Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

Надзавдання для аграріїв

Чому важливо адаптувати сільське господарство до змін клімату та водночас мінімізувати його вплив на довкілля
26 січня, 2022 - 13:23
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

У грудні минулого року Світовий банк опублікував результати дослідження про вплив зміни клімату на економіку України. Його проводили протягом двох років на замовлення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Дослідники дійшли висновку, що найбільше зміни клімату відчують у Черкаській, Херсонській, Полтавській, Вінницькій та Кіровоградській областях, але природні аномалії будуть «перевіряти» на міцність усі регіони України. Аномальна спека, грози, сильні опади, дощові та річкові повені, посухи, град, шквали, торнадо, сильні снігопади, дощі, що утворюють ожеледицю, налипання мокрого снігу – їх частота та інтенсивність зростатимуть з року в рік. Унаслідок цього врожаї для всіх сільськогосподарських культур будуть істотно коливатися. Тому для аграріїв важливо вже зараз впроваджувати дієві адаптаційні заходи, які дадуть можливість не лише адаптуватися до змін клімату та зберегти врожаї, а й водночас – зменшити викиди парникових газів. Відтак перед аграріями постає надскладне завдання: як виростити врожай, щоб нагодувати всіх людей, і при цьому знизити навантаження на довкілля. Зробити це реально лише через адаптацію сільського господарства до змін клімату й мінімізації його негативного впливу на довкілля, відзначають експерти Програми USAID з аграрного й сільського розвитку – АГРО, які нещодавно провели вебінар для сільськогосподарських виробників щодо особливостей вирощування плодоовочевих культур за умов зміни клімату.

«ГОЛОВНИЙ КЛІМАТИЧНИЙ ВИКЛИК ДЛЯ ВСЬОГО СВІТУ»

За даними Всесвітньої метеорологічної організації останні три роки стали найтеплішими роками в історії спостереження. Посилення непередбачуваності погодних умов ставить під загрозу виробництво продовольства, підвищення рівня моря збільшує ризик природних катастроф. Згідно з доповіддю Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, зміна клімату внаслідок антропогенного впливу з кінця XIX століття лише приблизно на третину пов’язана з природними змінами, а на дві третини обумовлена діяльністю людини, зокрема збільшенням концентрації парникових газів в атмосфері. Через це, як уточнює начальниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна АДАМЕНКО, температура за різними сценаріями може підвищитися аж до 5 градусів, тому держави вдаються до різних сценаріїв скорочення викидів парникових газів. Адже завдання одне на всіх – втримати глобальну температуру від підвищення хоча б на рівні 2 градуси. Якщо так вдасться зробити, то зміни будуть, але з ними вдасться працювати. Та виходячи з теперішніх темпів існують величезні ризики, що втримати температуру не вдасться й тому активізувалася глобальна політика, зокрема у частині адаптації до зміни клімату.

«У 2015 році держави - члени ООН підписали Паризьку угоду, яка і прописує аспекти щодо зміни клімату. Угода має на меті не допустити підвищення глобальної температури більш ніж на два градуси, – пояснює метеоролог. – Торік наша держава подала план дій, який внесок України. Одним з аспектів є саме адаптація до зміни клімату, якої намагатимуться досягти скороченням і нівелюванням факторів, що впливають на зміни клімату, а також через запровадження Стратегії екологічної безпеки та адаптації до змін клімату. Однак для того, щоб адаптуватися, зокрема й аграріям, потрібно знати, як це робити. А на сьогодні поінформовані одиниці. Хоча зміна клімату це головний кліматичний виклик для всього світу. Погода стає непередбачуваною і ставить під питання виробництво сільськогосподарської продукції, а відтак і не уникнення продовольчої кризи. Вже зараз, за прогнозами Міжурядової групи, температура може підвищитися на 3 – 6 градусів. Такий показник є абсолютно неможливим для життя та напрацювання сільськогосподарської продукції. Ця доповідь готується до виходу 2022 року. Головна причина – вміст парникових газів. Щоб зупинити катастрофу, потрібно до 2030 на 45 % скоротити обсяг парникових газів у порівнянні до 2010-го. Однак згоди у світовому товаристві до цього положення немає, відтак потепління триватиме».

ПІСЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ НА 2 ГРАДУСИ ЙМОВІРНЕ ПАДІННЯ УРОЖАЙНОСТІ НА 20%, А НА 3 ГРАДУСИ – НА 30%

За висновками Гідрометцентру України, 2019 і 2020 роки були найтеплішими в історії спостережень. Середньорічна температура перевищила норму на 3 градуси. Тому навіть за умови досягнення 1,5 градуса у світі до 2024 році, в Україні таке перевищення вже є зараз. Відтак, за найбільш песимістичними прогнозами, до 2050 року можуть зникнути до половини тварин і рослин, прогнозується колосальне вимирання бджіл, рослин, які вимагають запилення, зникне доцільність використання десятків сортів фруктових дерев, які через теплі зими не розуміють, що з ними робиться. До прикладу, абрикоси: для того, щоб досягти фази цвітіння, їм потрібно накопичувати фази теплої температури. Якщо раніше це накопичування починалося з березня, то зараз з грудня. Тому вони раніше зацвітають, цвіт не запилюється, а дерева не дають урожайності. Тетяна Адаменко відзначає, що за прогнозами експертів після підвищення температури на 2 градуси ймовірне падіння врожайності на 20%, а на 3 градуси – падіння на 30%.

«Клімат України змінюється швидше, ніж світовий. Норма середньорічної температури становить 7,8 градуса, а за останнє десятиліття маємо майже 10 градусів, у 2020 році мали більш як 10. Раніше такі показники були характерні тільки для півдня України. А тепер і для решти областей. До прикладу, вперше за історію Луганська метеостанція відмітила плюс 42 градуси у затінку. В рази спостерігалися збільшення кількості хвиль тепла, та й днів з температуру вище за 30 градусів стає більше. Наприклад, до 2005 року жарких днів було до 20 у році, а за останній період їх чисельність зросла вдвічі. Три місяці у році температура вище 30 градусів трималася навіть у Київській області, – відзначає метеоролог. – Надвисокі температури змушують сільськогосподарські культури швидше дозрівати, що позначується на їхній урожайності. Ба більше, через появу нової термічної зони (до якої ввійшли Полтавська, Харківська та Кіровоградська області) вирощування культур нестійких до тепла стає недоцільним».


Нестеренко Андрій - Херсонська мозаїка

Критичною є ситуація і з опадами. Ідеальним показником для вирощування культур сільського господарства є показник у 700 мм. Норма для України – 568 мм. Та впродовж останніх років навіть цього показника досягти не вдалося. 2019 року в Україні випало 80% від норми опадів, особливо посушливим рік був для Одеської області. Натомість 2021 рік відзначився зливами, коли за добу випадала місячна норма опадів, які буквально змивали врожай з площ. Тетяна Адаменко пояснює, що опади зменшуються через підвищення температури внаслідок збільшення рівня випаровування. Посухи влітку стають негативними факторами для зимівлі рослин, які дедалі частіше потерпають від інтенсивних заморозків, що зростають після теплих весни та літа. Не менш значною загрозою є гради і сильні зливи, тенденція до збільшення випадків крупного граду посилюватиметься, а це впливає на пошкодження вирощених культур. Погодні катаклізми призводять до того, що відбувається зміна зволоження ґрунту, збільшення посушливих червоних зон і, як свідчать прогнози метрологів, тенденцій до збільшення опадів немає.

«ПОТРІБНО РОЗРОБЛЯТИ СИСТЕМУ ПОПЕРЕДЖЕННЯ»

Відтак, зважаючи на погодні фактори, які можуть впливати на врожайність культур, аграріям слід застосовувати новітні методи адаптації до зміни клімату та використовувати сучасні перевірені технології. Зокрема, як каже експерт Програми USAID з аграрного та сільського розвитку – АГРО Василь КИФОРУК, особливу увагу варто приділити фіксації та інтерпретації метеоданих, вибору адекватних індикаторів змін клімату, використанню метеосервісів, ґрунтових датчиків та програмного забезпечення. Невідповідність температурного режиму та вологості повітря та ґрунту потребам рослини зумовлює заведення їх у стресовий стан, збільшення втрат урожаю, та дедалі частіше приводить до повної їх загибелі в умовах південних областей України. При цьому одним з виходів з цієї ситуації є створення інтелектуальної системи завчасного оповіщення з наданням рекомендацій, через якісний аналіз погодних умов та високоточний їх прогноз подальшого розвитку. Це забезпечить зменшення ризиків втрати врожаю плодоовочевих культур, зокрема для найменш захищеної фінансової категорії дрібних та середніх фермерських господарств. Звичайно, для малих і навіть середніх фермерів придбати власну метеостанцію задоволення не з дешевих, а тому варто було б залучити до співпраці науковців, які могли б інформувати фермерів про наближення погодних катаклізмів та доносили їм інформацію про новітні розробки, зокрема щодо механізмів зменшення викидів парникових газів.

«Серед теперішніх ризиків для сільгоспвиробників я виділив би кілька факторів – це передусім дефіцит вологи та нерівномірність випадання, тобто потрібно працювати над вирівнянням забезпечення вологи у регіонах. Водночас збільшилася інтенсивність випаровування через втрату вологи з поверхні ґрунту та через інтенсивні дощі, які не поглинаються, а просто стікають по поверхні. А як відомо, сухий ґрунт має меншу теплопровідність, що він вологіший, то інтенсивніше буде випаровуватися, – коментує експерт. – Гарно утримує вологу солома або гідроізоляційний матеріал. Тоді поверхня землі менше нагріватиметься. Також доцільним є використання тіньоутворювальних сіток для збільшення тіньоутворення на невеликих фермерських господарствах. Для нівелювання весняних заморозків, зокрема для ягідних культур, можна використовувати такі методи, як обдимлювання та обприскування, але їх важко дотримуватися, бо окремі зони залишаються не покритими й мороз пробиває рослини. Простіше у використанні агроволокно, протектори та регулятори, та такі засоби коштують грошей. Для нівелювання стану спеки, коли вже сформовані плоди, можна використовувати сонцезатінювальні сітки різної щільності, термопротектори чи гормональні продукти. Кожна культура має свої специфічні умови й важливе значення має підбір культур та гібридів для тієї чи іншої зони. Але на сьогодні найважливіше розробляти систему попередження, яка намагатиметься якісно проаналізувати погодні дані з прописаними рекомендаціями для аграріїв. Тоді врожаї можна буде вберегти».

«ЗА ОСТАННІХ 20 РОКІВ ПОГОДНІ КАТАКЛІЗМИ ПРИЗВЕЛИ ДО ВТРАТ БІЛЬШ НІЖ 2 МЛРД ДОЛАРІВ В АГРОСЕКТОРІ УКРАЇНИ»

Відповідно до опитування, проведеного компанією БТУ–ЦЕНТР, левова частка вітчизняних сільгоспвиробників уже спостерігає кліматичні зміни на власних полях. Один із проявів таких змін – зниження родючості ґрунтів. При цьому аграрії не поспішають відмовлятися від класичної технології ґрунтообробітку. Таких, за результатами опитування, виявилося 65%, серед агрохолдингів – половина, серед органічних господарств – 44%, а серед тих, хто практикує мінімальні технології обробітку ґрунту – всього 5%. У цілому дослідження показує, що знаменитих найродючіших у світі українських чорноземів майже не залишилося, а це ще один виклик, відзначає консультант з кліматично-орієнтованого сільського господарства IFC Володимир НЕХАЙ. Він вказав на те, що на сьогодні основними рецептами кліматично-орієнтованого сільського господарства мають стати: ноу-тіл, покривні культури та точне землеробство. За його розрахунками, ноу-тіл забезпечує економію на рівні $150 на гектар, а покривні культури та точне землеробство – ще по $100 на гектар.

«Кліматичні зони зміщуються дедалі більше на північ. Відтак третина території України потрапляє в зону ризикованого землеробства, що надалі впливатиме на результати роботи аграріїв. Однак уже зараз є беззаперечні факти того, що за останніх 20 років погодні катаклізми призвели до втрат понад 2 мільярдів доларів в агросекторі України. З деякими з цих проблем можна впоратися, але є низка таких, як град, з якими складніше, але й ці збитки можна мінімізувати, – переконує експерт. – Що ми пропонуємо? Це насамперед обмеження обробки ґрунту у міжряддях – не витрачати кошти, час і ресурси, а залишати ноу-тіл, що дає можливість зменшити випаровування вологи та менше нагрівати ґрунт, знижує ерозію, бо він захищений органічними рештками. Другий – використання покривних культур, особливо знайомі вони невеликим господарствам. Це дає можливість контролювати бур’яни та шкідників, можна міксувати їх з бобовими, що дозволяє насичувати ґрунт азотом і вуглецем і важливою складовою для харчування рослин. Наступний крок – це точне землеробство. Тут йдеться про метеостанції, датчики вологості ґрунту. Плюс, що найбільш цікаво, застосування цих технологій дозволяє секвестрацію парникових газів, тобто рослини у процесі фотосинтезу поглинають вуглекислий газ з повітря та виділяють у навколишнє середовище кисень, а вуглець виділяють у ґрунт. А це забезпечує зменшення впливу людини на довкілля. Всі ці три напрями ми розкриваємо для українських банків, бо вони перспективні для фінансування – знищують ризики для неврожаїв, а відтак і зменшення видатків для банкірів. Тому зараз ми плануємо створювати кліматично орієнтовані програми для кредитування банками аграріїв. Вони будуть орієнтовані саме на ноутіл-технології, а також передбачатимуть закупівлю обладнання для точного землеробства».

До слова, Програма USAID з аграрного та сільського розвитку – АГРО – це п’ятирічна програма, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та реалізується компанією «Кімонікс Інтернешнл Інк.». Метою Програми є прискорення економічного розвитку сільських громад України, які потребують найбільшої підтримки, шляхом покращення управління в сільськогосподарському секторі. Дія Програми поширюється на південні та східні області України, зокрема Дніпропетровську, Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Харківську, Херсонську та Черкаську.

 

Олеся ШУТКЕВИЧ, «День»
Газета: 
Рубрика: