Нафтовий обвал

Таких низьких цін на нафту світ не бачив 18 років. Через пандемію та безпрецедентне падіння попиту «чорне золото» з початку року подешевшало вдвічі. І це — лише початок.

«Ціни на нафту коливаються приблизно в межах 30 — 32 доларів за барель. Орієнтир 10 доларів за барель нафти Brent — це середня й довгострокова перспектива для світового ринку», — вважає директор науково-технічного центру «Психея» Сергій САПЕГІН.

За словами фахівця, все залежатиме від того, як швидко економіка почне відновлюватися від коронавірусу та карантину. Поки що прогнози невтішні. До того ж, на осінь-зиму 2020 року цілком можливий новий виток захворювання, а з ним — і чергова економічна криза, і подешевшання нафти.

«Буде другий потужний удар по економіці», — прогнозує Сергій Сапегін.

Утім, у геополітичному плані ця енергетична криза може принести Україні як ризики, так і шанси.

НАФТОВА КРИЗА ВІДВОЛІЧЕ РОСІЮ

Нинішній обвал цін уже назвали найбільшою нафтовою кризою за останні 100 років. Найболючіше вона б’є по енергетичних монстрах світу, серед яких і Росія. Бюджет Кремля прямо залежить від нафтодоларів. І їх не рятує навіть домовленість ОПЕК про безпрецедентне зниження видобутку. Москва нині на межі банкрутства. І що важливо для України — більше не зможе використовувати енергоресурси як геополітичну зброю.

А що більше Росія буде зайнята своїми внутрішніми проблемами, то менше  відволікатиметься на зовнішні напрямки. У подібних умовах нафтової кризи свого часу колапсував і Радянський Союз.

«Енергоресурси як зброя, як інструмент геополітичного примусу добре працюють, коли ціни на нафту чи газ високі, а на ринку є певний дефіцит. Коли ж ситуація абсолютно протилежна, тобто на ринку є надлишки нафти й газу, енергоресурси як зброя не працюють. Навпаки — вони перетворюються на ахіллесову п’яту того, хто намагається це використовувати. І тому ми зараз стаємо свідками такого мультиплікованого обвалу всередині Росії», — пояснює президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло ГОНЧАР.

На думку експерта, Росія втрапила у свою ж пастку, яку у вигляді зниження ціни підготувала своїм конкурентам — Саудівській Аравії та США. «Ситуація для Кремля не безхмарна: галузеві стратегії «Роснефти» і «Газпрому» виявилися провальними. Відбувається ціле скорочення бюджетних програм. А нові газопроводи стають непотрібними. Сценарій катастрофи вони намалювали самі собі», — констатує Гончар.

Водночас розслаблятися не варто. Адже криза може спровокувати нову хвилю експансіонізму та агресії всередині самої Росії. «Кремль може піти навіть на агресивні, екстремістського характеру дії в притаманній йому манері проти тих гравців на ринку, проти яких Росія ще може зіграти — Казахстану та Азербайджану», — прогнозує експерт.

ГАЗОВА ПАУЗА

Паралельно продовжує дешевшати й газ. У березні оптова ціна в Україні сягнула 3 грн 40 коп. за кубометр. А влітку фахівці очікують на ще нижчі ціни. Споживачі від такої тенденції виграють.

Однак на цьому позитив закінчується. Адже ця криза вдарить і по українських видобувних компаніях. Бо поточні ціни на вуглеводні можуть не покрити навіть їхньої собівартості.

«Їм просто не вистачає ресурсу для того, щоб видобувати. І от Україна в цій ситуації може дуже сильно постраждати. Нам дуже важко конкурувати. І наша мета — енергонезалежність може стояти під загрозою», — заявив під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму екс-прем’єр-міністр України (2014—2016 рр.), засновник Фонду «Відкрий Україну» Арсеній ЯЦЕНЮК.

ЗАПАСИ ГАЗУ ДОПОМОЖУТЬ ПЕРЕЖИТИ КРИЗУ

На щастя, без газу країна не залишиться. З опалювального сезону ми вийшли з найбільшими за 30 років запасами в підземних сховищах — майже 16 млрд кубів. А на рахунках державного «Нафтогазу» — понад 3 млрд доларів. Такий запас міцності допоможе газовикам пережити й цю кризу. Але якщо його не проїдати, а інвестувати. Наприклад, у пошук нових перспективних родовищ, а також енергоефективність.

«Хоч би яка низька була ціна — доцільно вкладати гроші у зменшення споживання, встановлення розумних лічильників, модернізацію систем теплоенергетики. Все це потрібно готувати. І ці кошти себе окуплять. І той фундамент, запас міцності, який зараз існує, буде продовжений на майбутнє», — наголошує голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій КОБОЛЄВ.

Фахівці наголошують: по закінченні кризи енергоресурси неминуче знову подорожчають. Але тепер Україна може бути до цього готова. Якщо розвивати й удосконалювати власну енергоефективність, при цьому розвідувати нові поклади газу, то невдовзі зможемо відмовитися від купівлі палива за кордоном. В іншому ж разі — знову залежатимемо від імпорту.