Поривайтеся завжди виконувати свій обов'язок, і людство виправдає вас навіть там, де ви зазнали невдачі.
Томас Джефферсон, 3-й президент США, один з авторів Декларації незалежності США

До Міжнародного дня боротьби з бідністю

За словами соціологів, в Україні торік значно погіршилася ситуація у сім’ях із двома дітьми — 42% з них живуть сьогодні за межею бідності
19 жовтня, 2012 - 00:00
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

За радянських часів існувала така приказка: «Бідність не порок, але велике свинство». Сьогодні її мало хто пам’ятає, але це не означає, що в нас щось неабияк змінилося. Хоча з нагоди Міжнародного дня боротьби з бідністю Президент України Віктор Янукович виступив минулої середи зі спеціальною заявою. Зокрема, в ній йшлося про те, що «рівень крайньої бідності в країні та показник її глибини є найнижчим з 2001 року, а рівень абсолютної бідності зменшився з 16,8% 2010 року до 14,6% 2011 року». При цьому Президент зазначає, що реалізація соціальних ініціатив дозволила з травня 2012 року збільшити пенсії для 12,9 мільйона українських пенсіонерів у середньому на 120 гривень, відновити виплати компенсацій вкладникам колишнього СРСР, розпочати підвищення військових пенсій. «Перші позитивні зрушення мають надихнути нас на ще потужнішу роботу, спрямовану на боротьбу з бідністю, — переконує електорат Янукович. — У першу чергу, на сьогодні важливою залишається взаємодія уряду з представниками бізнесу та широким колом громадських організацій. Упевнений, що спільними зусиллями ми забезпечимо кожному громадянинові гідний рівень життя», — обіцяє Президент.

До цієї цитати зі звернення Президента ми ще повернемося, а поки ознайомимося з тим, що говорять з приводу української бідності соціологи. До 2008 року рівень бідності в Україні знижувався, проте криза перервала цю позитивну тенденцію, й зараз Україна повернулася на рівень 2006 року, говорить старший менеджер Програми розвитку ООН Катерина Рибальченко. «Бідними вважаються ті, хто витрачає більш як 60% родинного бюджету на харчування, — зазначає експерт. — За минулий рік частка таких людей в Україні зросла до 41,5%».

«За останній рік помітно зменшився рівень бідності серед працюючих осіб — з 23,5% до 19,6%. Проте якщо надалі цей показник не падатиме, він може виявитися критичним», — передбачає завідувачка відділу Інституту демографії та соціологічних досліджень Людмила Черенько. «Робота має страхувати від бідності й знижувати ризик до мінімуму, — вважає вона. — Якщо ми говоримо, що 20% — бідні, то це означає що стандарти оплати праці низькі і їх треба міняти». «Якщо це двоє молодих людей, і в них є дитина, то вже дві зарплати треба розділити на трьох, і тоді вони ризикують опинитися нижче межі бідності», — зазначає соціолог. Бідність серед тих, хто працює, й бідність серед дітей, як вважає Черенько, взаємопов’язані. Торік було зафіксоване падіння рівня бідності серед тих, хто працює, й це, за її словами, позитивно позначилося на дітях. «Рівень бідності в цій групі торік зменшився з 32,7% до 32%», — констатує експерт. — Проте, — за її словами, — спостерігається погіршення ситуації в сім’ях з двома дітьми, де рівень бідності зріс з 40,7 до 42,0%».

«Поки ми не змінимо принципи розподілу, — продовжувала Черенько, — ситуація, наприклад, з відносною бідністю ніколи не зміниться. Підняли соціальні стандарти, мінімальні зарплати й пенсії —вивели, здавалося б, людей з бідності. А з відносною бідністю все набагато складніше». Відповідаючи «Дню» на запитання про те, які це мають бути принципи, вона сказала, що їй найближче «модель старої Європи», але додала: «...зараз говорять, що її у зв’язку з кризою спіткав крах». «Я вважаю, що там, де розрив у доходах між людьми менше, менше нерівності між ними, там і прогресу в розвитку суспільства буде більше», — переконана Черенько. Вона розповідає, що прірва між бідними й багатими зростає в світі неймовірними темпами. Африка, наприклад, віддаляється від цивілізованих країн все далі й далі. Цивілізація, за словами науковця, приходить до безвиході в розвитку, оскільки ніхто не знає економічної моделі, яка допоможе з неї вийти.

Про Африку й бідність, а також про економічну модель для України говорили вчора й економісти, присутні у Фонді Блейзера у зв’язку з початком п’ятого сезону експертних круглих столів на цьому майданчику. Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин звертає увагу на майбутні труднощі для орієнтованої на експорт економіки України. Він цитує відомого в світі економіста Рубіні, який вважає, що економічна ситуація в світі й надалі ускладнюватиметься у зв’язку з тим, що «фінансове поле в Євросоюзі є нестійким і не видно, за рахунок чого воно може найближчим часом стабілізуватися, й істотно погіршилася економічна динаміка найбільшого висхідного гіганта — Китаю». Тому, переконаний експерт, сьогодні не видно перспектив, що дозволяють Україні цього року «отримати хоч якийсь плюс, і не видно, за рахунок чого в нас може виникнути якийсь нормальний плюс і наступного року».

Директор аналітичного департаменту «Реформаторського клубу» Ігор Лавриненко прогнозує, що наступного року уряд України вкладатиме кошти в найдинамічніші галузі, чим провокуватиме істотне зростання імпорту й далі нарощуватиме обсяг зовнішньої заборгованості. «На тлі низької довіри до економіки країни серед усіх верств населення це ще більше тиснутиме на курс гривні, а на тлі проблем з МВФ може призвести до обвальної девальвації національної валюти», — припускає Лавриненко. Він розповідає, що в уряді зараз триває дискусія про те, що зробити наступного року. Одна група пропонує зробити ставку на відновлення соціальної справедливості через подальше зростання соціальних витрат і на реалізацію великих інвестиційних проектів і за рахунок цього стимулювати економіку. Друга наполягає: слід продовжувати інституційні реформи, покращувати інвестиційний клімат, знижувати адміністративний тиск на бізнес і боротися з корупцією.

«Хто переможе, — говорить експерт, — буде відомо вже 6 листопада. І, на мою думку, ключовим днем у нас буде не 28 жовтня — день виборів, а 6 листопада». «День» спробував з’ясувати, чому в цих дат такий нелогічний рейтинг. Лавриненко відмовився відповідати на це запитання під диктофон. Але під час неформального спілкування один зі спікерів круглого столу пояснив: «6 листопада ще стара Рада з урахуванням або без урахування результатів виборів може призначити нового прем’єра». А яка з груп переможе, чи буде зміщено Миколу Азарова? Відповіді на це запитання «День» поки не отримав, але перечитуючи цей матеріал, звернув увагу на фразу з наведеного вище звернення Президента України: «...На сьогодні важливою залишається взаємодія уряду з представниками бізнесу та широким колом громадських організацій». Чи не в ній підказка?

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ