Карантин «суворого режиму»
Половина українського бізнесу здатна протриматися в таких умовах один місяць. Чверть підприємств мають запас міцності на два-три місяці роботи. І лише 3% відповіли, що можуть працювати тривалий час
Українська держава продовжує спілкуватися з громадянами в тональності репресивного органу: «Заборонено! Суворо заборонено! Штраф!». Карантин «строго режиму», як заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, щонайменше до... кінця травня.
Нагадаємо, що з 6 квітня набрали чинності зміни до раніше прийнятих умов карантину, які передбачають ще більше обмежень мобільності українців і повну заборону переміщень для осіб з так званих «груп ризику». До них держава віднесла людей, які перебувають на добровільній самоізоляції та пенсіонерів.
Заборони і обмеження було введено в дію масово і повсюдно, а от свою частину роботи держава провалила. Це стосуються профілактичних, медичних та інших заходів, котрі мали б потужну дію по попередженню епідемії, а головне — антикризовий пакет для економіки.
Головна особливість жорсткого карантинного етапу полягає в тому, що люди сидять удома, чимало закладів примусово закриті. А головний фактор невідомості, який підштовхує українців до економії. Зводяться до мінімуму всі витрати, пов’язані з переміщенням. Люди практично не купують одяг і взуття. На думку економічного експерта Любомира ШАВАЛЮКА, на період карантину за цією статтею падіння буде близьким до 100%.
«Якщо орієнтуватися на дані Держстату за минулий рік, то йдеться про 3,64% ВВП. Із них 1,20% ВВП — торгово-транспортна націнка, недоотримання якої зумовлює прямі втрати торговельної галузі; 0,79% ВВП — податки, що не надійдуть до бюджету; ще 0,18% ВВП — зменшення попиту на продукцію української легкої промисловості, а решта — спад імпорту», — каже він.
Українці також практично не купують предметів домашнього вжитку та побутової техніки. За даними Держстату, торік на предмети домашнього вжитку тривалого використання та побутову техніку, зокрема комп’ютери й мобільні телефони, українці витратили 3,78% ВВП. Зупинка торгівлі в цьому сегменті зумовить втрату 1,28% ВВП торгово-транспортної націнки, 0,58% ВВП податків та 0,39% ВВП попиту на відповідну продукцію українського виробника.
Очевидно, що епіцентром економічних утрат на період карантину стане сфера послуг. Загалом за прогнозами Шавалюка, економіка не дорахується близько 4,13% ВВП лише на послугах населенню. Із них 2,13% ВВП — це втрати валової доданої вартості відповідних галузей; 0,18% ВВП — недоотримані податки; ще 1,82% ВВП — проміжне споживання, з якого близько половини припадає на товари внутрішнього виробництва.
Виходить, що карантин зумовлює прямі втрати найбільш постраждалих галузей у розмірі 5,50% ВВП, прямі недонадходження до бюджету на рівні 2,15% ВВП, а також зменшення попиту на продукцію суміжних українських галузей в обсязі 1,51% ВВП. Усе це разом становить 7 мільярдів гривен втрат на тиждень.
Згідно з даними Державної казначейської служби, оприлюдненими у середу, 1 квітня, у березні цього року до держбюджету надійшло 87,8 мільярдів гривень. Це вже на 10,4 % менше за плани уряду.
Український уряд вже ухвалив низку заходів з підтримки економіки на час карантину, заборонивши перевірки бізнесу, скасувавши штрафи за несплату єдиного соціального внеску, звільнивши підприємців від низки інших податків та покращивши умови для отримання допомоги по безробіттю і для виплат працівникам на час зупинення чи скорочення виробництва. Але вони не рятують. За даними проведеного Спілкою українських підприємців опитування, лише половина українського бізнесу здатна протриматися навіть один місяць карантину. А чверть підприємств мають запас на два-три місяці роботи в умовах обмежень, пов’язаних з коронавірусом. Навіть тим трьом відсоткам бізнесменів, які заявили, що їхній бізнес може працювати тривалий час, для цього буде необхідною низка умов, зокрема орендні канікули та перегляд власних бізнес-моделей.
Натомість Президент України Володимир Зеленський в кращих авторитарної влади вимагає (!) від кабінету міністрів «створити мільйони робочих місць». На що прем’єр реагує, запевнивши, що це буде зроблено за декілька тижнів (!). «Зокрема, нам потрібні люди для ремонту доріг, мощення тротуарів, прибирання територій. Багато різних вакансій», — зазначив прем’єр.
Тим часом Україна продовжує жити і витрачати так як планувала у 2019, коли навіть не знала про коронавірус SARS-CoV-2. Нагадаємо, що ми досі не маємо оновленого державного бюджету на 2020 рік.
