У державців немає місця для філософії.
Томас Мор, англійський письменник, філософ, державний діяч, лорд-канцлер, Святий Римо-католицької церкви

Держфінмоніторинг перекриває потоки «брудних» грошей

Загальна сума фінансових операцій, що підозрюють у легалізації, становить понад 151 мільярд гривень — половина доходної частини державного бюджету на 2013 рік
7 листопада, 2014 - 11:50
Держфінмоніторинг перекриває потоки «брудних» грошей
ФОТО З АРХІВУ «Дня»

У середу 5 листопада Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Про це повідомила прес-служба Порошенка. Це — останній закон з проголосованого ВРУ пакета, пролобійованих громадськістю антикорупційних законів.

Закон ухвалено на виконання домовленостей з Міжнародним валютним фондом і з урахуванням пропозицій до національного законодавства експертів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).

Документ передбачає формування загальнодержавної аналітичної бази даних для надання правоохоронним органам України та іноземних держав можливості виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов’язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.

Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін відзначив, що громадськість чекала на підпис Президента під цим законом. «Це останній законопроект з нашого пакету, на підписання якого ми чекали. Готуйтеся, «пацанчики», — написав Шабунін на своїй сторінці у «Фейсбуці».

Детальніше про чинне законодавство з протидії відмивання коштів та боротьбу з «брудними» потоками зараз нижче — в ексклюзивній колонці голови Державної служби фінансового моніторингу України Ігоря Черкаського.


Щодня до інформаційної бази Держфінмоніторингу в середньому надходить чотири-п’ять тисяч повідомлень про фінансові операції, які можуть бути пов’язані з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму, причому майже 97% — від банківських установ, тобто зі сфери, де відбувається грошовий обіг.

З самого початку створення національної системи протидії відмиванню злочинних доходів, активізувався процес із пошуку та блокуванню викрадених у держави активів.

•  Прийняття проекту Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» дозволить посилити існуючий інструментарій по протидії злочинам у фінансовій сфері. Запропоновані Законом доповнення привели національне законодавство у цій сфері у відповідність до міжнародних вимог і стандартів. Комплексно урегульовано питання проведення національної оцінки ризиків; доступу до інформації про бенефіціарну власність; моніторингу фінансових операцій публічних діячів; застосування санкційних списків міждержавних об’єднань та іноземних держав; підвищення ефективності розслідування справ про відмивання коштів, а також багато інших аспектів сфери фінансового моніторингу.

Перед Держфінмоніторингом уряд поставив завдання — всіляко протидіяти спробам відмивання кримінальних доходів і запобігти рецидиву того, що робилося в часи попередньої влади. Саме з цією метою, нині здійснюється тісна співпраця і щоденна координація наших зусиль з Генеральною прокуратурою України, СБУ, МВС, Фіскальною службою. Саме така співпраця стає запорукою відчутного гальмування процесів по відмиванню фінансових активів.

•  Фактично починаючи з березня Служба здійснила широкий комплекс необхідних реформ (які мали розпочатися ще два роки тому) у сфері боротьби з відмиванням злочинних доходів, які переконливо свідчать про стале дотримання Україною базових принципів та рекомендацій FATF. Безумовно, це водночас засвідчує реальні кроки на шляху інтеграції України до Європейської спільноти.

Державною службою фінансового моніторингу активно проводиться розслідування фактів відмивання коштів, одержаних у результаті системних корупційних діянь колишніми можновладцями. На сьогодні загальна сума фінансових операцій, що підозрюють у легалізації, становить понад 151 млрд гривень. Це враховуючи, що доходну частину державного бюджету за 2013 рік було заплановано на рівні 361 млрд грн. Зазначу, в цьому випадку йдеться про колишніх керівників держави та пов’язаних з ними осіб.

•  Хочу особливо підкреслити, що Держфінмоніторинг є транспарентним органом державної влади, однак інформація про фінансові операції, що ми отримуємо, є конфіденційною і не може бути предметом обговорення. При чому такі обмеження існують в усіх країнах, оскільки цього вимагають міжнародні стандарти FATF. Водночас, по кожному виявленому факту розкрадання державних фінансів працівники Держфінмоніторингу здійснюють скурпульозний аналіз і формулюють відповідні висновки та пропозиції для правоохоронних органів.

•  Надзвичайно злободенною проблемою сьогодні для країни є виявлення та повернення прихованих і викрадених фінансових активів. Цей процес, зрозуміло, є складним, багатоступеневим і довготривалим. Він потребує концентрації і консолідації зусиль як міжнародної спільноти, так й усіх учасників національної системи протидії відмиванню злочинних доходів. Дуже важливо проявляти особливу уважність як на етапі визначення і блокування таких активів, так і на етапі організації повернення прихованих фінансових ресурсів до державного бюджету.

Фахівці добре розуміють, що заморозити виявлені тіньові активи не просто, однак більш важливо і складно повернути їх у легальний обіг. Міжнародна практика свідчить, що процесуальні дії по поверненню вкрадених активів проводяться в межах процедури міжнародно-правової допомоги. Виходячи з цього, ми відпрацьовуємо варіантні моделі щодо розв’язання цієї непростої проблеми. Ми маємо бути готові до судових процесів не тільки в Україні, а й у юрисдикціях, де зафіксовано викрадені фінансові активи.

•  Саме з цією метою нами активізовано тісне й плідне співробітництво з нашими іноземними колегами. Так, Держфінмоніторингом направлено запити до 136 країн світу з метою виявлення та блокування фінансових активів колишніх високопосадовців. На сьогодні уже виявлено ряд іноземних компаній основними бенефіціарами яких є українські фігуранти кримінальних справ. Велику і регулярну допомогу у пошуку вкрадених активів нам надають колеги з США, Великобританії, Швейцарії, Австрії, Кіпру, Латвії, Ліхтенштейну та інших іноземних країн. У цьому ж контексті хочу зазначити — Держфінмоніторингом проведено низку безпрецедентних за своєю складністю розслідувань щодо фінансових оборудок колишніх високопосадовців, в результаті якого нами виявлено активів на загальну суму понад 1,6 млрд доларів США. Ми говоримо про кошти, які вже в Україні, та які не вдасться викрасти з банківської системи.

Здійснене Держфінмоніторингом України блокування вищезазначених рахунків судовою ухвалою подовжено шляхом накладання на них арешту. Без перебільшення зазначу, саме завдяки оперативній роботі фінансової розвідки, вдалося запобігти виведенню цих коштів з фінансової системи країни. Переконаний, що ні погрози, ні численні зміни офшорних юрисдикцій чи навіть зміна прізвищ не допоможе уникнути відповідальності колишнім високопосадовцям та пов’язаним з ними особам.

•  Іншим надзвичайно показовим і важливим є той факт, що наприкінці квітня поточного року у Лондоні відбувся спеціальний міжнародний Форум з питань повернення в Україну активів та коштів, отриманих незаконним шляхом (Ukraine Forum on Asset Recovery, UFAR) повністю присвячений вирішенню тих проблем, що виникають при виявленні, арешті та поверненні незаконно виведених фінансових активів. Під час Форуму ми відчули реальний потужний рівень підтримки Держфінмоніторингу з боку наших іноземних колег. Надзвичайно важливим продовженням згаданого Форуму була нещодавня зустріч із керівництвом підрозділів фінансових розвідок різних країн у Цюріху, на якій ми домовилися об’єднати наші зусилля у пошуку та блокуванню викрадених колишніми високопосадовцями активів.

Безумовно Держфінмоніторинг і надалі у повному обсязі буде виконувати взяті Україною на себе зобов’язання перед світовою спільнотою; наближати національну фінансову систему до міжнародних правових стандартів прозорості; зміцнювати здатність фінансової системи нашої держави протистояти відмиванню «брудних» грошей та фінансуванню тероризму.

•  В Україні досить поширеним є такий різновид нелегального обігу коштів, який базується на вкрай широкому застосуванні готівки. Необхідно визнати, що саме надмірно висока частка готівкового обороту є підгрунтям для тінізації та легалізації брудних фінансових ресурсів. Шкода від готівкових операцій не обмежується недонадходженням до бюджету і соціальних фондів. Постійна потреба в готівкових коштах змушує суб’єкти господарювання шукати шляхи конвертації безготівкової виручки у готівку. А це є джерелом корупційних угод та відносин.

Водночас, у хабарників існує і регулярно відтворюється протилежна потреба — конвертувати постійно отримані хабарі у реальні безготівкові кошти. Таким чином, виникають конвертаційні центри і фіктивні фірми, які відтворюють зазначені процеси. У сучасних економічних системах існує ще один різновид тіньових комерційних операцій — законно зароблені кошти виводять з легального обліку для того, щоб зробити їх штучно нелегальними. Такі операції здійснюються зокрема через трансферне ціноутворення.

Йдеться про те, що українські виробники експортної продукції мають пов’язані компанії за кордоном, це дозволяє реалізовувати продукцію цим пов’язаним особам за досить заниженими цінами. Українські виробники таким чином занижують отримані доходи та не сплачують податки. Водночас зарубіжні партнери реалізують дану продукцію по ринковим цінам, отримуючи відчутні доходи, які залишаються на зарубіжних рахунках.

•  Безумовно, Держфінмоніторинг посилює протидію здійсненню вищезазначених операцій. Для України важливо провести чітку межу, виявити відмінності в можливостях використання «брудних» і «чистих» грошових нагромаджень, у всьому світі цьому надають велике значення. Тому важливо бачити різницю між «відмиванням» і «легалізацією». Якщо відмивання — суто кримінальне явище, то легалізація за необхідної організації (як показує світовий досвід) може стати відчутним інвестиційним джерелом.

Варто зазначити, що навіть правильні та системні заходи проти відмивання кримінальних доходів не дозволяють остаточно вирішити проблему. Очевидно, головні завдання економічної політики полягають в усуненні глибинних причин кримінального і тіньового обігу капіталів. Серед них — чинники політичної і соціальної стабільності в країні, розвиненість механізмів та інститутів фінансових ринків, досконалість системи грошового обігу, ефективність ділової інфраструктури, механізму регулювання оподаткування, умови захищеності власності й особистості.

Ігор ЧЕРКАСЬКИЙ, голова Державної служби фінансового моніторингу України
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments