Та й що ж то за народ, коли про свою користь не дбає і очевидній небезпеці не запобігає?
Іван Мазепа, український державний діяч, гетьман Лівобережної України, гетьман Війська Запорізького обох берегів Дніпра

Кабмін «ревнує»...

Експерт пояснив, чим рішення Міністерства фінансів заборонити містам розміщати кошти на депозитних рахунках порушує права українців
30 січня, 2019 - 10:39
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Міністерство фінансів заборонило містам розміщувати тимчасово вільні кошти загального фонду на депозитних рахунках.

Відповідне рішення уряд схвалив на засіданні 23 січня.

Заборона стосується коштів загального фонду місцевих бюджетів і діє до 31 грудня 2019 року.

«Кошти, що зараховуються до загального фонду місцевих бюджетів, не працюють на мешканців місцевих громад (у вигляді підтримки, заходів, надання більш якісних послуг), натомість накопичуються й відволікаються на тривалий час бюджетного процесу», — аргументує міністерство мотивацію заборони.

Цей проект постанови позбавляє міста можливості отримувати додаткові надходження до місцевих бюджетів у вигляді відсотків із розміщених депозитів. При цьому є можливість вкладати ці кошти у цінні папери, йдеться в супровідних документах до проекту постанови.

За даними Державної казначейської служби, від початку 2018 року місцеві бюджети розмістили на банківських депозитах 18 млрд грн коштів загального фонду і майже 8 млрд грн спецфонду. Ставка за депозитами становила 9 — 10%.

Багатомільярдні залишки коштів місцевих бюджетів на банківських рахунках завжди викликали критику як з боку уряду в цілому, так і Мінфіну зокрема.

Заборона міністерства викликала жорстку критику з боку представників місцевих органів влади. Це були кошти, до яких в уряду не було доступу — міста зберігали їх у банках.

За словами виконавчого директора Асоціації міст України Олександра СЛОБОЖАНА, заборона розміщувати кошти на депозитах для уряду означає можливість витрачати їх на власні потреби, перекривати касові розриви бюджету.

«Якщо вся ця грошова маса буде спрямована на «проїдання», то це пришвидшить інфляцію», — каже Слобожан.

Аналогічний ефект буде, якщо місцеві органи влади почнуть витрачати ці кошти на поточні потреби. «Відтепер місцеві органи влади не зможуть акумулювати кошти на реалізацію великих інфраструктурних проектів. Постраждають, насамперед, державні банки, у яких міста тримали свої депозити», — додає він.

Також, прогнозує Слобожан, не виключені масові судові позови, адже міста підписали договори з банками. «Крім іншого, це ставить під загрозу реалізацію проектів на умовах співфінансування, адже відтепер у місцевих бюджетів не буде коштів на свій внесок нарівні з державою», — резюмував він.

На практиці це виглядало так: на початку року громада замовляє певні роботи, а оплачує їх після виконання. От у цей період кошти і лежали на депозиті, заробляючи для громади додаткові гроші. Що в цьому поганого? Навпаки, так роблять добрі господарі.

Лише Львів минулого року заробив на депозитах 57 мільйонів гривень.

Під час засідання уряду прем’єр-міністр Володимир Гройсман доручив головним розробникам разом із секретаріатом Кабміну «доопрацювати й оформити ухвалені акти (і цей проект постанови включно) згідно з регламентними вимогами».

Адже Закон «Про місцеве самоврядування» надає право органам місцевого самоврядування розміщати тимчасово вільні кошти місцевих бюджетів на депозитах із дотриманням вимог, встановлених Бюджетним кодексом України та іншими законами України (NB! — і аж ніяк не постановами Кабміну). Це право стосується і коштів загального, і коштів спеціального фонду місцевих бюджетів. Бюджетний кодекс надає аналогічне право місцевим радам і лише визначає певні вимоги: розміщувати кошти на депозиті — за рішенням місцевої ради, на конкурсних засадах, у межах поточного бюджетного року і з подальшим поверненням таких коштів до його закінчення.

Жодних інших обмежень ці законодавчі акти не передбачають. Натомість їх запроваджує постанова Кабміну. З правової точки зору, це пряме порушення закону та безпрецедентне втручання органу центральної влади у процес виконання місцевих бюджетів.

Крім того, доходи від розміщення коштів на депозитах — це не якийсь автономний ресурс, вони є частиною місцевого бюджету. Коли уряд фактично забороняє такі доходи, автоматично позбавляє можливості місцеві громади виконати додаткові роботи.

Причому зроблено це постфактум, тобто коли бюджетний рік розпочався і всі місцеві бюджети вже затверджено.

Як альтернативу депозитам у Мінфіні запропонували інвестувати в цінні папери — наприклад, облігації державної позики. Дохідність у них часто навіть вища за депозити, але далеко не всім містам вони підходять. «Депозити у нас короткострокові. Вільні кошти, якщо вони є, — ми їх кладемо на депозит, щоб ефективно використовувати і щоб на цьому місто ще й заробляло і отримувало. А облігації — це, як мінімум, на півроку потрібно класти. Таких коштів, які постійно лежать на рахунках, у нас немає», — пояснює міський голова Сум Олександр ЛИСЕНКО.

Утім, для деяких міст нововведення взагалі нічого не змінить — це стосується населених пунктів з дефіцитом бюджету та відносно невеликими прибутками, бо депозитів вони просто не мають.

В асоціації міст нагадують і про інший момент, про який забули чиновники Міністерства фінансів: чимало населених пунктів уже уклали попередні договори на депозити з банками, передусім державними, і якщо доведеться їх достроково розривати — міста втратять ще й свої гроші, як штраф. Не в кращій ситуації і банки, адже в один момент із них почнуть виводити колосальні суми в десятках мільярдів гривень. Це може спричинити паніку на валютному ринку та інфляцію. Тому чиновників закликають уважніше поставитися до питання.

У Мінфіні коментувати свої пропозиції поки не стали, бо затвердженої редакції проекту ще немає. Після оприлюднення на засіданні уряду документ одразу відправили на доопрацювання.

КОМЕНТАР

Iгор ПАРАСЮК, експерт проекту ПРОМIС:

— Міста кладуть кошти в банк не для того, щоб спекулювати, не задля отримання легких відсотків. Управлінські процеси тривають не один день і не одну мить, тому інколи містам не варто ці гроші інвестувати одразу в якийсь проект, наприклад будівельний або інший, який триває дуже довго. Крім того, навіть маючи у своєму розпорядженні надану суму, місто не може наперед заплатити ці гроші виконавцю робіт. Та й, до речі, це не є зовсім законно. Плюс можливі речі, які можна умовно назвати «кидком», тобто коли недобросовісний виконавець може, якщо йому заплатити гроші наперед, вчинити не зовсім, так би мовити, етично.

Тому міста намагаються, по-перше, почекати, доки будуть виконані всі юридичні процедури: підписання контракту, проведення тендера і т. ін. Гроші на той момент, грубо кажучи, перечікують усі ці процедури на рахунку банку.

Ну, певна річ, не всі міста мають можливість робити такі речі. Це стосується великих і багатих міст.

Зрозуміло, відсотки за розміщення вільних грошей не йшли в кишеню чиновників, вони поверталися в місцевий бюджет, але вже в більшій кількості, ніж було до того.

Плюс — міста розміщали гроші не просто так, «кручу-верчу», а в конкурентних умовах (або через тендери, або через порівняння пропозицій банків), але, на жаль, цей механізм буде недоступний.

Ще не оприлюднено остаточне рішення, тому складно сказати, як воно буде, але все-таки тут простежується певна ревність, тому що всі кажуть, мовляв, урядові грошей завжди не вистачає, а у місцевого самоврядування не лише вистачає, а вони ще й можуть отримувати з них додатковий дохід, нібито виходить, що вони краще господарюють.

Певна річ, не всім сподобалася можливість такого дивного порівняння. Напевно, склалось так, що це буде заборонено.

Це не перший випадок, в історії України таке вже було, коли міста мали право користуватися грошима, потім не мали права, тепер вирішили, що знов це погано.

Є варіанти, які змусять купувати державні облігації на цю суму. Є інші версії, але доки ми не будемо бачити акт підписаного та оприлюдненого, поки що рано про щось говорити. Можливо, це буде на час до кінця року, кварталу; можливо, будуть якісь компенсаторні механізми. Поки що ми очікуємо чогось не надто приємного, але побачимо, може, все не так погано, як здається на перший погляд.

Але торкнеться це 20—30 міст, які мали гроші на банківських рахунках. Більшість міст переживають досить складні часи, їм зараз не до того. У них все, що приходить на рахунки, одразу йде на оплату, тому ще реально економічне зростання багатьох громад не є настільки хорошим, як очікується. Є серйозний дефіцит ресурсів. Але бувають приємні винятки. Але тепер доведеться забути про ці приємні винятки.

Трагедії страшної немає, але ментально це невірно. Уявіть собі, що ми говоримо не про громаду міста, а про вас як фізичну особу. І от Кабмін вирішив, що вашу заробітну плату, яку ви отримали, ви маєте за місяць з’їсти чи пропити, а ви кажете: «Може, я хотів би щось на старість відкласти», — а вам кажуть: «Ні, ти повинен за місяць все витратити».

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День», Армен ГЕВОРКЯН
Газета: 
Рубрика: