Національне антикорупційне бюро підозрює службових осіб НБУ в незаконному виділенні протягом 2014-2015 років рефінансування для семи банків. Це, на думку спеціалістів НАБУ призвело до неправомірної розтрати 12 мільярдів гривень. Для порівняння — у Законі України на 2016 рік видатки на сферу охорони здоров’я становлять 12,4 мільярдів гривень.
Про це йдеться в низці ухвал Солом’янського районного суду міста Києва, до якого звернулося НАБУ за дозволом вилучити необхідні документи щодо рефінансування НБУ, пишуть "Наші гроші".
Як повідомили «Дню» в Національному антикорупційному бюро України, говорити про якісь конкретні результати розслідування як і про заплановану дату його закінчення ще надто рано. «Ми почали розслідування приблизно два тижні тому», - сказав у коментарі газеті заступник голови НАБУ Гізо УГЛАВА. За його словами, ця справа – це величезний кейс, який потребуватиме значних ресурсів та над зусиль від поки що не такої значної, як того хотілось би, команди Антикорупційного бюро. «Але ми мусили розпочати це розслідування. Це – дуже резонансна справа для України», - говорить Углава.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Підставою для відкриття справи для НАБУ став висновок аналітиків Бюро, які з’ясували, що за 2014-2015 рік банки,в тому числі ті, які отримали рефінансування від Нацбанку в 2014-2015 роках, вивели з країни близько 10 мільярдів гривень. Цікаво, що на початку цього року прес-служба Нацрегулятора повідомляла, що саме на таку суму у 2015 році схудли «гаманці українців» (обсяг готівки на руках громадян – А.Д.-Р.).
Щоправда, фінансисти стверджують: вивели значно більше. У ЗМІ зустрічаються суми у декілька десятків мільярдів гривень.
Проте, як зауважив в коментарі «Дню» фінансист Віталій ШАПРАН, вже тих же 10 мільярдів гривень було достатньо, щоб обвалити курс гривні так як він обвалився за 2014 рік. «На цю суму було зменшено золото-валютні резерви НБУ», - апелює експерт.
Нагадаємо, довгий час інформація про те, які банки та які суми отримали від НБУ за час, так званої, хвилі пост-майданного рефінансування трималась за сімома замками. Лише після численних запитів від громадськості та навіть двох судових справ (судилися з Нацрегулятором за вимогою показати кому і за що роздаються гроші з резервів державної скарбниці нардеп Володимир Полочанінов та юрист Роман Коваль) майже через рік - 27 січня 2015 року – таки розсекретив цю інформацію.
За цими даними НБУ у 2014 році розподілив 222 млрд гривень, у тому числі довгострокових кредитів – 115,6 млрд гривень. Обсяг повернення банками раніше наданих Національним банком кредитів рефінансування у 2014 році становив 189,43 млрд. грн. Станом на 1 січня 2015 року загальний обсяг заборгованості за кредитами рефінансування НБУ становив 109 млрд. гривень.
З даних НБУ випливає, що найбільше "рефінансу" в 2014 році отримали державні банки, яким кошти були потрібні в основному для фінансування "Нафтогазу".
Приватні ж банки за рахунок рефінансування вирішували проблеми із відтоком депозитів. Більше за інших отримав найбільший банк країни - "Приватбанк", приблизно 20 млрд грн. Далі йдуть банківські группи Миколи Лагуна та Олега Бахматюка.
Займи отримали півтора десятка банків, в які потім була введена тимчасова адміністрація. Серед банків-одержувачів кредитів рефінансування на строк більше 30 календарних днів були 16 банків, які згодом були визнані неплатоспроможними. Зокрема, найбільший обсяг коштів отримали "VAB Банк" (5,535 млрд гривень), "Брокбізнесбанк" (2 млрд гривень), "Всеукраїнський банк розвитку" (1,473 млрд гривень), "Укрбізнесбанк" (1,029 млрд гривень), "Імексбанк" (795 млн гривень), "Камбіо" (428,2 млн гривень), "Форум" (422 млн гривень), "БГ Банк" (364,7 млн гривень), "Актив-Банк" (342,4 млн гривень), "Єврогазбанк" (299 млн гривень), "Південкомбанк" (180 млн гривень), "Терра-Банк" (111,1 млн гривень).
Цікаво, що НБУ після Майдану допомагав банкам, які належать колишньому оточенню екс-президента Віктора Януковича та його сина Олександра. До втечі Януковичів, «Всеукраїнський банк розвитку», який офіційно на 100% належить Олександру, отримав більше півмільярда гривень. А з квітня по липень минулого року - додатково 900 млн гривень. Отримував рефінансування ще один банк, наближений до Януковича-молодшого - "Укрбізнесбанк". Загалом за 2014 рік - більш ніж 1 млрд гривень. Порція «рефінансу» дісталася і банку братів Клименків. «Юнісон банк» отримав 92 млн гривень. Банк невеликий та отримав ліцензію лише в 2013 році. 364 млн гривень отримав "БГ Банк", який, за даними forbes.ua, з 2013 року контролюють родина колишнього Генпрокурора Віктора Пшонки і Сергій Курченко, власник компанії "СЄПЕК", проти яких СБУ відкрило справу за «фінансування тероризму».
Як тепер стало відомо, завдяки результатам досудового розслідування НАБУ, посадовці НБУ (імена не вказані – А.Д.-Р.) були у змові з керівництвом декількох банків в питаннях рефінансування. Йдеться про такі банки як "КБ Південкомбанк", "Банк "Київська Русь", "Міський Комерційний Банк", "Автокразбанк" ("АКБ Банк"), "Терра Банк", "Дельта Банк" та "Банк Таврика".
Всі ці банки отримали в 2014-2015 роках від НБУ незаконне рефінансування, що спричинило розтрату коштів НБУ на суму 12 млрд. грн. За даними Фонду гарантування вкладів, сьогодні всі банки, які НАБУ включила до переліку учасників змови з НБУ, знаходяться у стані ліквідації. Суд дозволив НАБУ тимчасовий доступ до документів, пов’язаних з рефінансуванням цих банків. Але детективу не дозволили їх вилучати.
Також в рамках цього досудового розслідування НАБУ зверталося до Солом’янського суду з клопотанням про тимчасовий доступ до документів про рефінансування банків "Фінанси та Кредит" та "Хрещатика". Але отримали відмову судді. Суддя Л.Кізюн відмовила, оскільки, детектив не надав «доказів відносно наявності відомостей внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення» цими банками. Також детектив не довів судді «наявність достатніх підстав» вважати, що «Хрещатик» і «Фінанси і кредит» здійснювали «фінансові операції, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення».
Нагадаємо, до 24 лютого 2014 року НБУ очолював Ігор Соркін, який отримав цю посаду ще за часів президентства Віктора Януковича і минулого року був оголошений ГПУ в розшук. Після відставки Соркіна Нацбанк очолив Степан Кубів, якого після перемоги Петра Порошенка на президентських виборах змінила Валерія Гонтарева, а сам екс-банкір обрався до Парламенту під прапором Пропрезидентської політичної сили – БПП, хоча до влади прийшов після Майдану як лідерр партійного осередку у Львові «Фронту Змін», та став представником Президента у ВРУ. Вже після відставки уряду Арсенія Яценюка весною 2016 року Кубів отримав портфель першого віце-прем’єра в Кабміні Володимира Гройсмана.
Це не вперше правоохоронні та слідчі органи беруться встановити істину, а що ж таки творилось в стінах головної державної скарбниці, коли туди увійшла на хвилях Майдану нова влада.
Укінці 2015 року НАБУ відкрило кримінальну справу, підозрюючи Гонтарєву у зловживанні службовим становищем, що дозволило її родині незаконно вивести з «Дельта-банку» 12,5 млн грн. Але в квітні Бюро закрило справу і зняло з голови Центробанку всі підозри.
В лютому вже цього року слідче управління прокуратури Києва взялося розслідувати факти зловживання владою топ-менеджментом Нацбанку при наданні стабілізаційних кредитів чотирьом комерційним банкам2014-2015 роках. Йдеться про стабкредитами для ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" на 5,5 млрд гривень, "КБ" Надра банк "на 3,3 млрд гривень," Банку Камбіо "на 12 млн гривень, АТ" Імекс банку "і іншим банкам при низькому рівні їх ліквідності. «Внаслідок зловживання владою не було вжито заходів по контролю за напрямками їх використання, в результаті чого отримані кошти були використані не за призначенням. Більш того, банківські установи були визнані неплатоспроможними. Дії посадових осіб Нацбанку привели до девальвації гривні і поглиблення економічної кризи, підриву довіри населення до банківських установ», - йдеться в матеріалах слідства.
