Комунальники готуються до зими
Українцям не підвищуватимуть у новому опалювальному сезоні тарифи на тепло, натомість вони мають скоротити споживання газу на 50%, зауважують у профільному міністерстві
Про це в коментарі «Дню» повідомив начальник управління економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Дмитро Моїсєєв. Якщо це станеться, кажуть експерти Центру досліджень енергетики (EIR Center), то цілком можливо, що цю зиму населення буде мерзнути, бо теплопостачальним компаніям вже сьогодні не вистачає зібраних за чинними тарифами коштів, аби розрахуватися за спожитий газ. Чи дійсно лише підвищення тарифу залишить теплими оселі українців у холодну пору? Як показує аналіз, з вартістю тарифів дійсно треба розбиратися та приводити їх до економічно обѓрунтованого рівня. Але як це зробити? Варіанти є. І деякі з них можуть обернутися не зростанням вартості «комуналки», а її зниженням.
Заступник генерального директора Центру досліджень енергетики Вадим Гламаздін говорить, що зараз середній тариф на теплоенергію в Україні найнижчий, ніж у Європі: вдвічі менший, ніж у Польщі, та вчетверо, ніж у Німеччині. Тож вирішити питання галузі без встановлення економічно правильного тарифу, навряд чи вдасться. «Перш ніж вкладати гроші, будь-який інвестор передбачає джерело повернення цих коштів. У тепловій енергетиці — це єдиний тариф. Поки не врегульовано питання з тарифом, ні державні гарантії, ніщо інше реальних інвесторів в цю галузь не залучить», — каже він.
«Ніхто тарифи підвищувати не буде. Сьогодні у людей немає грошей, щоб витримати збільшення тарифного навантаження. Саме держава і уряд, які взяли на себе відповідальність, повинні думати, яким чином залучати кошти», — натомість у відповідь на питання «Дня» резюмує перший заступник голови комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Геннадій Зубко. Нагадаємо, що не допустити економічно необѓрунтованого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в регіонах нещодавно закликав і міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Темник.
Але як тоді бути, щоб лишитися взимку з теплом і не плодити комунальні борги? У світовій практиці поширеним є кредитування міжнародних організацій таких, як ЄБРР, СБ та ЄІБ, проектів з модернізації ЖКГ та енергоефективності. А саме такої підтримки потребують сьогодні українські міста, бо грошей на модернізацію дірявих труб у них немає. Утім, доступ до цих міжнародних ресурсів обмежений: у кожному конкретному випадку потрібен дозвіл уряду і гарантії держави для залучення таких кредитів. Якби держава спростила механізм, було б легше модернізувати теплокомунальні об’єкти. Втім, схоже, таку ініціативу не дуже підтримують нагорі. Як уточнив перший заступник голови комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, ЄБРР та ЄІБ пропонує ці гроші. Однак спрощувати механізм отримання цих ресурсів не можна, каже нардеп, бо немає гарантій, що міста зможуть самостійно повернути такі кредити, і є ризик, що держава покриватиме їх з бюджету. А тут не слід забувати про ще одну реалію сьогодення. «Нині наше місцеве самоврядування не може з Держскарбниці своїх грошей проплатити. Зараз касовий розрив загалом по державі складає близько 3 мільярдів гривень... Тому казати, що місцевому самоврядуванню можна дати дозвіл залучати такі кошти, — значить обдурити себе. Сьогодні потрібно переглянути стратегічні підходи до політики опалення в країні», — каже він. Що ж, у цій думці є раціональне зерно. Але ж страусина позиція ще нікому не допомагала вирішити проблеми. Чи не краще було б в цьому випадку поліпшити ефективність витрачання бюджетних коштів та роботу з фінансами на місцях? Питання риторичне, і ось уже 21 рік воно висить у повітрі.
За словами експертів, є ще один спосіб більш-менш безболісно вирішити тарифне питання — провести ревізію всіх тарифів у країні і тільки після цього обговорювати їхнє підвищення чи пониження в кожному конкретному випадку. Нині порядок формування тарифів визначається постановою №869, і тарифи фактично формуються на місцях. За словами Моїсєєва, при 100% собівартості тарифу зараз реальний тариф для населення становить тільки 70—80%, решту компенсує комунальникам держава у вигляді субвенцій. Щоправда, з початку року, за його зізнанням, на таку компенсацію, наприклад, тепловикам не дали ще й копійки! Тож підприємства змушені самостійно вирішувати питання дотування населення. Але повернімося до теми.
«Фактично ніхто не перевіряє, чи дійсно ці затрати є собівартістю тарифу і що там взагалі вкладено в нього», — розповідає Зубко. Всі спроби, за словами нардепа, в нацкомісії з регулювання комунальних тарифів добитися інформації про реальну ситуацію з тарифами поки що закінчуються нічим. А питання є і чимало. От, наприклад, каже він, у Житомирі подача куба води зараз коштує 2,53 гривні, а була — 2,93 гривні. І лише перевірка місцевого самоврядування виявила та виправила таку невідповідність. І таких випадків багато. «Ми вважаємо, що в деяких містах України сьогодні економічно обѓрунтований тариф нижче, аніж затверджений на підставі собівартості та калькуляції. Але перевірити це дуже складно», — каже нардеп.
Чому це так? Відповідь проста — говорить генеральний директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. «Тарифи нині затверджуються місцевими органами влади, і вони діють незважаючи на появу нацкомісії. Якщо мер контролює водоканал, отримує з нього гроші, а місцева рада — за мера, то голосують за 25 гривень. Якщо — ні, то — ні. Таким чином, у різних місцях різна ситуація з тарифами», — пояснює він. Виправити це можна, додає експерт, тим більше, що вже й створена організація для цього — Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України. Саме вона і має провести таку ревізію тарифів по країні. Уряд вже затвердив методику перерахунку всіх тарифів в Україні, — додає він. Однак цей процес ревізування довгий і непростий.
Експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук натомість говорить, що всі запевнення про неможливість перевірити реальну вартість комунальних тарифів — пусті балачки. І підвищення тарифів без ревізії — гроші на вітер. На думку експерта, варто писати звернення до КРУ, Рахункової палати, прокуратури. Хочеш не хочеш, а ці установи зобов’язані реагувати на звернення нардепів і решти громадян. На його думку, вирішити комунальне питання без приведення тарифів до економічно обѓрунтованого рівня не вдасться. Але, каже Корольчук, борючись за чесний тариф слід, у першу чергу, думати про модернізацію труб та утеплення будинків. «Саме тут приховані значні резерви», — підсумовує він.
