Без «відкатів»?

День пришестя спецрахунків ПДВ знову відклали. Це вже третя відстрочка їхнього введення. Спочатку визначили дату — 1 липня, потім вирішили прискорити процес і скоротили підготовчий процес на 3 місяці, призначивши кінцевою датою маніпулювання ПДВ- грошима 1 квітня. Попри «веселу» дату, всім одразу стало не до жартів. Це був той рідкісний в Україні випадок, коли через одне і те саме рішення настрій зіпсувався у всіх однаково: банкіри переживали через терміни, відведені на підготовку до масового відкриття спецрахунків; бізнесменам не сподобалося наближення термінів розставання з 20% обігових коштів; у Мінфіні приготувалися до авралу; а ДПАУ засмутилася через зменшення термінів господарювання в секторі ПДВ-розрахунків. І ось тепер вирішили дати ще місяць... Деякі експерти впевнені, що перенесення термінів указом Президента свідчить про зміну «ваги» аргументів ДПАУ (Ю. Кравченко) та Міністерства фінансів (М. Азаров).

Банкіри напружилися, але до відкриття рахунків приступили. Більш того, багато бізнесменів змирилися з нововведенням, як із неминучим злом, і навіть за відсутності роз’яснювальної роботи з боку працівників ДПАУ, написали заяви на відкриття спецрахунків. За деякими даними, до кінця місяця ПДВ-супроводом обзавелися понад 80% рахунків. Показник дуже солідний, якщо врахувати, що багато підприємств тримали по кілька десятків рахунків у різних банках. Багато з цих рахунків просто висіли мертвим тягарем, і прогнозувалося їх масове закриття. Швидше за все, відстрочка всіх порадувала, але в глибині душі багато кого це насторожило. Деякі вже навіть заробили на ПДВ-рахунках — великі банки використали ситуацію для реклами. Точніше, на їхню користь спрацювали самі конкуренти, оголосивши процедуру відкриття спецрахунків платною. У результаті ті банки, які широко розрекламували безкоштовне відкриття й обслуговування ПДВ-рахунків клієнтам будь-яких інших банків, щонайменше заробили хорошу репутацію. Ця репутація в найближчому майбутньому, можливо, дозволить і перетягнути корпоративних клієнтів від «жадібних» колег. До тих, хто аж ніяк не жалкує про чергове перенесення, фахівці зараховують і Податкову, — прогнозоване виконання загального фонду бюджету за рахунок податків за результатами березня навряд чи перевищить 70% і виниклу «дірку» можна закрити ПДВ-грошима. Схоже, крайніми знову залишаться бізнесмени, які сподіваються на відшкодування ПДВ. Статистика постоблігаційного періоду свідчить про те, що заборгованість із відшкодування знову зростає, як хороші озимі. Передбачається, що на 1 травня вона цілком може досягнути 3.5 млрд. гривень. Спецрахунки можна багато ганити, але прозорість адміністрування ПДВ вони гарантували. І справді, постановка питання, напевно, мала бути така — коли чекати презентації наступних облігацій замість обіцяного відшкодування?

Про те, що таке ПДВ-рахунки, сказано вже дуже багато. На деякі запитання, пов’язані з обговоренням нововведення, «Дню» відповів директор департаменту податкової та митної політики Міністерства фінансів України Петро АНДРЄЄВ.

— Звідки в Мінфіну така впевненість у тому, що ПДВ-рахунки слід обов’язково вводити?

— Знаючи ситуацію, повинен сказати, що в питанні введення спецрахунків інтереси уряду та платників зрештою збігаються. Ситуація, що склалася навколо цього податку, — всіх «допекла». Вона несе тільки негатив і збитки. Наслідки затягнення та вирішення проблеми можуть бути найгіршими для економіки держави і розвитку бізнесу.

— Які запитання, пов’язані з введенням ПДВ-рахунків були найбільш обговорюваними?

— Якщо проаналізувати всі запитання, які надходили до Міністерства фінансів, зокрема й за нашою гарячою лінією, то найбільше платників хвилювало, як працюватиме система ПДВ-рахунків. Слід сказати, що багатьом наші пояснення допомагали позбутися побоювань, викликаних суперечливими публікаціями в ЗМІ. Найбільше людям подобалося, що цей досить простий механізм ламає грубі схеми «відмивання» коштів держбюджету, при цьому закладаючи основи для автоматичного відшкодування ПДВ. Бізнес не дуже хвилюють проблеми держбюджету, але їм важливо, щоб ПДВ повертали вчасно та без «відкатів». Багато було запитань і суто господарського плану.

— Як ви відповідали на запитання про вимивання частини обігових коштів підприємств через спецрахунки?

— ПДВ — це не обігові кошти! Доводиться пояснювати, що підприємство не є власником, навіть тимчасовим, цих коштів. Підприємства виступають як податкові агенти — продаючи продукцію, вони отримують кошти споживачів, і ПДВ одразу стає бюджетним фондом. Винен у цьому стан перехідної економіки України — за дефіциту коштів як обігові активи використовували й ті кошти, що підлягали перерахуванню до бюджету. Проте для зручності платника ці кошти можна буде спрямовувати на обслуговування інших податкових зобов’язань і відрахувань до Пенсійного фонду. А це означає, що гроші будуть постійно в обігу.

— А як бути тим малим підприємствам, які мінімізували свої податкові відрахування, і ПДВ був істотною складовою їхніх обігових коштів?

— До діяльності таких компаній повинні придивитися контрольні служби. Якщо підприємство хоч чимось займається, то дуже дивно, що воно не платить податків. Отже, там або приховання, або ухиляння. У будь-якому випадку це питання до фіскальних структур, а не до Міністерства фінансів. Знаю одне: якщо одне підприємство платить податки, то чому цього не має робити його конкурент?

— Що буде з коштами, які лежать на ПДВ-рахунку, в разі ліквідації підприємства?

— Порядку ліквідації підприємства ніхто не змінював. Якщо немає боргів із ПДВ і закриті всі інші податки, то решту грошей ліквідатор переказує на основний рахунок і далі процедура йде так, як це розписано у відповідному законодавстві. Постанова Кабміну та НБУ не змінила жодної норми чинного законодавства.

— Чи багато було запитань про інфляційні ризики, пов’язані з виведенням частини коштів на спеціальні рахунки?

— Були, і, повинен сказати, що в більшості своїй вони надходили якраз від тих підприємств і підприємців, які заробляли на цьому податку. Адже логіка тут дуже проста. Їхній головний аргумент — гроші зависатимуть і підприємствам доведеться підіймати ціни на продукцію. Але сьогодні не відшкодовано ПДВ на суму близько 7 млрд. гривень, — ось де зависання. І чому це не призвело до інфляції, а спецрахунки призведуть? Тим більше, що багато банків оголосили про намір приймати ПДВ-платіж разом з основним як один платіж і не брати додаткових коштів. Витрати підприємств мінімальні. Хіба що на папір, щоб роздрукувати ще один платіж — і тільки в тому випадку, якщо відсутня система «клієнт — банк»...

КОМЕНТАР БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА

Координатор Iнституту конкурентного суспільства Ксенія Ляпіна вважає, що надії на те, що завдяки введенню ПДВ-рахунків збільшаться надходження до бюджету, — це «з області фантастики». За її словами, основними недоліками даної пропозиції є те, що з ПДВ-рахунків забороняється знімати гроші, а також переказувати їх на основний рахунок. Ляпіна навела приклад: ви купуєте в магазині за готівку пральну машину. Магазин перераховує ваші гроші на два рахунки — основний і ПДВ-рахунок. Наступного дня ваша машинка ламається, і ви вимагаєте повернути вам гроші. Магазин повертає вам усю суму, в тому числі й ПДВ, але при цьому ця сума знімається магазином з основного рахунку. Вже виявлено 23 подібних казуси, які можуть виникнути у зв’язку з введенням ПДВ-рахунків, зазначалося на прес-конференції, де виступала Ляпіна. Ряд громадських організацій, які лобіюють права підприємців, пропонують уряду відмовитися від ідеї широкого застосування ПДВ-рахунків. Їхнє введення є, на їхню думку, передчасним, необдуманим і може призвести до негативних і непередбачених наслідків, повідомляє ЛІГАБізнесІнформ. Невтішним підсумком може стати пошук підприємцями варіантів переходу на нові схеми відходу в «тінь». Якщо 1 травня буде введено в дію постанову про ПДВ-рахунки, Фонд захисту прав підприємців збирається звернутися до суду. У бізнес-середовищі вважають, що введення ПДВ-рахунків повинне бути врегульоване відповідним законом. І такий проект, де буде пропонуватися касовий метод сплати ПДВ, незабаром планується направити до парламенту.