КРУ міняє підходи

У ланцюжку взаємин держава — підпри- ємство плануються істотні зміни. До 2012 року уряд має намір реформувати всю систему існуючого внутрішнього державного фінансового контролю. Головну роль у ньому відіграватимуть тепер не КРУ і не Рахункова палата, а керівник підприємства, якому фактично передаються функції головного ревізора. Ставка робиться, як сказала «Дню» заступник голови ДержКРУ Наталя Рубан, на перехід від фіскального до внутрішнього контролю. На практиці це означає значне зменшення кількості перевірок, здійснюваних КРУ. Перевіркою цільового використання державних коштів займатимуться у міністерствах, відомствах, держпідприємствах. Зміниться і сам принцип роботи. Прерогативу над звичним виявленням порушників отримає поточний пошук «ризиків і резервів», який унеможливить фінансові огріхи взагалі.

Запровадження даної системи, за словами Рубан, обумовлено необхідністю перебудови існуючого «механізму радянського зразка» та переходу країни на вищий рівень міжнародних відносин. Європейський прототип облюбованої моделі внутрішнього державного фінансового контролю покликаний посилити персональну відповідальність керівників державних органів і підприємств за ефективність використовуваних ними коштів.

Яким чином це забезпечуватиметься? Перш за все йдеться про розширення обов’язків керівника. Окрім управлінської діяльності він слідкуватиме за становленням та функціонуванням системи фінансового управління на підприємстві. В разі її відсутності або недієздатності повну відповідальність, в тому числі і матеріальну, нестиме саме керівник. Такий підхід Україні підказала Франція, де головний казначей певного регіону «відповідає» за всі фінансові порушення у разі їх виявлення.

Допомагати у налаштуванні нормальної роботи «контрольного» механізму на місцях будуть служби внутрішнього фінансового аудиту. На підприємствах їх очолюватимуть внутрішні аудитори, які водночас матимуть статус помічника і консультанта керівника. Завдання такого працівника — оцінювати ризики фінансових порушень. За словами Рубан, експертів нового зразка отримають за рахунок перекваліфікації інспекторів КРУ або шляхом підготовки відповідних спеціалістів у освітній системі. Практичну допомогу у цій справі готові надати Швеція, Нідерланди та інші країни, які вже мають такий досвід.

Реформування проходитиме у три етапи. На першому розроблять необхідну нормативно-правову базу. Як передбачається, це будуть закони про фінансовий контроль та про державний внутрішній фінансовий контроль, методики управління ризиками, головні стандарти аудиту і контролю. За 2007—2008 роки планується провести другий етап оновлення. Головне завдання — підготовка кадрів: розробка стратегій та програми підготовки відповідних спеціалістів, створення єдиної бази даних з питань внутрішнього аудиту. Окрім чітко вираженого теоритичного аспекту, даний відрізок роботи передбачає практичне навчання і сертифікування внутрішніх аудиторів. На фінішній прямій — у 2012 році — КРУ очікує, що механізм запрацює на повну потужність. Та, як перконана Рубан, для остаточної передачі частини своїх функцій на місця потрібно не тільки суворе дотримання графіків, а й «політична стабільність у країні».

Однак дієвість запропонованих змін ставить під сумнів член Спілки аудиторів України Тетяна Зацерковна. «Такий контроль буде працювати ефективно тільки в тому разі, якщо внутрішні конторлери не залежатимуть від керівництва. Ось тоді і вирішуються не лише ризики, пов’язані з рядовими працівниками, а й з управлінським персоналом», — наголошує вона. Тому питання, чи завжди відповідатиме зроблена аудитором оцінка реальному стану справ, на думку Зацерковної, залишається. Не викликає особливої довіри у неї і обіцянка зменшити кількість перевірок. Аудитор вважає, що реально досягнути поставленого завдання можна навіть без таких реформ. Досить Президентові України підписати Закон «Про перевірки», в якому чітко прописані ризики, які є підставами для проведення перевірки на підприємстві.