Бідна людина не та, у якого немає ні гроша в кишені, а та, у якої немає мрії
Сократ, давньогрецький філософ, один із засновників Західної філософії

Iнвестиція у євроінтеграцію

ЄБРР виділив Укравтодору 100 млн. євро для траси Київ—Чоп
3 вересня, 2005 - 00:00
АВТОТРАСА КИЇВ—ЧОП ДОВЖИНОЮ В 825 КМ ВХОДИТЬ У ДВА ПАН’ЄВРОПЕЙСЬКІ ТРАНСПОРТНІ КОРИДОРИ, ЩО ЗВ’ЯЗУЮТЬ ЗАХІДНУ ТА СХІДНУ ЄВРОПИ / ФОТО МИХАЙЛА МАРКІВА

Європейський банк реконструкції та розвитку виділив Україні 100 млн. євро на будівництво дороги Київ—Чоп. На думку міністра транспорту та зв’язку Євгена Червоненка, до Європи наша країна наблизиться лише тоді, коли в нас з’являться добрі дороги. За грошима на їхнє будівництво Мінтрансзв’язку і звернулося до ЄБРР.

Нагадаємо, що це не перший кредит, який ЄБРР дає на будівництво цієї траси, що є продовженням першого спільного проекту Укравтодору та ЄБРР «Оновлення автомагістралі М-06 та реформа фінансування сектора автошляхів», який реалізується на території Львівської та Закарпатської областей. Першу кредитну угоду з цього питання було підписано ще в грудні 2000 року, а набрала чинності вона 2002 року. За ці три роки було відремонтовано близько 200 км дороги від Чопа до Стрия (Львівська область). Вартість першого проекту була 100 млн. євро, а сума кредиту ЄБРР становила 75 млн. євро. Окрім самої дороги було побудовано 10 додаткових смуг загальною довжиною 10 км, у населених пунктах з’явилося 51,2 км тротуарів, відремонтовано 49 мостів, перебудовано й оновлено 114 автобусних зупинок.

Вели це будівництво за угодою з Державною службою автомобільних доріг України македонська фірма «Граніт- АЧМ» і турецька компанія «Онур». Вони ж, за словами глави Укравтодору Вадима Гуржоса, займатимуться і прокладкою другої ділянки дороги від Стрия до Бродів. Ремонтні роботи на ділянці дороги Стрий—Львів доручено «Граніт-АЧМ», а на ділянці дороги Львів—Броди — компанії «Онур». За словами Гуржоса, в тендері на спорудження цієї дороги брало участь 13 компаній із семи країн. Але тендерний комітет Укравтодору за згодою ЄБРР визначив названих переможців. Безперечно, простіше за все було вибрати старих знайомих, адже саме ці дві компанії зайняті на трасі Київ-Одеса, яку позначено на мапі, як Е-95. Це, звичайно, гордість Мінтрансу — як-не-як перша пристойна дорога на всю країну. Та ось тільки говорять, що з відпущених на неї коштів менше аніж половина пішла на саме будівництво, а інші розлетілися по кишенях причетних до будівництва урядовців. Та й водії на неї скаржаться: мовляв, не відповідає вона обіцяній якості, та й будували її так, що скоро, ще недобудовану, перебудовувати доведеться.

Не забуваймо також, що кредити доведеться повертати і, в основному, за рахунок українських платників податків — тих же водіїв, які поки що не в захваті від одеської траси. І виникає запитання, а чи «каталися» нею сам міністр транспорту (відомий у країні автогонщик) та глава Укравтодору? А можливо водії, які їздять до Одеси кожного дня, чекали від них дуже багато? І мали ж на це право. За свої кровні хочеться отримати максимально добру якість.

Як би такого не трапилося і з М-06. Доки не добудували, складно судити про якість цієї дороги. Однак обійдеться вона в кругленьку суму і в борги ми заліземо надовго. За словами Гуржоса, загальна вартість другого проекту становить 137,3 млн. євро, з яких 100 мільйонів — це кредит ЄБРР під державні гарантії, а 37,3 млн. євро для проведення ремонтних робіт виділить Укравтодор. Кредит ЄБРР надається на 15 років із відстрочкою повернення його основної суми на 3 роки. Будівельні роботи передбачається розпочати вже цього року, а до кінця 2005 відремонтувати 30 км автошляху. Крім того, цього року планується освоїти 30 млн. євро коштів кредиту і 11,2 млн. євро Укравтодору. Закінчити цю ділянку планується 2007 року.

До Києва траса дотягнеться лише 2010 року, коли здійсниться третій проект у рамках співпраці з ЄБРР. Обійдеться це в 300 млн. євро. Підписати перші угоди щодо третього проекту планується вже наступного року.

ЄБРР гроші на дороги виділяє охоче. Як зазначив директор ЄБРР в Україні Кармен Захарієв, важливо, щоб інфраструктура України допомагала формуванню ринкової економіки. Однак практично відразу ж він дорікнув нашому керівництву за бюрократизм та неузгодженість політичних сил, що призводить до затягування термінів інвестиційних проектів і зниження обсягу інвестицій.

Загалом, Мінтранс у особі Червоненка з ним згодний. Міністр, відповідаючи журналістам, зазначив, що певні побоювання щодо інвестицій у них є, оскільки деякі неринкові ухвали уряду в поєднанні з охолодженням економіки, відлякують від нас інвесторів. Схоже, хоч хтось в уряді розуміє, що кидання з боку в бік лише відштовхнуть від себе гроші, які люблять зрозумілі правила та чіткі закони. Червоненко тішить себе думками про подальшу реконструкцію всіх великих українських трас. Ось тільки не завадило б йому потім періодично їздити об’єктами, які будуються, і перевіряти, куди йдуть гроші.

Наталя ГУЗЕНКО, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments