Прапор має силу тоді, коли його несуть.
Євген Сверстюк, український літературний критик, есеїст, поет, мислитель, філософ, політв'язень радянського режиму

«Голодні» ігри

Експерт: «Затверджений механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі сприятиме її подальшій тінізації»
20 лютого, 2018 - 10:36
ФОТО ОЛЕГА НИЧА

Механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі, який Кабінет Міністрів України затвердив 7 лютого, сприятиме її подальшій тінізації, оскільки, згідно з новими програмами розподілу коштів, сільгоспвиробники не зможуть розраховувати на достатній об’єм дотацій, який зміг би компенсувати їхні витрати.

Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис МАРЧУК. На його думку, торішня програма «квазіакумуляції ПДВ», згідно з якою виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була ефективнішою. Передусім тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство розробило механізм розподілу держпідтримки таким чином, що чиновники зможуть на власний розсуд обирати отримувачів дотацій.

«Програма «квазіакумуляції ПДВ» не була досконалою. У формулі розрахунку було допущено грубу помилку, через яку підприємства, котрі одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом, а це практично всі середні й малі господарства, дотацію майже не отримували. ВАР розробила проект нового порядку розподілу коштів, з урахуванням допущених помилок. Наші пропозиції були підтримані всіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування цієї програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат», — зазначив Марчук.

Більше того, цього року уряд практично усунув профільні асоціації від обговорення порядку розподілу державної підтримки, що обурило учасників ринку та викликало ряд запитань.

«Якщо запропонована програма розподілу коштів і справді така чесна та справедлива, як запевняє Мінагропрод, чому уряд відмовився від діалогу з аграрними асоціаціями? Ми не збираємось мовчати. Для детального обговорення всіх недоліків затвердженого механізму держпідтримки аграрної галузі та визначення подальшого плану дій ВАР проведе круглий стіл за участю виробників м’яса й молока, представників міжнародних організацій, фінансово-кредитних установ та представників міжфракційного депутатського об’єднання «Аграрна Рада». Захід відбудеться в рамках XI Міжнародного молочного конгресу 6 — 7 березня у ВЦ «КиївЕкспоПлаза». Запрошуємо до участі усіх зацікавлених осіб», — додав експерт.

На переконання ВАР, передбачений на 2018 рік механізм державної підтримки сільгоспвиробників буде неефективним. Найбільші побоювання в експертів викликає програма здешевлення кредитів для будівництва тваринницьких і молочнотоварних комплексів і ферм, на фінансування якої цього року передбачено 2,5 млрд грн. Річ у тім, що на сьогодні більшість тваринників в Україні перебувають практично на межі виживання через низьку рентабельність виробництва. І тому основні сили фермерів спрямовані на утримання діючих комплексів та збереження існуючого поголів’я, і аж ніяк не на розширення. А тому першочерговим завданням держави мала бути фінансова підтримка тваринників та відшкодування їхніх витрат через втрати спецрежиму ПДВ, а не направлення такої значної суми на статтю видатків, половина якої, зрештою, так і залишиться в бюджеті.

Більше того, основними отримувачами дотацій за цією програмою, як і торік, на думку експертів ВАР, стануть птахівники, які й без підтримки з боку держави мають надзвичайно рентабельний бізнес і, на відміну від інших напрямів тваринництва, можуть інвестувати значні суми в розширення виробництва.

Іншою сумнівною ініціативою уряду є розширення програми часткової компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 945 млн грн. 2017 року на фінансування цієї програми було передбачено 550 млн грн, з яких витрачено  менше половини.

Додатково 1 млрд грн уряд направив на програму підтримки фермерських господарств і кооперативів. Однак на практиці ця ініціатива також може не спрацювати.

«Фермерів необхідно стимулювати до об’єднання, оскільки кооперація є дієвим інструментом для збільшення ефективності й прибутковості виробників. Однак важливо розуміти, що фермер за своєю суттю — індивідуаліст. А більша частина з виділеного 1 млрд грн буде спрямована саме на фінансування кооперативів. Популяризація кооперативного руху — дуже важлива мета, але одного року замало для того, щоб наша держава зробила значний прогрес в цьому напрямі. Тому велика частина коштів за цією програмою також не буде використана», — каже Марчук.

Крім того, уряд планує направити ще 1,5 млрд грн на компенсацію вартості племінних тварин і матеріалів, утримання молочного стада й вирощування селянами молодняку ВРХ, а 300 млн грн — на підтримку садівництва та виноградарства. Але й ці програми породжують у експертів галузі більше запитань, ніж відповідей, основне з яких: хто відповідатиме за розподіл коштів і вирішуватиме, до чиїх рук буде направлена дотація?

Загалом, цьогоріч уряд збільшив державну підтримку аграрної галузі до 6,3 млрд грн — з 5,5 млрд грн  2017 року.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments