Курортна переорієнтація:

22 липня з Туреччини мають повернутися всі українські туристи, довкола відпочинку яких у турецькій провінції Анталія розгорівся міжнародний скандал. Нагадаємо, що на початку липня їх почали висиляти з готельних номерів, бо туристичний оператор «Кар’я тур» (ВАТ «Карія Тур Юкрейн») збанкрутував і не оплатив проживання в номерах. На той час в Туреччині за путівками цих компаній перебувало 3,9 тисячі туристів, із яких 1,724 тисячі — українські.

За даними голови Державної служби туризму та курортів Анатолія Пахлі, близько чотирьох тисяч осіб можуть претендувати на грошову компенсацію за невикористані тури від компанії «Карія Тур Юкрейн». Адвокат цієї компанії Віктор Мокрицький повідомив, що станом на 8 липня на рахунках «Кар’ї тур» було близько двох мільйонів гривень і ще близько семи мільйонів доларів — на депозитах українських авіаційних та турецьких готельних компаній. За словами адвоката, ці кошти будуть спрямовуватися на розв’язання проблем туристів, котрі перебувають у Туреччині. Чи ж всі туристи зможуть повернути свої гроші за нереалізоване право відпочити — поки що невідомо.

ПОТРІБНО СТРАХУВАТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Цьогорічна неприємна ситуація з турецьким оператором продемонструвала: купуючи путівку навіть у досить солідної фірми, турист не може на 100% почуватися захищеним від виникнення подібних ситуацій.

Це тому, що в Україні відсутнє обов’язкове страхування відповідальності туристичного оператора на випадок неспроможності виконання ним своїх зобов’язань перед клієнтом, пояснює «Дню» голова правління ЗАТ «Європейське туристичне страхування» Мирослав Бойчин. За його словами, подібний вид страхування давно діє в Європі, тому там не виникає подібних форс-мажорів. В Україні ж для отримання ліцензії туристичного оператора достатньо надати банківську гарантію в розмірі 20 тисяч євро. Однак у разі банкрутства туристичної компанії реальне відшкодування вартості путівки зможуть отримати лише 10—12 клієнтів (середня вартість путівки до Туреччини 800 доларів за сім днів), говорить страховик. За оцінками Бойчина, введення такого виду страхування суттєво не вплине на вартість путівки, бо витрати тут оператора на оплату страховику страхової премії — 2% від страхової суми. Наприклад, якщо страхова сума 100 тисяч євро, то премія страховика дві тисячі євро. У перерахунку на одного туриста — це доплата один євро, підсумував Бойчин.

Ввести в ранг закону подібний вид страхування не проти в Державній службі туризму та курортів. «Якби були страховки, то все було б простіше й безболісніше», — говорить «Дню» перший заступники голови Державної служби туризму та курортів Ольга Соколова. За її словами, зараз відбувається обговорення впровадження цієї пропозиції з різними державними установами, туроператорами та громадськими організаціями.

УКРАЇНСЬКА АНТАЛІЯ В КРИМУ — РЕАЛЬНО

Існує й інший варіант уникнення подібних закордонних туристичних форс-мажорів — відпочивати на українських морях. Однак, якщо вірити офіційній статистиці, ніжитися у водах своїх морів українці не поспішають. За даними прес-служби Міністерства курортів і туризму Автономної Республіки Крим, на 26 березня 2010 року кількість відпочивальників в автономії становила 102,9 тисячі осіб. Це на 15,2% менше за показник 2009 року. При чому в санаторно-курортних установах і туристських підприємствах Криму кількість відпочивальників знизилась на 19,8% в порівняні з аналогічним періодом року.

Тим часом на традиційно привабливі закордонні туристичні маршрути українці грошей не шкодують. Як розповіла «Дню» віце-президент Асоціації лідерів турбізнесу України (АЛТУ) Олена Шаповалова, в 2008 році тільки в Туреччині відпочило близько 430 тисяч українських туристів, у 2009 році — 350 тисяч, у 2010 році очікується близько 400 тисяч. Середня вартість путівки коливається в межах 600—800 доларів. Тобто сумарно за рік тільки на турецький маршрут українці потенційно можуть витратити від 240 до 320 мільйонів доларів.

Якби ці кошти вдалося перенаправити на внутрішній ринок... Днями про необхідність розвивати внутрішній туризм, який дуже відстає від зовнішнього, заявив і віце-прем’єр-міністр України Сергій Тігіпко. «Держава зацікавлена в швидкому зростанні туристичної галузі. У країнах, які близькі до нас за рівнем розвитку, туризм забезпечує надходження до бюджету в десятки разів більші. Галузь має величезний потенціал до зростання, і завдання держави — допомогти їй у цьому», — говорить голова партії «Сильна Україна». На думку Тігіпка, поодинокі заходи не дадуть очікуваного ефекту. Тому, упевнений віце-прем’єр-міністр, галузь потребує оновленої комплексної програми розвитку, розрахованої на середньострокову перспективу.

Раніше туристичний вектор України більш предметно окреслив глава держави Віктор Янукович. «Чому не створюється система туристичної галузі? Чому в такому занепаді житлово-комунальне господарство? Ми що, з вами не їздимо за кордон? Не бачимо, як розвиваються курорти? Як розвиваються узбережжя? Чому ми так ставимося до цієї перлини (Криму. — Ред.)?» — заявив Янукович на розширеному засіданні Кабінету Міністрів, присвяченому підсумкам 100 днів робот уряду й одразу ж поставив перед прем’єр-міністром та головою Верховної Ради завдання створити програму розвитку Криму як рекреаційного регіону. Депутатам він порадив їхати відпочивати в Крим, а не за кордон. А на нещодавній зустрічі з президентом Ради ЄС Херманом ван Ромпеєм у Києві Янукович взагалі заявив, що Україна пропонує доповнити програму «Східне партнерство» пілотним проектом із розвитку Криму.

Туроператори радіють урядовим сигналам і кажуть, що Україна має чимало туристично-привабливих місць. Зокрема, Крим ідеально підходить на роль української туристичної Мекки, рівної турецькій Анталії.

«Крим навіть може бути значно кращим за Анталію чи все турецьке узбережжя, й не гіршим за якістю надання туристичних послуг. Природні умови, море — все цілком адекватне. Я вже не кажу про абсолютно кращу адаптованість організму українців до тутешніх природних умов», — розповідає «Дню» голова туристичної фірми «Супутник» Віктор Зінченко. Однак сьогодні в Криму, продовжує він, «або дуже погано, або дуже-дуже гарно, але занадто дорого». У той же час, визнає він, із кожним роком Крим змінюється на краще, але темпи цих змін повільні.

На думку Зінченка, перетворити Крим на українську Анталію допоможе поліпшення туристичної інфраструктури, що повинно передбачатися в оновленій державній програмі. За його словами, зараз головна тенденція на внутрішньому туристичному ринку — розбудова елітних п’ятизіркових готелів. А потрібно орієнтуватися на будівництво більш доступного житла для середнього класу туристів. Саме вони сьогодні — найчисленніша група відпочивальників Криму. «Дороги в Криму непогані. Але щодо місць харчування, санітарії в цих місцях, пляжів, системи душових кабінок, туалетів — оце потрібно змінювати», — вказує на комплекс практичних заходів із поліпшення туристичного іміджу Криму Зінченко. Крім того, на його думку, потрібно вивчати досвід пільгового оподаткування туристичних об’єктів у інших країнах, і запроваджувати його в Україні. «Потрібно вивчити, чому Туреччина стала Туреччиною, а Єгипет — Єгиптом», — підсумовує голова туристичної фірми.

На думку ж віце-президента АЛТУ, вже сьогодні деякі українські курорти можуть конкурувати з європейськими за якістю надаваних послуг та за їхньою вартістю. Зокрема, український «Буковель» нічим не поступається гірськолижними курортами Болгарії, Словаччини, переконана вона. Проте, прогнозує Олена Шаповалова, навряд чи протягом двох років внутрішній туризм зможе обігнати за об’єми виїзний туризм.

Для активного розвитку внутрішнього туризму, на думку Шаповалової, потрібно прийняти оновлену державну програму із розвитку туризму з врахуванням проведення Євро-2012. «Ця програма повинна включати весь комплекс послуг: будівництво готелів, туристично-інформаційних центрів, туристичних маршрутів і доріг», — пояснює вона.

ДО РЕЧI

За даними віце-президента АЛТУ, туристичний ринок України почав оживати на початку 2010 року: підсумки першого кварталу зафіксували його зростання на 24% в порівняні з 2009 роком. Сьогодні ж кількість бронювання авіарейсів та число туристів перевищує аналогічний показник минулого року. На кінець 2010 року в цілому очікується зростання ринку в’їзного та виїзного туризму на 30—35% в порівняні з 2009 роком. Найпопулярнішими маршрутами серед українців залишається Туреччина та Єгипет. Щоправда, в 2010 році доступнішими стали «екзотичні» туристичні напрямки (Емірати, Таїланд, Шрі-Ланка). «Вартість квитків впала через зменшення ціни авіаційного керосину, й «екзотика» зараз доступна навіть середньостатистичному українцю, бо раніше туди їздили тільки віп-туристи», — пояснює Шаповалова.