Iндикатори масової корупції
Корупція, за визначенням, не є публічною. Але щойно її рівень перевищує певне порогове значення, рівень корупції може спостерігати й приблизно оцінити кожен. При цьому оцінюється не корумпованість того чи іншого чиновника, а всієї вертикалі управління, зокрема й перших осіб держави. Це схоже на вимірювання радіоактивності. Визначити розпад одного конкретного атома практично неможливо, оскільки його неможливо буде виділити з флуктуацій природного радіоактивного фону. Але визначити рівень радіоактивності речовини, в якій радіоактивних атомів дуже багато, можна досить просто. Зрозуміло, що в даному випадку корупція оцінюється не з юридичного погляду, а вимірюється рівень масової корупції з громадянського, управлінського та економічного. Скажу одразу, що універсальних індикаторів масової корупції не існує. Зате наявні локальні індикатори є доступними для приблизної оцінки будь-яким громадянином. Наприклад, перші особи можуть постійно говорити про власну чесність і невпинну боротьбу з корупцією. Індикатор корупції дозволяє приблизно оцінити, наскільки нова влада на всіх рівнях більш-менш корумпована, ніж попередня.
Перший індикатор найпростіший — пригадайте, наскільки часто водій маршрутного таксі після оплати проїзду давав вам квиток. Якщо не часто, то фактично ціла галузь міського господарства перебуває в тіні. Це відомо всім контрольним органам і всій вертикалі влади. Якщо вони мовчки спостерігають роками, а не швидко й рішуче усувають це, отже, кожен чиновник цієї вертикалі влади особисто бере участь у цій корупційній схемі. Можна, звісно, припустити, що вони не помічають безквиткового перевезення пасажирів. Але якою є ймовірність того, що тисячі людей не помічають очевидних речей, відстежування яких входить до їхніх безпосередніх обов’язків?
Другий індикатор масової корупції можна спостерігати біля велелюдних зупинок громадського транспорту ближче до закінчення робочого дня. Зверніть увагу, як часто в цих місцях ви бачите жінок пенсійного віку, які з рук продають цігарки без акцизних марок? Зазвичай у таких місцях одні й ті самі жінки роками торгують контрабандними цигарками. Це не бізнес окремих порушників, а видима частина добре налагодженого ланцюжка перевезення через кордон, доставки до внутрішніх районів України й збуту контрабандних цигарок. Ліквідувати його порівняно просто, оскільки точки продажу містяться у відомих місцях. Але чиновники всіх рівнів вперто його не помічають.
Щоб спостерігати й приблизно оцінити третій індикатор масової корупції, треба проїхати влітку на автомобілі або автобусі будь-якою дорогою лісостепової й степової зони України й просто подивитися довкола. Як відомо, соняшник неабияк виснажує грунт. За нормами сівозміни його можна знову сіяти на тому ж місці лише через 5-6 років. Тобто частка полів зайнятих цією сільськогосподарською культурою не повинна перевищувати 20 — максимум 25%. Будь-яке перевищення не приховаєш. Поля величезні, їх не заховаєш. Посіви соняшнику видно навіть з космосу через інтернет. Якщо всі керівні й контрольні чиновники на місцях не помічають значного й щорічного перевищення частки посівів соняшнику, то це є індикатором рівня масової корупції всієї вертикалі влади в сільських районах.
Для спостереження останнього, четвертого індикатора корупції треба відвідати будь-який ринок під час нерестової заборони на риболовлю. Промислова ловля річкової риби в цей час заборонена. Відрізнити річкову рибу від вирощеної в ставках можна і за видовим складом, і за її розміром. Та й не спускають ставки в нерестовий період. Тобто вся товарна річкова свіжа риба, що реалізується на ринках у період нерестової заборони, є браконьєрською. У цьому легко переконатися, подивившись, що її роками продають одні й ті самі реалізатори, а не рибалки-аматори, які зловили цю рибу любительською снастю в межах населених пунктів, тобто в легальний спосіб. Якщо влада протягом багатьох років цього не помічає, то це також є індикатором масової корупції всієї вертикалі влади.
Запропоновані індикатори масової корупції можна застосувати й для органів місцевого самоврядування, й для центральної влади, й для тих чиновників, яких призначають, і тих, яких обирають. І для тих, хто керує, тих, хто контролює. І для голови сільради, і для дільничного міліціонера, і для Президента України. Тому хочу звернутися до кожного громадянина — на наступних виборах оцінюйте кандидатів не за програмами й обіцянками боротьби з корупцією, а за конкретними індикаторами, доступними для спостереження й розуміння будь-якому слюсареві або доярці. А оскільки ті, хто йде у владу, в абсолютній більшості своїй уже були при владі, то оцінюйте їхні конкретні результати у вигляді наявного рівня корупції конкретного кандидата. Це не вимагає великих зусиль і доступно кожному.
Також хотів би звернутися до чисельних громадських організацій з боротьби з корупцією. Немає сенсу боротися з корупцією за допомогою агітаційних біл-бордів, прес-конференцій і телеефірів, краще спрямуйте свої зусилля на відстежування й оприлюднення результатів щодо наведених вище індикаторів корупції й розробку нових доступних індикаторів масової корупції всієї вертикалі влади в Україні.
