Євро-2012 — в оцінках, фактах та коментарях

Україна підраховує прибутки від Євро-2012. Баланс «Євро»-бюджету в грошовому еквіваленті наразі в дефіциті. Мільйонні доходи не покривають мільярдних видатків. За попередніми оцінками експертів, в короткотерміновій перспективі на проведенні чемпіонату Європи з футболу Україна може заробити близько 300 мільйонів євро. Тоді як, за даними віце-прем’єр-міністра Бориса Колеснікова, в цілому Євро-2012 коштувало нам 5,5 мільярдів доларів.

Ми заробили, але не гроші, підбадьорює глава держави. На зустрічі з Президентом Таджикистану Емомалі Рахмоном Віктор Янукович назвав головним здобутком ЧЄ доказ для України того, що вона є сучасною європейською державою. На думку Президента України, підготовка та проведення ЧЄ з футболу є інвестицією в майбутнє. Так як тепер інфраструктура підготовлена для турніру, вона стане в нагоді ще і майбутнім поколінням. Крім того, уроки Євро, хочеться доповнити Президента, за адекватного їх осмислення можуть стати для нас неоціненим здобутком. Адже очевидно, що підготовка та проведення футбольної першості проявили і наші слабкі сторони (як у випадках неготовності до інформаційної війни) і спростували перебільшені уявлення про світ (як у випадках про щедрі чайові наївного європейського туриста).

Один з найбільших мінусів Євро-2012 — та величезна потуга, з якою нам довелось готуватись до ЧЄ. В умовах часового дефіциту та несприятливого інвестиційного клімату фактично всі витрати на проведення футбольної першості взяв на себе середньостатистичний український платник податків. Утім, чи справді це — мінус Євро?

Беззаперечно, найбільший Євро-плюс — це те, що українці отримали більш точне відчуття власної самооцінки. Люди побачили, що вони нічим не кращі й нічим суттєво не гірші за європейців. Євро-2012 для нас може стати ефективним інструментом комунікації з глобальною сім’єю народів.

На думку президента Центру економічного розвитку Олександра Пасхавера, попри негативні очікування та пророкування, іноземні вболівальники залишилися задоволеними. І Україна може записати на свій іміджевий рахунок ще один бал. «Але не забуваймо, що гарний результат вийшов у порівнянні з украй негативними очікуваннями. Це свідчить про те, що Україна виявилася кращою за ці очікування», — додає економіст. На думку Пасхавера, закріпити і посилити імпульс Євро можна, але лише за умови зміни принципів роботи управлінського апарату. Влада повинна менше думати про власні справи, а більше — про державні, каже він.

Натомість керівник проекту «Консультування та створення управлінських потужностей для Євро-2012» Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) Матіас Брандт зауважив «Дню»: «Ми повинні подумати над тим, як використати, а не пропустити хвилю піднесення та ентузіазму, на якій пливуть зараз всі українці... Україна показала, на що вона здатна. І це має бути мірилом усього, за що ми беремося. Співпраця, працьовитість та наполегливість повинні бути на всіх рівнях».

ЛЬВІВ. «МІСТО ЗАПАМ’ЯТАЛОСЯ ЯК ТЕПЛЕ, ГОСТИННЕ, АБСОЛЮТНО ЄВРОПЕЙСЬКЕ»

У Львові Євро-2012 охрестили «інвестицією в майбутнє». Підбиваючи підсумки після чемпіонату, Директор департаменту Євро-2012 Львівської міської ради Олег Засадний озвучив у інтерв’ю ТСН прибутки в розмірі півмільйона гривень, які поповнять казну міста. А це майже у 21 раз менше за фінансові інвестиції в підготовку до футбольної першості Європи.

Відтак місцеві бізнесмени не можуть похвалитися високими заробітками за період проведення чемпіонату й навіть говорять, що червневі цифри нічим не відрізняються від заробітку в цей час в інші роки. Не в останню чергу тому, що до міста приїхали не звичайні туристи, а вболівальники, що зіграло не на користь туристичному Львову. «Фани — це люди, які приїжджають на конкретну подію, їх не цікавить пізнавальний відпочинок та знайомство з країною, — ділиться своїми думками директор одного з центральних хостелів міста Денис Пруц, — натомість звичайних туристів відлякали натовпи уболівальників та чутки про підвищення цін, тому вони утрималися від відвідин Львова у червні». Відтак і хостел пана Дениса, і сам Львів були ущент наповнені гостями лише у дні матчів. Натомість, у неігрові дні місто було майже порожнім. «Період до і після матчів виявився для нас гіршим, ніж у той самий час минулого року», — скаржиться Денис Пруц. Він сподівається, що гості міста, які приїжджають сюди як туристи, повернуться до Львова уже в липні.

Євро-2012 не стало фінансово успішним проектом для бізнесу, вважає директор із маркетингу однієї з мереж львівських ресторанів Денис Ринський. «З погляду іміджу, звичайно, місто запам’яталося як тепле, гостинне, абсолютно європейське. Але футбольні фани — це люди, в системі цінностей яких — пиво й футбол та масові гуляння. Не можу також стверджувати, що вони проявили себе гурманами», — зауважив він «Дню». Відтак у знаному у Львові ресторані з вишуканою кухнею найбільшою популярністю користувалося спеціальне фан-меню, яке складалося переважно з пива та м’яса. Додам, що в ресторані посилено готувалися до прийому гостей: вкладали кошти в рекламу, закуповували спеціальні інгредієнти, навчали англійської мови персонал. «Але ніхто не шкодує, що ці витрати були. Інша справа, ми розраховували, що успішним буде цілий місяць. Натомість кінець червня виявився гіршим за середній показник», — говорить Ринський.

Більше пасажирів, ніж звичайно, у «Євродні» не обслужили й місцеві таксисти. Власник однієї з ліній таксі пан Володимир розповідає, що прибутки в час чемпіонату не надто зросли та були нерегулярними: «Кожна доба пройшла специфічно. Звичайно, у дні матчів наплив людей був істотніший. Але не треба забувати, що через Євро були впроваджені вихідні, скорочені робочі дні в навчальних закладах». Втрати від вимушених канікул вдалося перекрити за рахунок нечастих раніше перевезень іноземців та гостей міста з аеропорту й вокзалів. А після останнього матчу 17 червня замовлення надходили переважно від місцевого населення.

Аналогічно підвищений попит на свої послуги в перші дні Євро відчули і в одному з найстаріших готелів Львова, розповідає старший менеджер Анастасія Керечан. Для вболівальників тут спеціально підготували зручні трансфери з аеропорту та стадіону, роздавали їм карти й путівники. Однак щоби готель не спорожнів після закінчення матчів, гостям міста пропонували поселитися тут із 30-% знижкою. «Таким чином туристам удалося заощадити, та й для нас акція пройшла досить результативно», — розповідає Анастасія Керечан.

Хоча чемпіонат не виправдав надприбуткових очікувань львівського бізнесу, всі підприємці сходяться в одному: багато людей із-за кордону побачили, що Львів є безпечним, комфортним, і тут можна гарно провести свій відпочинок. Відтак львівські бізнесмени обіцяють залишатися в тонусі та гостинно зустрічати нових гостей. Сподіваються, завдяки Євро їх побільшає в рази.

ХАРКІВ. «ГОЛЛАНДСЬКІ ГОСТІ НЕ ВИРІЗНЯЛИСЯ ОСОБЛИВОЮ ЩЕДРІСТЮ ЩОДО ЧАЙОВИХ»

Місяць Євро 2012, до якого Харків готувався кілька років, виявився коротшим, аніж гадали, — основний наплив гостей тривав трохи більш як тиждень. Свято подарувало харків’янам багато позитивних емоцій, але не піднесло матеріальних дарунків бізнесменам, що працювали безпосередньо для чемпіонату.

Оксана Марченко, директор ресторану «Українська садиба», розташованого на площі Свободи, розповідає, що чекали безладь уболівальників, розбитих вікон і посуду, бійок та інших неприємностей, якими рясніють фан-сайти. Тому доброзичливість і весела вдача основних гостей Харкова, голландців, стала для всіх приємним сюрпризом. Що ж до фінансового боку Євро, тут нічого дивовижного не сталося. За словами Марченко, представники голландського фан-клубу ще в січні запропонували співпрацю ресторану національної кухні і особисто приїжджали, аби схвалити меню. Тому ресторан був готовий до гостей, і виторг під час Євро не відрізнявся від попередніх розрахунків. «Ми не підвищували цін, не змінювали меню. Просто розраховували на велику кількість відвідувачів. Під час матчів нас відвідувало понад триста осіб щодня. Вони замовляли борщ, котлети по-київськи, деруни, і все їм подобалося! Особливо полюбили кров’янку, домашню ковбасу. Але найбільше їм смакувала хріновуха — наша горілка на хріні. Вони вивчили це слово і прямо зранку вимагали хріновухи із салом». При цьому директор ресторану зазначає, що голландські гості не вирізнялися особливою щедрістю щодо чайових.

Маргарита Івлєва, піар-менеджер готелю «Kharkiv Palace», зведеного безпосередньо перед Євро, каже, що готель був штаб-квартирою УЄФА і отримав запланований прибуток. Вона стверджує, що під час чемпіонату всі номери були заповнені, при цьому імен гостей не називає. Так само вона не повідомила, чи позначився на прибутках готелю бойкот офіційних делегацій.

Продавець сувенірної крамниці поблизу фан-зони Женя Гребенник каже, що дівчата на кілька днів відчули себе справжніми зірками. Гості постійно фотографувалися з ними, розпитували про життя, прагнули подружитися. «Голландці розкуповували наші вишиванки по двісті вісімдесят гривень. Особливо в дні перед від’їздом. Казали, що везуть у дарунок дружинам, які залишилися вдома. Рідше купували рушники з українською і футбольною символікою, інколи брали кухлі, прапорці та магніти». Торгівля, за словами продавців, була жвавою, але дуже недовго, близько тижня.

Ще менш оптимістично відгукується про фінансовий бік Євро Сергій Грищенко, організатор міні-монетних дворів у фан-зонах Харкова, Києва і Донецька. Він каже, що європейців більше цікавила випивка й гуляння з нашими дівчатами, аніж культурні розваги з козацьким колоритом. Утім, стверджує Грищенко, головне було продемонструвати наше коріння і красу традицій, і це вдалося повною мірою. «З алюмінію — по двадцять гривень, з міді й латуні — по тридцять!» — так зазивав покупців Віталій із Миргорода, який кував монети з євросимволікою в харківській фан-зоні. Він став героєм багатьох українських та іноземних репортажів і каже, що надовго зарядився позитивом від гостей.

Таксист Євген, 45 років, переконаний, що всі, хто чекав заробітків від Євро, розчарувалися. Надто — перевізники. «Один мій товариш у перший день Євро підвіз голландця від фан-зони до району ХТЗ (індустріальний район, 40 гривень від центру. — Авт.) за дві тисячі гривень. І такі випадків було кілька, оскільки гості ще не розібралися з нашими купюрами і курсом, не розмовляли російською. Але такі «заробітки» були більше схожими на рулетку, на випадковий виграш, аніж на розрахований прибуток».

Віра Наумова, адміністратор пивних точок Carlsberg у фан-зоні, каже, що робота під час чемпіонатів була, як то кажуть, до сьомого поту. Їй вторує супервайзер Ольга Соколова. Вона згадує, що під час харківських матчів персонал пивних точок майже не спав, оскільки працював «до останнього відвідувача», що часто затягувалося до ранку. Інколи вдавалося відпочити три години за добу. Проте важка робота була відшкодована позитивними враженнями від чемпіонату. Головним подивом для дівчат стала миролюбність і веселість гостей. «Чесно, ми до самого початку не знали, «що це буде», — сміється Віра. — І під час перших маршів здалося, що ми потрапили в інший казковий світ». Щодо прибутку, то його сума, за словами персоналу, стала звичайною для таких масових заходів.

ДОНЕЦЬК: ІНВЕСТИЦІЇ «ПІД ЄВРО», МОЖЛИВО, НІКОЛИ Б НЕ БУЛО ВКЛАДЕНО ЗА ІНШИХ УМОВ

Що отримав Донецьк від Євро-2012? Зовсім небагато від того, що міг би отримати. На Євро в Донецьку було витрачено 8,1 млрд гривень (дані до травня включно), а отримано в бюджет — 300 млн гривень. Про це заявив на прес-конференції мер міста Олександр Лук’янченко.

Донецькі ресторатори в один голос заявляють, що, незважаючи на прибуток, який зріс від 15% до 50%, вони розраховували на значно більшу кількість гостей. Скажімо, ресторан «Панорама», що в самому центрі міста неподалік набережної річки Кальміус, великий, розрахований здебільшого на клієнтів із доходом вищим за середній — тут і без того вистачало відвідувачів. Директор закладу Юліана Раєвська розповідає: «До Євро у нас було розроблено спеціальні меню: «евро-меню» і «євро-коктейлі». Якщо чесно, ми чекали більшої кількості відвідувачів. Але в цілому до нас щодня приходили іноземці, як групами, так і індивідуально. Загальна кількість збільшилась на 50% від очікуваного напливу». Про невелику кількість відвідувачів говорить і адміністратор кафе «LifeCafe» Тетяна Ніколаєнко: «Ми серед небагатьох, хто особливих надій не покладав на Євро, тому що в нашому меню немає алкоголю, навіть пива. А який фанат прийде дивитися футбол, де немає цього напою? Але водночас ми сподівалися на те, що хто-небудь шукатиме спокійні і приємні місця, де можна відпочити від футбольної метушні. Таких людей виявилось небагато — всього 60, а наш прибуток збільшився десь на 15%».

Причину такої невеликої кількості людей мер висловив раніше — інформаційна кампанія британських ЗМІ проти Донецька. Але після того вже минуло багато часу, і британці вже багато разів просили пробачення.

З іншого боку, інвестиції, які були зроблені «під Євро», можливо, ніколи б не було вкладено за інших умов. Було побудовано кілька десятків готелів різних класів: приміром, «Shakhtar Plaza», «Park inn» (мережі «Radisson»), «Європа» тощо.

За даними прес-служби Донецька, загальна кількість місць в об’єктах розміщення приймаючого міста Донецька — 13 118 (із них готелі в п’ятизіркових апартаментах — 1904 місця, гуртожитки, санаторії — 7304 місць, кемпінг-парк — 3900 місць). Як повідомили нам у прес-службі, під час Європейського чемпіонату з футболу готелі міста були заповнені на 98-99%. Повідомити про свої результати діяльності погодився також готель «Джон Х’юз». Адміністратор Анастасія Примаченко підтвердила тезу про затребуваність готелю. «За час Євро всі наші надії були виправдані. Зайнятість була стовідсотковою», — резюмує вона.

Що з ними буде далі? Навіщо Донецьку така велика кількість готелів? Місто зростає, розвивається. Можливо, й буде закрито один-два невеликі готелі, але в цілому вони знайдуть своє застосування. «У готельному бізнесі ми існуємо вже давно. І я можу сказати, що насправді хороших готелів у Донецьку не так уже й багато. Та й побудовано було небагато готелів. Ті, які були побудовані на період Євро, відпадуть самі. Але знову-таки, не всі. Хороших готелів у місті небагато, і в умовах хорошої конкуренції вони виживуть. Про себе ми теж не переживаємо. Ми вважаємо, що наш регіон доволі перспективний. Тут проводиться з кожним роком дедалі більше заходів європейського і світового рівня, а значить, буде і клієнтів більше», — розповідає А. Примаченко. Ганна Доценко, начальник відділу розміщення готелю Ramada, розповіла: «У матчеві дні заповненість готелю була на 100%. Потім, звичайно, вона варіювалась, але в цілому результат нас влаштовував. Були моменти, коли до нас хотіли приїхати, але місць уже не було. Був випадок, коли до нас приїхали на кілька днів, а залишились на тиждень. Ми вважаємо це плюсом для себе. У нас жили британські, французькі і німецькі журналісти. Вони неодноразово писали про те, що наш сервіс їх влаштовує і їм усе подобається. Що ж до конкуренції та майбутнього після Євро — я думаю, воно є. Відкриті готелі якісні. Я не думаю, що вони перестануть існувати, швидше — навпаки. Вибір споживача залежатиме від якості і ціни. Думаю, в умовах хорошої конкуренції все буде на кращому рівні».

ЗАВАНТАЖЕННЯ НОМЕРНОГО ФОНДУ ГОТЕЛІВ НЕ ПЕРЕВИЩИЛО 40%

Старійшина готельного бізнесу в Україні, голова правління Асоціації готельних об’єднань і готелів міст України, дійсний член Академії будівництва України та Академії туризму України Микола Євдокименко вважає, що в Україні гостей Чемпіонату Європи з футболу приймали дуже гідно й організовано, жодних зауважень щодо прийому іноземних гостей і їх обслуговування в готелях не було. Микола Іванович має великий досвід обслуговування спортивних заходів, зокрема Олімпіади 1980 року в Москві, і йому є з чим порівнювати. У той час в Україні не було жодного п’ятизіркового готелю. Зараз їх у нашій країні сім і близько 20 чотиризіркових готелів. Велика робота в готелях напередодні Євро-2012 проводилася з вивчення іноземних мов. До цього було притягнуто багато навчальних закладів, і зокрема ті, де готують фахівців галузі. Євдокименко нагадав у розмові з «Днем», що за радянських часів кадри для готелів готували лише в двох технікумах. А зараз, за його словами, цим займаються 120 вишів.

Та все ж таки Євдокименко відзначає й недоліки. На рентабельності готелів, які витрати чимало коштів на підготовку до прийому гостей Чемпіонату Європи з футболу, дуже позначиться низьке завантаження номерного фонду. За його словами, воно не перевищило 40%. Глава Асоціації пояснює це тим, що ціни в готелях виявилися завищеними. «Якби вони були нижчими, народ би пішов», — говорить Євдокименко.

ТАКСІ: ЗАМІСТЬ НАДПРИБУТКІВ — ПЕРЕКРИТІ ВУЛИЦІ Й МІНІМАЛЬНІ ТАРИФИ

Де сподівання про надприбутки від Євро-2012 виявилися точно марними, так це на ринку таксі. Принаймні — легальних. Адже якщо гості Євро подекуди скаржилися журналістам на так званих «бомбил», що могли здерти з них навіть кілька сотень євро, то в легальних службах таксі відмічають уже неочікувану скупість пасажирів-іноземців. Як констатують водії, іноземні гості торгувалися, пропонуючи плату лише в 30 гривень, незалежно від кілометражу. Хоча 30 гривень для Києва — це мінімальний тариф на відстані до 4—5 км.

Нагадаємо, напередодні Євро-2012 експерти прогнозували, що столичні таксисти під час чемпіонату щодня зможуть заробляти щонайменше 20 мільйонів гривень. Адже до цього в Києві авто з «шашечками» для свого власника щодня приносило близько 5 мільйонів гривень. Утім, відіграла свою роль ще не знана нам європейська економність. Хоча офіційної статистики заробітків таксистів ще немає й навряд чи буде, в службах таксі констатують, що Євро-2012 додаткового доходу їм не принесло. А подекуди він навіть упав.

«Відчуття таке, що ділове життя призупинилася, багато киян пороз’їжджалося у відпустку, — пояснює директор служби таксі «1554» Антон Боголюбов. — Крім того, дуже негативно відобразилося перекриття центральних вулиць. Іноземці користувалися послугою нечасто, в основному після матчів, машини шукали на дорогах і на неіснуючих стоянках. Хоча диспетчерські служби таксі тарифи на проїзд не підвищували».

ЗА ЧАС ЄВРО-2012 УКРАЇНУ ВІДВІДАЛО 8,3 МІЛЬЙОНА ІНОЗЕМЦІВ

Рекордна кількість осіб перетнула державний кордон України під час фінального матчу Євро-2012, що відбувся в Києві. Так, за позаминулу добу, як повідомили «Дню» в Державній прикордонній службі України, в країну в’їхало 360 тисяч осіб та 70 тисяч транспортних засобів. Тільки в аеропорту «Бориспіль» прикордонники оформили понад 640 рейсів, 400 з яких — на приліт в Україну. Цікаво, що в переддень фіналу Євро-2012 (30 червня) в країну через аеропорт Борисполя прилетіло ще 250 рейсів. Цей показник є своєрідним рекордом за останній час, зауважили в прес-службі Державної прикордонної служби. Нагадаємо, що під час чвертьфінальних матчів на кордоні також було зафіксовано один із найбільших показників осіб, що перетнули кордон, — 340 тисяч.

Загалом, починаючи з 5 червня, за даними прикордонників, український кордон перетнуло 8,3 мільйона осіб (із них 1,5 тисячі — організованих груп уболівальників) та 2 мільйона транспортних засобів. Оформлено 1500 літаків, близько 650 автобусів та 22,5 тисячі транспортних засобів, якими слідували вболівальники футбольного чемпіонату Європи. Крім того, прикордонники пропустили більш як 550 осіб, які не мали належно оформлених паспортних документів, проте мали квитки на футбольні матчі.

КНИГАРНІ ТА... РЕСТОРАНИ «ЄВРО»-ЕФЕКТУ НЕ ВІДЧУЛИ

Особливого ефекту від футбольної першості в Україні не відчула вітчизняна книжка. Як зауважила «Дню» директор ТОВ «Книгарня Є» Катерина Федоренко, найбільшою популярністю у гостей користувався неосновний асортимент книгарні: путівники, мапи, магніти, прапорці та так званий «макіяж» (фарби, якими розмальовували тіло вболівальники). «Можна сказати, що ми ефекту від Євро не відчули», — підсумувала «Дню» Федоренко.

Запевняють, що ні особливих сподівань, ані відповідно результатів від Євро-2012 не мали і не відчули українські ресторатори. Мовляв, єврофани погоди на ринку не зробили і не могли зробити. Не та аудиторія. «У мене ніяких особливих очікувань від проведення Чемпіонату Європи з футболу не було. Безумовно, для чотирьох міст, які приймають Чемпіонат, позитив залишився: нові футбольні стадіони і транспортна інфраструктура. Але розвиток ресторанної галузі не пов’язаний і не залежить від одноразового перебування 50 і навіть 300 тисяч туристів. Тому я не думаю, що в цілому показники роботи галузі принципово змінилися за цей час», — розповідає «Дню» одеський ресторатор, власник ресторанної компанії «Реста» Савелій Лібкін.

Христина БОНДАРЄВА, Львів; Олена СОКОЛИНСЬКА, Харків; Катерина ЯКОВЛЕНКО, Донецьк; Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»; Олексій САВИЦЬКИЙ; Наталія БІЛОУСОВА, «День»