компаній на внутрішньому ринку за ціною, яка покривала б вартість імпортованого газу». «Такі тимчасові заходи дозволять підтримувати достатній для проходження опалювального сезону рівень газу в підземних сховищах, що є ключовим чинником енергетичної безпеки України та Європи», — говориться в повідомленні НАКу.

Що ж, пояснення є. Але воно занадто «скупе» для розуміння повноти причин вживання такого кроку. Адже, як показало опитування «Днем» експертів і гравців ринку, воно не дає відповідей на ряд важливих запитань, які можуть навіть призвести до зупинки частини внутрішнього газового ринку.

ДОДАТКОВО ПОТРІБЕН МІЛЬЯРД МЕТРІВ КУБІЧНИХ ГАЗУ

«Якщо подивитися статистику, то й так більшість споживачів купували природний газ у НАКу. Приблизно йдеться про мінімум 2/3 всіх продажів. Які наслідки? Однозначно обмежується конкуренція та свобода вибору споживачів... Мені здається, що тут більше негативну, аніж позитиву для споживачів», — коментує «Дню» президент асоціації «Газові трейдери України» Андрій МІЗОВЕЦЬ. За його оцінками, загальний ринок споживання газу в України становить близько 40 мільярдів метрів кубічних. Із них майже 12 — 15 мільярдів метрів кубічних до кінця 2014 року піде на потреби промисловості, пояснює експерт. Тож, за попередніми розрахунками, НАК продасть протягом трьох зимових місяців великим споживачам майже мільярд метрів кубічних газу.

Колишній міністр палива й енергетики України (2000 — 2001, 2002 — 2004), якого називають одним із двох найвірогідніших кандидатів на цю посаду в новому уряді, Сергій ЄРМІЛОВ у коментарі «Дню» назвав цю постанову — «крок назад». «В уряду одне зобов’язання — створити умови, щоб всі могли купувати товар на конкурентному ринку. Натомість — перешкоди.... Збанкрутіла, вся в боргах організація «Нафтогаз України», яка навіть не може обслуговувати свій апарат, бо сьогодні в неї немає грошей, створює ще один ризик для держави та споживачів, зобов’язуючи їх купувати в себе газ...» — говорить він. На думку Єрмілова, уряду, навпаки, треба робити відкритий газовий ринок і забезпечити доступ всіх постачальників газу (європейських, російських) на цей майданчик. «Він має функціонувати по типу біржі, на якій створюється ринкова вартість товару. Завдяки цьому нарешті дізналася б реальну ринкову вартість газу в Україні, бо сьогодні ми її не знаємо. Зараз її диктує «Газпром»... Замість розширення можливостей споживачів, такою постановою уряд позбавив їх конкуренції. Тому варто очікувати опозицію цьому рішенню з боку нормальних  проєвропейських ліберальних споживачів...» — прогнозує він. Причину появи урядової постанови, яка сколихнула ринок, Єрмілов бачить у такому: «Вони хочуть одного — непрозору зайву схему, щоб до них всі ходили. Це — чиста корупція... Такого не очікував ніхто. Ця газова постанова — те саме, що закони 16 січня: не ходити в масках, не виступати проти уряду, не ходити на ринок, не мати можливості купувати газ за прозорими цінами, не мати можливості розвивати бізнес. Тому треба ставити питання про її скасування і створення в Україні філіалу чи навіть окремої біржі, яка дозволить залучати постачальників газу з ЄС та Росії...»

ВИМУШЕНИЙ КРОК

«Це — вимушений крок в умовах воєнної агресії. Без сумніву, воно не відповідає духу реформ, але воно виправдане. Сьогодні потрібно підтримати НАК на плаву через зростання заборгованості перед ним його клієнтів. За дев’ять місяців 2014 року борги споживачів перед НАКом зросли в 3,2 разу — до майже 29 мільярдів гривень. Якщо в «Нафтогазу» промислові гіганти збільшать закупівлі, то зросте й виторг НАКу. Звісно, в принципі, питання боргів НАКу це не вирішить, але загалом фінансовий стан держкомпанії поліпшиться», — вважає президент Центру глобалистики «Стратегия ХХІ» Михайло ГОНЧАР.

«Дуже різко зменшилося споживання газу промисловими підприємствами України (на 43%). Тому, як я розумію, головний мотив появи цієї постанови — покращити фінансовий стан НАКу. Але чи принесе це дивіденди «Нафтогазу»? Незрозуміло. А те, що порушить конкуренцію, — цілком очевидно», — додає в розмові з «Днем» директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро МАРУНИЧ. На його думку, в сегменті продажу газу промисловим компаніями завжди була висока конкуренція, бо його продавали як державна, так і приватні газовидобувні компанії або імпортери. Тобто конкуренція була. Тепер що виходить? На думку Марунича, уряд її забороняє, вимагає купувати газ в одного постачальника, а НАК на збільшенні обсягів продажів планує заробити додаткову виторг. «Це однозначно не ринковий метод. Але в нинішній складній фінансовій ситуації НАКу його застосування може бути виправданим. Щоправда, це повністю суперечить третьому енергопакета ЄС та заявленим урядом до виконання енергетичним реформам. Тож існує ризик, що це рішення може викликати звернення приватних компаній до Секретаріату Енергетичного Співтовариства (членом якого є Україна) у Стокгольм», — озвучує можливий ризик від урядового кроку експерт. Адже саме приватні видобувні компанії найбільше постраждають від урядової постанови. На їхній бізнес чекає суттєвий удар.

ВНУТРІШНЄ ГАЗОВИДОБУВАННЯ — ПІД УДАРОМ

Якщо уважно прочитати урядову постанову, то запитання виникають до її другого пункту, який, по суті, обмежує рух газу в межах країни, теж прив’язавши його до НАКу. «Газорозподільним і газотранспортним підприємствам у період з 1 грудня 2014 року по 28 лютого 2015 року здійснювати, відповідно до законодавства, транспортування природного газу промисловим, енергогенеруючим та теплогенеруючим підприємствам лише з ресурсів НАК «Нафтогаз України», — зазначається в документі. А оператор Єдиної газотранспортної системи України отримав завдання приймати природній газ для промисловості лише від НАК «Нафтогаз України».

«Другий пункт постанови досить неоднозначний: він прямо забороняє транспортувати природній газ, який іде в Україну не із ресурсів НАКу, і не дозволяє оператору газотранспортної мережі приймати розподілення для споживачів не із ресурсів НАКу. Якщо поставщик по нерегульованому тарифу хоче поставити газ підприємствам, які не входять в список постанови, то він може зіткнутися з труднощами, бо, згідно з постановою, трейдери не можуть взагалі поставляти газ. Складається враження, що про трейдерів забули й м’яко обмежили можливість їхньої роботи. Отож виходить, що всі підприємства мають купувати газ у НАКУ», — говорить Андрій Мізовець. Але навіть не це головне, каже «Дню» президент асоціації «Газові трейдери України». Виникає питання, резюмує він, кому приватні газовидобувні компанії можуть тепер продавати свій газ. Адже все, що видобувається в країні, каже Мізовець, враховується нацоператором газотранспортної мережі, а останній (судячи зі змісту постанови) не може транспортувати видобутий приватними компаніями газ у своїй мережі. Газовидобувні компанії не можуть поставити видобутий газ своїм споживачам, і в них є два варіанти: або накопичувати в сховищах (а вони є лише у держави), або випускати в повітря. Поки що відповіді на ці питання немає, говорить він. На запитання асоціації в НАК «Нафтогазі» не відповіли.

«День» також звернувся в прес-службу «Нафтогаз України» з проханням роз’яснити цю ситуацію. Проте там відмовилися коментувати й переадресували звернення в Міністерство палива та енергетики. На момент здачі номера відповіді не надійшло.

ЗАПОБІЖНИК ДЛЯ ПОЯВИ ПОСЕРЕДНИКА

Між тим джерело «Дня» в НАК «Нафтогаз України» розповіло, що такі дії також є частиною гри на випередження, щоб не допустити появи на ринку трейдеру на кшталт «РосУкрЕнерго». Тож наразі, за інформацією джерела, уряд намагається закріпити за НАКом ринок на період пікових навантажень споживання газу. Мовляв, підстави для появи такого посередника є: НАК купує газ за європейськими цінами, а посередник може запропонувати ринку дешевший російський газ, що дуже вигідно Росії, яка зацікавлена в подальшій дестабілізації ситуації Україні.

На думку Гончара, теоретично поява нового газового трейдеру можлива, і «структури Дмитра Фірташа (колишнього співвласника «РосУкрЕнерго». — Авт.) були б раді прислужитися в черговий раз». Але наразі підтвердження цього немає, додає він. «Утім, поза всяким сумнівом, у атмосфері витає ідея нової схеми газового посередника, який би взяв всі ризики з постачання російського газу. Її можуть подати під соусом, мовляв, ми ж бачимо, як НАКу важко працювати через брак фінансових ресурсів, та ще й є передплата за російський газ «Газпрому». В таких умовах може намалюватися структура, яка запропонує вирішити всі ці питання... Тому теоретично це — можливо. Але, на мою думку, якщо ця ідея реалізовуватиметься, то ближче до весни 2015 року», — підсумовує Гончар.