Дрібні банки витісняють із ринку

Учора парламент повернув на доопрацювання законопроект № 0884 «Про внесення змін до деяких законів України (стосовно регулювання діяльності банків)». Нагадаємо, що перше читання цього документа в стінах Верховної Ради викликало безліч критичних висловлювань на його адресу з боку найбільших асоціацій галузі. Вони заявили в один голос, що в разі ухвалення документа вітчизняний банківський сектор значно скоротиться за рахунок того, що з ринку підуть дрібні гравці.

У своєму прес-релізі Українська кредитно-банківська спілка (УКБС) зазначає, що законопроект №0884, ухвалений у першому читанні, передбачає делегування Національному банку України (НБУ) повноважень парламенту в частині встановлення нормативів капіталу банків і впровадження ручного режиму банківського регулювання. Це, вважають в УКБС, в перспективі може «призвести до штучного перерозподілу банківського ринку та знищення 2/3 банків України».

У Асоціації українських банків (АУБ) додають, що зараз «проти цілого сегменту українських банків організована змова», спрямована на витіснення з ринку сотні гравців. Тому в АУБ пропонують «зняти адміністративний прес із банків із українським капіталом», скасувавши спочатку постанову НБУ № 273, що примушує банки до 1 січня 2012 року сформувати регулятивний капітал у розмірі не менш як 120 мільйонів гривень. А потім, запевняють в АУБ, необхідно вилучити із законопроекту №0884 статтю про збільшення мінімального статутного капіталу банків до 500 мільйонів гривень (зараз він становить 75 мільйонів гривень).

Чи усуне доопрацювання всі спірні моменти цього документа? І чого чекати банківському сектору в разі, якщо після редакції законопроекту його наповнення істотно не зміниться? Про це «День» запитав банкірів і експертів.

КОМЕНТАРI

В’ячеслав ЮТКІН, перший заступник голови правління «Промінвестбанку»:

— Збільшення вимог Нацбанку в частині нарощування уставного капіталу — правильний крок. Підсумки кризи продемонстрували, що саме дрібні банки переважно недокапіталізовані. А це створювало велику напругу в суспільстві. Посилення вимог до капіталу означає, що тепер кожен, хто бажає створити банк, розумітиме: так просто, як печені пироги, банк не спечеш. Треба мати великі суми коштів, які гарантують клієнту їхнє повернення. Однак, на мій погляд, за таких умов потрібно створити рівні умови для всіх банків, щоб вони могли виконати поставлені вимоги. Тобто має бути встановлено перехідний період на 5—7 років. Тільки так не відбудеться монополізації ринку, а всі власники нинішніх банків зможуть встигнути збільшити статутний капітал до потрібного рівня. На мій погляд, не дуже втратить від зменшення кількості банків малий та середній бізнес, бо дрібні банки насправді в основному кредитують промислово-фінансові групи, які їх створили. За моїми підрахунками, в разі схвалення законопроекту з ринку піде 40—80 дрібних банків. Решта втримається.

Олександр ОХРІМЕНКО, президент Українського аналітичного центру:

— Поява цього законопроекту очікувана й потрібна для ринку. Він принесе більше користі, ніж шкоди. На мій погляд, щоб зменшити різні катаклізми та мінімізувати ризики банкрутств серед банків, НБУ потрібно посилювати фінансову надійність та стабільність цих фінансових установ. Тому посилення вимог стосовно обсягів банківських резервів — цілком виправдане. Україні не потрібні банки з малим капіталом, адже вони видають кредити, маючи малий статутний капітал. Тобто вони несуть великі ризики, які можуть перетворитися на реальність у випадку неплатоспроможності їхніх клієнтів. Крім того, за офіційною статистикою НБУ, 40 найбільших українських банків кредитують 90% ринку, решту 10% покривають 140 банків. Тобто очікувати, що через їхню втрату кредити перестануть видавати, не варто. До того ж я не вважаю, що після затвердження документу з ринку масово підуть дрібні гравці. Їхні власники знайдуть гроші — і банки стануть надійнішими, або ці установки перетворяться в небанківські фінансові компанії, які також можуть приймати депозити та видавати кредити, але вимоги до їхнього статутного фонду значно нижчі в порівнянні з банками — три мільйони євро. Потрібність цього законопроекту, на мій погляд, обумовлюється також і тим, що він врегульовує багато інших питань, важливих для фінансового сектору: взаємини позичальників та кредиторів, відповідальність банків за недобросовісну конкуренцію тощо.

Станіслав АРЖЕВІТІН, перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності:

— У документі закладено декілька «бомб». Одна з них — збільшення статутного капіталу до 500 мільйонів для новостворених банків. Однак ми розуміємо, що за нормативною практикою мінімальний статутний капітал за законом автоматично починає перетікати в нормативний. Це означає, що одного дня НБУ може прийняти рішення, за яким регулятивний капітал банків повинен бути не менше статутного капіталу (тобто 500 мільйонів гривень). Якби цей закон вже прийняли, і така постанова з’явилася, то це означало б мінус 128 дрібних банків. Небезпека від їхнього зникнення полягає в тому, що разом із ними знизяться шанси малого та середнього бізнесу отримувати кредити. Адже саме ці банки сьогодні працюють із малим та середнім бізнесом. Це їхні бізнес-партнери. Крім того, цей законопроект збільшує економічну залежність України від іноземних банків.

Павло КРАПІВІН, перший заступник банку «Контракт»:

— Цей законопроект неправильний, бо будь-які дії на фінансовому ринку мають бути виважені, а не різкі. Не можна раптово збільшувати у вісім разів статутний капітал банків, бо це може привести до розхитування ринку. Хоча очікувати, що результати від введення цього законопроекту будуть надто плачевні, не варто. Думаю, що більшість банків все ж таки впорається і знайде гроші на збільшення капіталу.