Економіка потребує...

Річні темпи зростання споживчих цін в Україні за результатами травня залишаються на рівні попереднього місяця (9,5%). У червні споживча інфляція становила 0,2%, з початку року — 6,4%. За нашими розрахунками, визначальний вплив на динаміку інфляційних процесів продовжують здійснювати немонетарні чинники: завдяки сезонному фактору у червні знизилися ціни на продукти харчування (на 0,2%), зокрема на яйця (-16,0%), овочі та фрукти (відповідно на 1,3% та 2,8%), натомість зросла вартість житлово-комунальних послуг (зокрема, природного газу — на 0,7%, послуг з утримання будинків та ремонту житла — на 1,4%) та послуг у сфері транспорту (залізничного транспорту — на 5,3%, автомобільного — на 2,4%). Загалом, річне зростання цін на компоненти споживчого кошику з високим немонетарним впливом становило у червні 11,8%.

Разом з тим, вплив сукупного внутрішнього попиту на інфляційні процеси залишається обмеженим. За нашими розрахунками зростання вартості компонент споживчого кошику з переважно ринковим формуванням цін становило у червні лише 4,2%, що є нижчим від цільового значення Національного банку (5%). Зокрема, вартість одягу та взуття за рік знизилася на 3,8%, вартість предметів домашнього вжитку та побутова техніка зросла за рік 3,0%, послуг у сфері відпочинку та культури — на 3,5%.

Водночас зростання індексу цін виробників промислової продукції у червні прискорилося до 39,1% (зростання промислових цін у червні становило 2,4%). Це стало результатом зростання цін на зовнішніх товарних ринках, про що свідчить прискорене зростання цін на промислові товари, що призначені для використання за межами країни — на 72,9% у річному вимірі (за червень — на 5,5%). Зокрема, триразове зростання за останні 12 місяців відпускних цін у промисловості спостерігалося у видобуванні сирої нафти та природного газу, а також у добуванні металевих руд.

Загалом, на мою думку, з огляду на збереження кризових ознак у розвитку економіки доцільним є продовження заходів монетарного та фіскального характеру з підтримки сукупного попиту та подальші кроки з підвищення ефективності функціонування кредитного каналу монетарної трансмісії.

БЮДЖЕТНА СФЕРА

Під час двох аукціонів з розміщення ОВДП, які відбулися в липні, до державного бюджету Міністерством фінансів було залучено 11,2 млрд. гривень та 65,3 млн. доларів США, що становить близько третини від планового обсягу платежів з обслуговування та погашення внутрішнього боргу у липні (38,5 млрд. гривень). Середньозважена вартість первинних державних запозичень у липні становила 11,62%, що відповідає найвищому значенню з грудня 2019 року.

В результаті переважання обсягів погашень ОВДП над новими розміщеннями, загальний обсяг державних цінних паперів в обігу за тиждень скоротився на 3,9 млрд. гривень, у тому числі у розрізі основних категорій власників: банків — на 2,5 млрд. гривень, нерезидентів — на 1,5 млрд. гривень. Натомість зростання портфелю ОВДП юридичних осіб (+320 млн. гривень) дозволило компенсувати скорочення вкладень в ОВДП з боку фізичних осіб (-177 млн. гривень).

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Курс гривні на міжбанківському валютному ринку упродовж тижня перебував у боковому тренді на рівні 27,3 гривень за 1 долар США. Підтримку стабільності курсу гривні забезпечували операції банків з продажу іноземної валюти з позиції в умовах переважання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків над її пропозицією. З огляду на відсутність значних коливань обмінного курсу гривні валютні інтервенції Національного банку у першій половині липня становили +20 млн. доларів США (з початку року +824 млн. доларів США).

За рахунок операцій з розміщення Міністерством фінансів валютних ОВДП, валютних інтервенцій та першої частини валютного свопу USD/UAH з ЄБРР міжнародні резерви НБУ з початку липня зросли на 174 млн. доларів США (до 28,5 млрд. доларів США), що становить близько 89% від мінімально необхідного рівня за композитним критерієм МВФ. Ліквідність банків в іноземній валюті становить близько 8,8 млрд. доларів США, з яких 7,2 млрд. доларів США розміщено на рахунках у банках-нерезидентах, 0,2 млрд. доларів США — у цінних паперах нерезидентів з інвестиційним рейтингом, 0,3 млн. доларів США — на O/N в банках-нерезидентах та понад 1 млрд. доларів США зберігається у готівковій іноземній валюті.

Чистий продаж іноземної валюти населенням з початку липня зріс до 261 млн. доларів США (в еквіваленті), з початку року — майже до 2 млрд. доларів США.

ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР

Корпоративний кредитний портфель банків за оперативними даними у червні зріс на 5,6 млрд. гривень, кредити банків фізичним особам — на 3,8 млрд. гривень. Примітно, що збільшення кредитного портфелю банків відбувається за рахунок зростання обсягу гривневих кредитів (юридичним особам — на 11,3 млрд. гривень, фізичним особам — на 4,7 млрд. гривень за місяць). Натомість кредитування в іноземній валюті скорочується як у сегменті юридичних, так і фізичних осіб.

Значну підтримку гривневому кредитуванню надає реалізація державних програм «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступна іпотека 7%», обсяг яких за минулий тиждень зріс на 2,3% та 5% відповідно. За період з початку дії програми «Доступні кредити 5-7-9%» обсяг наданих банками на її умовах кредитів зріс до 52,5 млрд. гривень, а кількість суб’єктів господарювання, які отримали кредити, сягнула майже 20 тис.

Ресурсна підтримка банків також продовжує зростати. Обсяг гривневих депозитів в банківській системі зріс у червні на понад 20 млрд. гривень, з яких 12,2 млрд. гривень — зростання залишків коштів на рахунках юридичних осіб, 13,4 млрд. гривень — фізичних осіб. Водночас, зважаючи на низький рівень доходності депозитів в іноземній валюті, їх привабливість знижується, що позначається на скороченні залишків валютних коштів на депозитних рахунках підприємств та населення в банках.

При цьому, ставки за гривневими депозитами резидентів у червні залишалися на рівні попереднього місяця (у сегменті домашніх господарств — навіть знизилися). Натомість вартість нових гривневих кредитів як для підприємств, так і для населення зросла у червні на 0,1 в. п. та 0,5 в. п. відповідно.

Регулятивний капітал банків у червні зріс на 2,1 млрд. гривень до 191,5 млрд. гривень, що є його найбільшим значенням за понад 7 років (з лютого 2014 року). При цьому, за рахунок активізації банківського кредитування, показники адекватності регулятивного та основного капіталу банків у червні дещо знизилися (до 21,7% та 16,1% відповідно), проте продовжують понад як удвічі перевищувати мінімальний нормативний рівень (10% та 7% відповідно).

Ліквідність банківського сектору (коррахунки банків та депозитні сертифікати НБУ) збільшилася до 219 млрд. гривень. Основний внесок у її зростання здійснили витрати з казначейського рахунку Уряду, які компенсували збільшення готівкової гривні у позабанківському обігу.

Таким чином, з огляду на значну ліквідність банківської системи України, банки переважно утримуються від підвищення процентних ставок за депозитами. При цьому, збільшення ресурсної бази банків не призводить до аналогічного за обсягами зростання кредитів у реальну економіку. Це потребує посилення уваги регулятора, окрім як до платоспроможності та ліквідності банків, також і до питань ефективності формування ними внутрішнього кредиту та його оптимального розподілу в економіці.