Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців
Євген Коновалець, український військово-політичний діяч, організатор ОУН

Iз житниці Європи — в «аграрного тигра» світу

Експерти «Дня» — про роль України в гарантуванні продовольчої безпеки у світі
15 жовтня, 2013 - 12:06
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Сьогодні у 34-те світ відзначає День продовольства. Цю дату в 1979 році заснувала FAO (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН). Вже четвертий десяток років світова спільнота намагається вирішити дилему: як нікого не залишити голодним. А подумати є над чим. Сьогодні живе голодуючи 34 країни, підрахували у FAO. Всього ж, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організація ООН, за 2011—2013 роки 842 мільйони осіб (або 12% усього населення Землі) постійно недоїдає. І їхня кількість буде збільшуватись, запевняють експерти. Саме тому, попереджають світові аналітики у сфері продовольства, сьогодні треба шукати шляхи вирішення цієї проблеми. І допомогти можуть аграрні країни-лідери. До числа останніх, кажуть у FAO, належить Бразилія, Аргентина, Росія та Україна. За різними оцінками, протягом 30 років необхідно наростити виробництво продовольства на 60—70%.

У Міністерстві аграрної політики і продовольства України (Мінагропроді) не мають сумніву в  тому,  що  роль нашої країни одна з провідних у питанні АПК. «Аграрний сектор економіки держави залишається дуже привабливим. Окрім традиційного зернового напряму, зростає популярність садівництва і виробництва фруктів. Також зробили ряд правильних кроків і стимулювали інвестування у виробництво яловичини та свинини. А після підписання угоди про ЗСТ з ЄС нестримно виростуть грошові потоки в переробку сільгосппродукції, виробництво готових продуктів харчування для продовольчого ринку Європи», —  запевняє  міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк. За його словами, в харчову промисловість України за півроку вже надійшло майже $76 мільйонів інвестицій. У цілому ж приріст іноземного капіталу в АПК України за цей час досяг $152,2 мільйона. Основними іноземними інвесторами у вітчизняне сільське господарство виступає Данія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Польща, США, Нідерланди, Швеція, Словаччина і Росія. «Варто відзначити, що не лише великі агрохолдинги залучають інвесторів. Провідні світові фінансові інститути декларують свою готовність фінансувати українських фермерів, одноосібників і дрібнотоварних виробників. Це свідчить про те, що фінустанови світового рівня мають довіру до наших сільгоспвиробників усіх рівнів», — зазначає  важливу тенденцію для ринку Микола Присяжнюк. Зокрема, лише ЄБРР щороку інвестує в сільське господарство України близько 200 мільйонів євро  і готовий збільшити свої ліміти під  фінансування АПК.

Аналіз 20-ти основних ринків збуту сільгосппродукції вітчизняна продукція може бути запитана в мінімум 15 країнах, говорить галузевий міністр. І ця запитаність поступово виражається в конкрентих цифрах. За його словами, 2012 року аграрний експорт становив $18 мільярдів, а 2013 року очікується $21 мільярд.   «Китай може стати одним із найбільших імпортерів українського зерна. Так, ми вже маємо успішний досвід поставок кукурудзи. І зараз ми дуже зацікавлені в тому, щоб розпочався експорт ще ячменю та сої. У перспективі ми хочемо розширити асортимент експортованої сільгосппродукції, і на пшеницю, ріпак, а також — шрот», — за підсумками поїздки  до Піднебесної заявив Микола Присяжнюк. Також обговорюються питання узгодження фітосанітарних вимог щодо експорту української тваринницької продукції та перспектив розширення співпраці в цій сфері. Зараз за 7 місяців поточного року товарообіг між Україною та Китаєм становить майже $389 мільйонів (2012 рік — $271 мільйонів).

Це  все потенційні ринки збуту, які зараз завойовуються. Але  вже сьогодні Україна постачає зерно в 90 країн світу. А протягом найближчих 10 років, за  оцінками  експертів, зможе збільшити виробництво зернових до 120 мільйонів тонн, завдяки підвищенню врожайності основних сільськогосподарських культур. І, таким чином,  вийти на друге місце  в світі (після США) за постачанням зернових. Є  успіхи і  в інших напрямках, наприклад,  птахівництві.  Нагадаємо,  що за даними Державного комітету статистики України, у країні зберігається позитивна тенденція зростання поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ), свиней і птахів. Так, за січень-вересень 2013 року поголів’я худоби збільшилося на 2,6 % (становило 5,2 мільйона голів), свиней  — на 3,7%  (8,4 мільйона голів), птиці — на 2,4% (256 мільйона голів).

Президент асоціації «Українська аграрна конфедерація» Леонід  Козаченко вважає, що для аграрної експансії України бракує $70 мільярдів. Саме ці гроші,  впевнений він,  виведуть  країну на оптимальну реалізацію аграрного потенціалу і забезпечать їй експорт  зернових у розмірі 50 мільйонів тонн, молока – понад 30 мільйонів тонн і м’яса — 7 мільйонів тонн.

Яка роль і перспективи України для забезпечення світової продовольчої безпеки? Про це «День» запитав експертів галузі.

КОМЕНТАРІ

«ЕКСПОРТ ПІДСИЛИТЬ ПІДПИСАННЯ ДОГОВОРУ ПРО СТВОРЕННЯ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ ЄВРОСОЮЗОМ»

Олександр ВЕРЖИХОВСЬКИЙ, виконавчий директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:

— Україна володіє третиною всіх світових запасів чорноземів, її роль – величезна. І її потрібно правильно і раціонально використовувати, щоб рівнобіжно забезпечувати продовольчу безпеку світу і економічну вигоду для країни.  Для забезпечення внутрішньої потреби Україні достатньо 24—26 мільйонів тонн зерна (зокрема 12 мільйонів пшениці, 6 мільйонів кукурудзи). Решту валу зерна, який із кожним роком зростає, потрібно продавати за рубіж.  Якби державна політика в плані підтримки і обмеження експорту була іншою, то показники збору врожаю були б не 57 мільйонів тонн зерна, а потенційно можливі 80 мільйонів тонн. Посиленню експортної складової нашої країни сприятиме і  підписання Україною договору про створення Зони вільної торгівлі Євросоюзом. За нашими підрахунками, після спрощення торгівлі з ЄС, обсяги продажу соняшникової олії виростуть на  40%. Аналогічна картина буде і щодо зернових культур. Україна, на мій погляд, може успішно забезпечити себе і значну частину світу продовольством. Цей оптимізм підтверджується тенденцією зростання валового збору агропродукції. Головна умова досягнення для цього – підвищення ефективності виробництва, що дасть можливість господарствам залучати величезні інвестиції і нові технології розвитку господарювання і обробки ґрунту. Правильна державна політика по залучення, як іноземних, так і  внутрішніх інвестицій, на мій погляд,  повинна полягати в наданні АПК прямої підтримки і  податкових пільг.  Для розвитку галузі потрібні мільярди доларів інвестицій, але вони окупляться з лишком, тому що ефективність виробництва виросте. Головні наші традиційні ринки залишаться  (Близький Схід, Південна Африка). Зростає роль азіатського ринку, особливо, враховуючи його темпи зростання попиту на продовольство. Українська продукція дуже конкурентоспроможна, тому що за якістю  вона не  поступається і вона цікавіша за ціною.

«ПРАЦЮЮЧИ З КИТАЄМ, ТРЕБА ПАМ’ЯТАТИ — ВІН НІКОЛИ НЕ КУПУВАТИМЕ ПРОДОВОЛЬСТВО ДУЖЕ ДОРОГО»

Марія КОЛЕСНИК, керівник консалтингового агентства «ААА»:

— Україна може збільшити обсяги виробництва продовольства і пропонувати його надлишок світовому ринкові. Йдеться не лише про зерно чи соняшникову олію, але ми також можемо виробляти на експорт продукцію практично за всіма напрямами сільського господарства. Наша країна на сьогодні продає на зовнішні ринки будь-яку агропродукцію. Ми повинні  збільшувати виробництво в будь-яких  напрямках, але нюанси конкретних поставок залежатимуть від погодних умов і  попиту на світовому ринку. Навряд чи, Україна зможе безкоштовно давати її у великих обсягах для розв’язання проблеми голоду в світі, але брати участь у продовольчих програмах за рахунок міжнародних організацій потрібно. Країна повинна орієнтуватися на будь-які ринки, які мають стабільний капітал, бо вони гарантуватимуть  стабільні партнерські стосунки. У даному випадкові йдеться, в першу чергу, про західний і східний напрямки.  Китай – це ринок, за який бореться багато економік  світу (США, південноамериканські країни). Але, працюючи з Китаєм, потрібно пам’ятати —  він ніколи не купуватиме продовольство дуже дорого.  Він  завжди керуватиметься власною вигодою. Тому треба бути  уважними, щоб потім не програти.  За підсумками минулого маркетингового року, Україна найбільше всього експортувала зернових у ЄС.

«УКРАЇНА МОЖЕ  НАРОЩУВАТИ  ВИРОБНИЦТВО  БЕЗМЕЖНО, ЗАВДЯКИ НОВИМ ТЕХНОЛОГІЯМ І ГАРАНТОВАНИМ РИНКАМ ЗБУТУ, АЛЕ ЛИШЕ  ЗА ВИГІДНИМИ ЦІНАМИ»

Василь ВІНТОНЯК, директор консалтингової агенції «Інфоагро»:

— На сьогоднішній день Україна має досить  істотний залишок молока. Але наша експортна частка в глобальному вимірі не досягає навіть 1% всього обсягу світових продажів  молока. Хоча перспективи наростити обіг у далекій перспективі є. Потенційний молочний ресурс чималий. Те ж саме і  щодо експорту м’яса: потенціал  є, але  обсяги нинішніх продажів – мізерні. Найбільш успішними сьогодні є олійні та зернові культури, які забезпечили нам перше місце в світі з продажів соняшникової олії  і входження  до п’ятірки найбільших  експортерів зерна. Для України головними ринками збуту зерна в майбутньому буде Азія та Африка, соняшникової олії – Європа, Азія і  Африка, м’яса  і молока —  Росія та інші країни колишнього Радянського Союзу.  Україна може  нарощувати  виробництво  в АПК безмежно, завдяки новим технологіям і  гарантованим ринкам збуту, але лише за вигідними цінами.

«МОЖЕМО ВИРОБЛЯТИ ДУЖЕ БАГАТО Й  НАВІТЬ НЕ РОЗУМІЄМО ЦЬОГО»

Іван ТОМИЧ, голова спілки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України:

 — У забезпеченні світу продовольством Україна може зіграти  провідну роль, що  гарантується все ще не розкритими значними можливостями  в частині виробництва продукції.  Цього не має жодна країна світу.  Ми можемо виробляти дуже багато і  навіть не розуміємо цього. Якщо  курс на Європу збережеться і ми вийдемо на середньоєвропейські показники  виробництва з 1 га, то збільшимо валове виробництво сільськогосподарської продукції в 4—4,5 разу. Це  додатково забезпечить продуктами харчування понад 300 мільйонів людей. Вирощувати можемо все, окрім бананів і  цитрусових.  Україна також має можливість продавати продукцію, куди хоче. Щоб домогтися озвучених цифр, то на мій погляд, цей шлях складний і не одномоментний.  Проте,  якщо виберуть правильну тактику і стратегію в цьому напрямку, то  збільшити  обсяги в 4 рази зможемо вже за  25 років.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: