Три правила досягнення успіху: знати більше, ніж інші; працювати більше, ніж інші; очікувати менше, ніж інші
Вільям Шекспір, англійський драматург Єлизаветинської епохи, актор і поет

Електронний кордон

Що він принесе Україні?
25 червня, 2008 - 00:00
ПАПЕРОВІ НОСІЇ ІНФОРМАЦІЇ ПЕРЕВОДИТИМУТЬСЯ В ЕЛЕКТРОННИЙ ВИГЛЯД... / ФОТО НАДАНЕ ПРЕС-СЛУЖБОЮ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРОДОННОЇ СЛУЖБИ

Iдея автоматизації податкового документообігу знайшла своє продовження у митних органах. Днями за участі її представників відбулася офіційна презентація Нової комп’ютеризованої транзитної системи (New Computerised Transit System), яка діє у всіх країнах Євросоюзу і є умовою прискореного приєднання до нього країн-претендентів. Загалом — це загальноєвропейська комп’ютеризована система керування транзитними вантажами, головне призначення якої — інтеграція митних систем Європи і майже повне скасування паперового документообігу при транзитних перевезеннях між цими країнами.

«Спрощення митних процедур та приєднання до загальної комп’ютеризованої системи вантажів — це базис для подальшого наближення національного законодавства до міжнародних стандартiв», — говорить голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін. Вигідність цієї системи він вбачає у тому, що пропускні можливості українських портів за рік збільшаться мінімум вдвічі. Крім того, безпосередній контакт імпортера або транзитера з митником зменшуватиметься у декілька разів. З одного боку, це пришвидшить митні процедури, а з іншого, — зменшить рівень корупції на кордоні.

На думку американського посла в Україні Вільяма Тейлора, запровадження комп’ютеризованої системи на кордоні передбачає дві складові: «Перша — це обмін інформацією в рамках нової програми європейської комп’ютеризованої транзитної системи, а друга — реформування законодавства для спрощення процедур митного оформлення».

Так чи інакше, це шлях до реалізації давньої мрії митників: спростити процедуру спілкування на кордоні. Запустити її можна, тільки внісши до Митного кодексу норму про можливість подання таких документів у електронному вигляді. «Нам показали, як вона діє, тепер потрібно покласти її на землю, — коментує «Дню» ситуацію Терьохін.— Запровадження програми розраховано до вересня наступного року. Але ефект очікуємо від перших кроків її запуску, коли паперові носії інформації переводитимуться у електронний вигляд». Випробовувати електронний документообіг пропонує спочатку з великими платника або транзитерами, а після цього перейти на решту.

Чи ж справді це потрібно країні та як система діє, українським колегам розповідали литовські митники. Їхню комп’ютеризовану систему транзиту Європейська комісія визнала найкращою на європейському просторі.

Про схему дії коп’ютеризованої системи «Дню» розповів заступник генерального директора митниці Литви Алгіс Цибулскас: «Процедура розпочинається з того, що представник підприємця самостійно вносить дані до комп’ютера і надсилає їх до митниці. Якщо необхідно уточнити якісь дані, митниця повідомляє про це підприємця. Якщо ж наданих даних достатньо, то вони автоматично перевіряються, їм присвоюється номер і друкуються супроводжуючі документи. З цими документами товар може виїжджати. Митниця ж, де розпочалася процедура, надсилає електроне повідомлення тій митній установі, де закінчуватиметься рух товару. Якщо на шляху руху товару будуть інші транзитні установи, їх також інформують про запланований транзит чи прибуття товару». Це дає митникам змогу оперативно проаналізувати інформацію і вирішити, кого ж потрібно перевіряти і скільки часу на це піде. «Якщо все проведено правильно, то дані обробляються за декілька хвилин, — говорить литовський митник. Тому вже звичні для України кілометрові черги на кордоні для Литви — явище незвичне.

Завдяки цьому, далі резюмуює литовський фахівець, можна комбінувати перевірки товарів або навіть адмініструвати податки. Останюю тезу підтримує і Терьохін, який повідомив: «Комітет впроваджуватиме правило електронного супроводження не тільки для транзиту, а й для вантажів, які рухаються в Україні у режимі імпорту або реімпорту для того, щоб поступово поширити цю систему на інші фіскальні платежі (ПДП та акциз) і щоб з’єднати системи принаймні чотирьох державних відомств: податкової, митниці, казначейства та органів ДАІ».

«Мета митних реформ і найкращий їхнiй показник — як швидко рухаються через кордон товари. У нас великий товарний потяг проходить кордон за 30 хвилин. Українці, як і багато інших країн, не можуть у це повірити. Але це стало у нас реальністю», — говорить посол Литви в Україні Алгірдас Кумжа. Це не казка і не гарні мрії, до цього потрібно поступово, але постійно рухатись.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments