Енергосервіс врятує від... боргів

Енергосервіс стає для України ефективним механізмом термомодернізації бюджетних установ. Таким був лейтмотив IV Форуму енергоефективного партнерства-2018, на якому 27 квітня Держенергоефективності зібрало понад 800 учасників: урядовців, парламентарів, представників місцевої влади, бізнесу, іноземних партнерів та громадськість.

Суть енергосервісу (або, як він ще називається, ЕСКО, від англ. ESCO — energyservicecompany, «енергосервісна компанія») полягає в тому, що приватний інвестор виконує термомодернізацію, профінансувавши її з власних коштів, і може отримувати прибуток за рахунок досягнутої економії на комунальних платежах.

Отже, ОСББ чи дитячий садок практично не витрачає коштів на проведення робіт з теплової модернізації. Втім, після проведення всіх робіт, продовжує сплачувати «зекономлену» частину комунальних платежів — але вже не жеку, а ЕСКО-компанії. Так триває до закінчення укладеного з компанією ЕСКО-договору. Після закінчення дії договору співвласники будинку, якщо це ОСББ, отримують його в гарному стані і вже самостійно користуються зекономленими грошима. Важливо, що логіка ЕСКО-фінансування заохочує інвестора максимально ефективно проводити роботи з термомодернізації для досягнення більшої економії, а отже прибутку.

«В Україні щонайменше 70 тисяч бюджетних установ потребує термомодернізації. Тож завдяки прийнятим законодавчим змінам щодо енергосервісу ми відкриваємо величезний ринок утеплення шкіл, дитсадків, лікарень тощо вартістю до 8 мільярдів євро», — зазначив голова Державного агентства з питань енергоефективності Сергій Савчук.

За його словами, унікальність енергосервісу полягає у можливості залучати приватний капітал до впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах.

ЕСКО-механізм — відносно новий інструмент для фінансування проектів з термомодернізації у багатоквартирні будинки від енергосервісних компаній.

ЕСКО-контракт передбачає, що інвестор реалізує заходи з енергозбереження в багатоквартирному будинку за власні кошти, які повертає з отриманої економії витрат на оплату спожитих ресурсів, а потім за рахунок цієї ж економії отримує прибуток протягом обумовленого в договорі періоду часу.

Як правило, однією з умов ЕСКО-контракту є обов’язкове проведення енергетичного аудиту будинку. Оскільки інвестор бере на себе ризики отримання економії за рахунок упровадженого проекту, то він прямо зацікавлений у попередніх розрахунках потенційної економії. На основі даних, отриманих під час енергетичного аудиту, оцінюється окупність інвестиційного проекту й розраховується строк ЕСКО-контракту.

2015 року держава внесла зміни у законодавство і ввела механізм ЕСКО у правові межі. І вже 2016 року було укладено перші 20 ЕСКО-договорів на суму понад 18 млн гривень.Із моменту запуску спеціального модулю у Системі публічних електронних закупівель PROZORRO (https://prozorro.gov.ua) із жовтня 2017 р. і до сьогодні додатково оголошено 360 ЕСКО-тендерів, а 114 договорів на суму понад 90 млн гривень уже укладено або перебувають на фінальній  стадії підписання.

«Статистика свідчить про те, що законодавча база дієва. Бізнес все активніше цікавиться ринком енергосервісу та інвестує кошти в енергоефективні проектиу бюджетних установах. Головне те, що при цьому не витрачається жодна бюджетна копійка», — повідомив Савчук та пояснив, що інвестор повертає вкладені інвестиції лише за рахунок зекономлених витрат на комунальні послуги та енергоносії.

При цьому Держенергоефективності спільно з регіонами сформувало базу потенційних ЕСКО-об’єктів, яка вже налічує понад 12 тис. будівель.

Агентство додатково підготувало базу понад 2 тис. об’єктів державних установ, які такожможуть зацікавити ЕСКО-інвесторів. 

Блерта Чела, заступник директора ПРООН в Україні, позитивно відзначила прийняті законодавчі ініціативи в Україні щодо енергоефективності у будівлях, запровадження енергосервісу і комерційного обліку теплової енергії та води. Також експерт зауважила, що ПРООН плідно працює з муніципалітетами і докладає максимум зусиль, щоб поширювати кращий досвід країн світу в цих сферах.

Підтримує Україну на шляху до зменшення енергоспоживання у найбільших енергоємних секторах і ЄС. У цьому переконав Торстен Веллерт — керівник підгрупи «Енергетика та екологія» Групи з підтримки України Європейської комісії. Він також підкреслив, що енергосервіс особливо цінний для місцевих громад. Це дає можливість заощаджені кошти у результаті впроваджених заходів спрямовувати на інші корисні проекти.

Уряд Німеччини — один із головних партнерів України на шляху до енергонезалежності. В Україні працює потужний кластер із проектів GIZ, задіяних у сфері енергоефективності. Про це заявила Сабіне Мюллер — регіональний директор GIZ Бюро в Україні.

Олександр Домбровський, в.о. голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, окреслив законодавчі перемоги у сфері енергоефективності. За його словами, на сьогодні завдяки низці прийнятих дієвих законодавчих стимулів економіка країни стає дедалі більш енергоефективною. Наразі, переконаний Домбровський, важливо пришвидшувати реформи у цьому напрямку.

Віктор Галасюк, голова комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва, наголосив на тому, що енергосервісні контракти створюють величезний інвестиційний ринок в Україні, у тому числі, для іноземних інвестицій. А ЕСКО —  це «драйвер для розвитку української промисловості та підвищення зайнятості населення».

«Все це чудовий приклад того, як законодавчі зміни можуть бути одночасно революційними і надзвичайно корисними для інвестора, суспільства та держави загалом», — підсумував Галасюк.

Як повідомив міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак,  наразі т риває робота щодо запровадження ЕСКО-проектів для насосних станцій Держводагентства. Ця ініціатива буде першим досвідом впровадження ЕСКО на об’єктах саме державної форми власності.