Жити — значить змінюватися, змінюватися — значить дорослішати, а дорослішати — значить невпинно творити себе самого.
Анрі Бергсон, французький філософ

Дефіцит довіри за профіциту реклами

Хто захистить споживача, який мріє про кредит, — дослідження
19 вересня, 2017 - 18:36
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Попри триваючі (не без політичного мотивування) протести людей, які потерпіли внаслідок закриття великої кількості українських банків, і незважаючи на дуже вже тривалу відпустку Валерії Гонтаревої, яка все ще згачиться керівником НБУ, діяльність центробанку України все ж триває, до того ж можна сказати, у принципово правильному напрямі.

Згідно з думкою, що утвердилася в експертному співтоваристві, НБУ зараз передусім необхідно займатися відновленням довіри українців до банківської системи. І в центробанку з цим, схоже, згодні. Інша річ, наскільки ефективною є ця робота і чи може нинішнє керівництво НБУ, виголошуючи гарні слова, чесно дивитися у вічі клієнтам банків.

Приміром, минулого тижня заступник голови НБУ Катерина Рожкова, проти якої деякі ЗМІ висувають серйозні обвинувачення, вихвалялася, що в банківській системі сьогодні «цілком прозора структура власності». За її словами, це означає, що будь-який споживач (банківських послуг) «може абсолютно  свідомо обирати для себе банківську установу для співпраці».

У результаті зміцнення банківської системи, за словами  Рожкової, «ми бачимо зниження рівня інфляції».  Банкір, певно, забула про заяву НБУ, що прозвучала буквально днями, про те, що інфляція може перевищити рівень, який він прогнозував.

Але це лише незначна ремарка до правильного загалом напряму. «Національний банк підтримує ідею запровадження інституту фінансового омбудсмена, — заявила Рожкова. — З його допомогою споживачам фінпослуг стане значно простіше знаходити спільну мову з фінансовими установами і розв’язувати різні конфліктні ситуації».

Експерт проекту USAID «Трансформація фінансового сектора» Тетяна Бурак, презентуючи відповідний законопроект (у парламенті його ще не зареєстровано) зазначила, що новим законом пропонується створити для споживачів фінансових послуг нейтральний і неупереджений механізм розв’язання суперечок. Фінансовий омбудсмен дала вона визначення створюваній інституції, це незалежна публічна установа, наділена повноваженнями оперативного розгляду і розв’язання суперечок між споживачами і фінансовими установами.

«На жаль, зараз у споживачів фінпослуг, в разі виникнення суперечок, немає жодного варіанту розв’язання цих суперечок, окрім як звертатися до суду», — констатувала Бурак.  «Тоді як судовій системі довіряють лише 10% українців», — додала вона, не зазначивши при цьому, який відсоток українців довіряє сьогодні вітчизняним банкам.

«Цей закон потрібен українській фінансовій спільноті, — підтримав ідею установи  посади фінансового омбудсмена керівник проекту USAID «Трансформація фінансового сектора» Роберт Бонд. За його словами, багато банкірів і представники фінансового сектора також виступають за це, оскільки вони знають: нова справедлива система розгляду суперечок зі споживачами сприятиме зростанню ринку кредитування.

У Рожкової також знайшли підтримку проекти закону, що перебувають на розгляді парламенту, «Про внесення змін до деяких     законодавчих актів України щодо вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» (пройшов перше читання) і закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» (підготовлений до повторного першого читання).

З прийняттям другого зі згаднаних законопроектів Нацбанк, на думку Рожкової, дістане змогу займатися підвищенням фінансової грамотності споживачів банківських послуг і зможе розробляти стандарти розкриття інформації комерційними банками про послуги, що надаються. Питання лише в тому, що заважало займатися цим і раніше.

«Ці стандарти будуть глибшими, істотнішими, ніж ми маємо наразі, — пообіцяла Рожкова, —Об’єднання всіх цих напрямів роботи, переконана, дасть дуже гарні плоди: довіру населення до фінансових послуг буде відновлено, і це стосується не лише кредитних продуктів, а й депозитних, розрахункових. І загалом це сприятиме розвитку нашого фінансового сектора й економіки».

Досить важко сказати, наскільки переконливо звучали ці слова для людей, які потерпіли від проведеної Гонтаревою і Рожковою банківської реформи, що вилилася в ліквідацію половини українських банків. Схоже, значно більше розуміння викликало б у потерпілих від цього вкладників матеріали дослідження проекту USAID «Трансформація фінансового сектора», головний висновок якого полягає в тому, що споживачі фінансових послуг залишаються незахищеними, отримуючи кредити.

Дослідники вивчали якість і достовірність реклами фінансових установ, оцінювали процедури взаємодії персоналу фінустанов зі споживачами під час оформлення документів, аналізували відповідність договорів споживчого кредитування чинному законодавству. Окрім того, проводилося вивчення обізнаності споживачів з наявними механізмами розв’язання суперечок із фінансовими установами.

Викладаючи висновки дослідників, заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектора»  Юлія Вітка зазначила, що наш інформаційний простір заповнений банківською рекламою. Крізь всі ці матеріали червоною ниткою проходить, каже дослідник, «безплатність кредиту». «0% за кредитом і без довідки про доходи», — такий слоган  привертає позичальників. Дивлячись на рекламу, люди не можуть скласти реального враження про вартість кредиту, констатує Вітка.

За її словами, 73,6% рекламних матеріалів не містять жодної інформації про вартість кредиту. У 68% випадків потенційним позичальникам взагалі не надається жодна письмова інформація. Частина договорів про надання кредиту не містить інформації, яку вимагає законодавство, або містять умови, що суперечать йому.

Так, у 33% випадків проекти договорів не містили детального розпису сукупної вартості кредиту. У 17% випадків в них не було чіткого графіка платежів. 54% договорів містили умови, якими порушується право позичальника на дострокове повернення кредиту. Понад 50% договорів про надання кредиту, що їх пропонували перевіряючим, які діяли за принципом «таємного покупця», містили несправедливі умови для позичальника.

«Дослідження підтвердило, що український споживач все ще залишається вразливим і незахищеним, отримуючи кредити. Далеко не всі фінансові установи встановлюють чесні і прозорі процедури споживчого кредитування, — констатує Вітка. — Ми вельми сподіваємося, що ситуація зміниться на краще, оскільки влітку цього року набув чинності Закон «Про споживче кредитування». «Наш проект здійснюватиме моніторинг дотримання цього закону за допомогою проведення ще двох хвиль дослідження», — повідомила заступник керівника проекту.

«У менеджменту банку, де я працюю, існує глибоке переконання, що ми вже змінили свою поведінку і договори», — досить самокритично заявляє голова правління Райфайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук, якого у ЗМІ, разом із Рожковою, називають одним з йморвірних кандидатів на посаду голови Нацбанку. Він зазначає, що зупинятися в процесі виправлення помилок не можна, тому що деякі цифри вже й тепер дають сигнали про пожвавлення ринку.

«Якщо є зростання попиту на кредити і (зростання) бажання банків ці кредити видавати, то розмову про минулі помилки ми ведемо дуже вчасно», — наголошує Лавренчук. Він каже про кількість позичальників у його банку (480 тисяч) і зазначає, що вони створюють для банку «перспективу кооперації, а також і загрозу, якщо ця кооперація буде з негативними наслідками».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments