Не можуть вести когось за собою ті, що не мають ніяких внутрішніх даних на те, щоб самих себе повести.
В’ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист

Курс по осені

Що принесе гривні наступний сезон?
15 серпня, 2019 - 18:41
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

За підсумками липня знову, як і в червні, зафіксована дефляція — споживчі ціни знизилися на 0,6%. Із початку року ціни на споживчому ринку зросли на 3%.

У річному обчисленні споживчі ціни зросли на 9,1% (місяць тому цей показник становив 9%), це трохи перевищує траєкторію прогнозу інфляції на липень, який міститься в інфляційних звітах НБУ. Правління Нацбанку пояснює це подорожчанням низки сирих продуктів унаслідок несприятливих погодних умов     — баклажанів, кабачків, помідорів, огірків. Високий попит сприяв прискоренню зростання цін на м’ясо і молоко. Але найбільш відчутно в липні подорожчали яйця і цукор. Базова інфляція відповідала прогнозу НБУ.

Утім, у місячному численні в цілому по групі «продовольчі товари і безалкогольні напої» зафіксовано зниження ціни на 0,7%.

Уповільнення споживчої інфляції і перехід до зниження цін у середині року стає тенденцією — це спостерігалося з травня по вересень минулого року, в травні-липні 2019 року ми знову це бачимо. З урахуванням того, що в кінці літа — початку осені в Україні помітно збільшується пропозиція овочів і фруктів, а також унаслідок ефекту ревальвації гривні логічно припустити, що найближчі 1—2 місяці будуть характеризуватися низькою інфляцією (в разі відсутності якихось непередбачених обставин).

Щодо розвитку ситуації в перспективі до кінця року. Зазвичай, в Україні інфляція прискорюється, починаючи з жовтня, що пов’язано з поступовим зменшенням пропозиції сирих овочів і фруктів. Крім того, з урахуванням значної частки імпорту у ВВП, багато чого залежатиме від динаміки курсу гривні. Якщо вересневі виплати за зовнішнім боргом (попередньо оцінюються в 1,7 млрд дол.) вдасться пройти без ускладнень, а для цього є достатні передумови, вплив курсового чинника на споживчу інфляцію не буде істотним.

З іншого боку, ситуація з курсами валют ринків, що розвиваються, може ускладнитися — зниження курсу аргентинського песо на 30% за перші два дні цього тижня, не виключаю, можуть дати загальний сигнал до ослаблення валют країн із ринками, що формуються. Правлінню НБУ не варто скидати з рахунків цей сценарій.

Прогнози щодо світових цін на енергоносії робити складно (глава «Лукойлу» В.Алекперов казав — «Ціни на нафту — від Бога»). За станом на даний момент серйозних передумов для їх зростання немає, тому по даному каналу вплив на споживчі ціни, допускаю, буде стриманим.

Серйозне побоювання викликає зростання цін у промисловості — за липень вони зросли на 3,6%. У основному збільшення зафіксоване по групі «постачання електроенергії, газу, пари і кондиціонованого повітря» на 16,4% за липень. Враховуючи зниження ціни на газ для промисловості в липні, залишається передбачити, що в основному зростання цін по даній групі сталося внаслідок підвищення ціни електроенергії і кондиціонованого повітря для промисловості. Принаймні про це йдеться в заяві представників промпідприємств і низки бізнес-асоціацій. На 7,3% збільшилися ціни по групі «видобуток металевих руд». Зазвичай зростання цін у промисловості транслюється в прискорення споживчої інфляції з лагом у 2—4 місяці.

Це викликає побоювання та не дає впевненості в тому, що буде досягнуто цілі по інфляції, що зафіксовано в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2019 рік (5% ± 1 пп.), а також прогноз інфляції Нацбанку (6,3% на кінець 2019 років).

Утім, причина, що полягає в можливому перетіканні промислової інфляції в споживчу, значною мірою є поза сферою впливу Національного банку.

 

Богдан ДАНИЛИШИН, голова Національного банку України
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ