Гроші і геополітика

Золотовалютні резерви (ЗВР) Національного банку за останні півтора року схудли майже на третину. За даними НБУ, порівняно з січневим показником 2012 року в 31,364 мільярда доларів, до червня 2013 року резерви спустилися до 23,144 мільярда доларів. Особливо падіння відчувалося після травня цього року: відтоді резерви знизились на 8,3%, тобто фактично до мінімуму березня 2007 року. Про ризик зниження золотовалютних резервів йдеться і в прогнозі Ukrainian economics trends forecast, підготовленому аналітичною групою Da Vinci AG. Аналітики компанії зазначають, що рівень резервів усе ще покриває тримісячний імпорт. «При цьому необхідно підкреслити, що цей показник також скорочується через урядову політику, спрямовану на його скорочення», — повідомляється в документі.

 У зв’язку з цим виникає питання про майбутнє гривні. Адже в пам’яті ще ситуація осені 2008 року, коли гривня впала більш ніж на третину. А ситуація довкола нацвалюти у багатьох аналітиків постійно викликає більше занепокоєння, ніж упевненості в її стабільності. На їхню думку, на це впливає те, що Україна все ще не зуміла домовитися з великими міжнародними організаціями (наприклад, Міжнародним валютним фондом) про надання дешевих кредитів. Також на ринку продовжують діяти жорсткі валютні заходи: паспортний контроль для громадян під час купівлі-продажу валюти, обов’язковий продаж частини валютної виручки експортерами тощо. Єдиним позитивним фактом (якщо вірити чиновникам) у цій ситуації виступає те, що налагоджується ситуація з торговельним балансом у країні. Інакше кажучи, Україна почала менше імпортувати продукції.

Так, за інформацією директора департаменту стратегічного планування розвитку економіки Мінекономрозвитку Євгена Олейникова, за підсумками січня — травня поточного року негативне сальдо зовнішньої торгівлі скоротилося в 2,3 разу до 2,4 мільярда доларів. «Це перші результати того, що економіка починає перебудовуватися», — говорить він.

Щоб зрозуміти, що ж станеться з гривнею найближчим часом, «День» провів опитування експертів. На їхню думку, найближчим часом гривню намагатимуться утримати в районі коридору, в якому вона перебувала в останні кілька років. «Курс гривні може, утримається, а може — і не утриматися. Головний чинник — це бажання Національного банку і влади. Я думаю, що гривня до кінця року або залишиться на рівні 8,15—8,20 гривні за долар, або піде на рівень 8,50—8,80 гривні за долар. Вважаю, що поки що (півроку-рік) хвилюватися дуже не варто. Людям варто покласти гроші на гривневий депозит і отримувати підвищені відсоткові ставки», — пояснює фінансовий аналітик, управляючий партнер Capital Times Ерік Найман.

Водночас голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко зазначає, що питання стабільності валютного курсу в Україні має велику політичну складову. «Так склалося, що у нас стан курсу гривні є індикатором соціально-економічної стабільності. Певна девальвація гривні була б в економічних інтересах держави. Від цього виграють наші експортери. Це може дещо пом’якшити внутрішню фінансову ситуацію. Але психологічно в суспільстві це буде сприйнято критично», — підкреслив Фесенко.          

Водночас він пояснює, що восени дилема про спуск гривні у вільне плавання особливо загостриться, «тому що треба буде вирішувати питання, яким чином забезпечувати фінансову стабільність». «Або домовлятися з МВФ, або шукати інші джерела фінансової допомоги, але це буде дорожче. Відповіді на це запитання, я думаю, наразі немає ні в уряду, ні у Президента, ні в Нацбанку. Поки що вигідно тримати стабільний курс», — зазначає експерт. При цьому Фесенко допускає, що якщо зараз не провести хоча б невелику девальвацію, то це може стати негативним сюрпризом для перевиборного штабу Президента Януковича в найнедоречніший момент. «Може виникнути політично невигідна ситуація, що на початку президентської кампанії 2015 року загостриться економічна ситуація і курс упаде», — підкреслює Фесенко.

У правлячій партії менш песимістичні в прогнозах. Так, член політради Партії регіонів Олексій Плотніков вважає, що нічого принципово найближчим часом не зміниться. «Той курс, який є нині, він збережеться до кінця року. У Національного банку є всі можливості, щоб його утримувати. Крім усього іншого, є методи як монетарного, так і немонетарного регулювання», — зазначає політик. При цьому Плотніков додав, що після цього періоду у курсу може з’явитись невелика динаміка. «На початок 2015 року курс може бути на рівні 8,3 гривні за долар, але не вище. Тим більше, у нас немає якогось особливого попиту на іноземну валюту. Зміна золотовалютних резервів відбувається, але не фатально... Йде співвідношення експорту й імпорту, йде благополучна ситуація в економічному зростанні», — підкреслив Плотніков. При цьому він стверджує, що простим людям не варто зберігати свої заощадження тільки в національній валюті. «Зараз у гривні депозити вищі, ніж у валюті. Тому українцям можна створити свій внутрішній кошик: половина у гривні, половина не у гривні», — підкреслив економіст.

Водночас Нацбанк не припиняє проводити антикризові заходи. Так, в обмінниках, незважаючи на скандал із витоком конфіденційних даних, досі продовжують продавати валюту за пред’явленням паспортів. Експерти вважають, що не варто чекати скасування цього заходу найближчим часом. «Можливо, скасують паспорт при продажу валюти. Але при купівлі залишать», — зазначає Найман.

Крім того, днями стало відомо, що з 1 вересня розрахунки готівкою будуть обмежені сумою в 150 тисяч гривень. Але обмеження готівкових розрахунків не торкнуться валютних переказів на користь українських одержувачів з-за кордону. Хоча експерти не впевнені, що це приведе до значних змін. «Це плюс до стабільності», — впевнений Найман. Водночас Плотніков упевнений, такий хід допоможе в боротьбі з тінізацією і в переході на безготівковий розрахунок. «У багатьох країнах є такі обмеження. Наприклад, у Франції, Норвегії, Великобританії це близько трьох-п’яти тисяч євро (32,3 тисячі гривень — 53,9 тисячі гривень, — «День»). У США це близько 2 тисяч доларів (16 тисяч гривень, — «День»)», — додав Плотніков.

А ось голова ради «Українського кредитно-банківського союзу» Борис Соболєв упевнений, що перелічені вище чинники — це лише тимчасове прикриття для тилу гривні. Бути чи не бути нацвалюті стабільною в перспективі, може вже вирішитись наприкінці листопада 2013 року. Саме тоді відбудеться Вільнюський саміт, де очікується підписання Україною Угоди про асоціацію і Зону вільної торгівлі з ЄС. «Якщо ми приєднаємось до ЄС, то всі наші інвестиційні рейтинги одразу ж значно зростуть, а значить — зовнішні позики подешевшають. Тобто Вільнюський саміт стане важливим випробуванням і головним форпостом для стабільності гривні в довгостроковій перспективі», — говорить він. За його словами, Україна повинна обрати саме шлях євроінтеграції, і зробити це якомога раніше. «Адже до кінця 2013 року Мінфін з НБУ повинні повернути кредиторам 5,5 мільярда доларів, а взяти їх, окрім як на зовнішніх ринках, за прийнятною ціною ніде», — підкреслив він.

Головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital Олена Бєлан також дотримується думки, що позитивний ефект від угод Україна відчує в довгостроковій перспективі. «Ці документи, особливо Угода про зону вільної торгівлі, впливатимуть на експорт і економічне зростання. Але цей вплив ми відчуємо не раніше другої половини 2014 року. Ми очікуємо, що курс гривні залишиться стабільним на рівні 8,20 за долар до кінця 2014 року», — додала Бєлан.