Найбільша і найважливіша частина виховання кожного — це те, що ми даємо собі самі.
Едвард Ґіббон, британський історик, член Парламенту Великої Британії

Навіщо опускати гривню?

Валютну політику роблять непрогнозованою: необдумані коментарі експертів
4 лютого, 2014 - 12:13
ФОТО РЕЙТЕР

Микола Азаров, а разом з ним і ненависна багатьом «азаровщина», що жорстко тримала за горло девальвацію з інфляцією, відбули за кордон. І гривня почала слабшати. У чому, здавалося б, у таких умовах полягає завдання грамотного авторитетного економіста? Ні, брехати людям, звісно, не треба. Але й паніку сіяти не слід... Що, зокрема, чомусь зараз робить  доктор економічних наук, президент Центру ринкових реформ, неодноразовий парламентарій і член колишніх українських урядів Володимир Лановий.

«Позначка 9-10 гривень за долар не є максимальною, — прогнозує він у коментарі УНІАН і досить плутано чи то пояснює, чи то лякає: — Люди не здають гроші в банк на депозити. Таким чином, стає зрозуміло, що довгострокові депозитні угоди, звісно, діють, і люди на щось сподіваються. Вони не можуть розірвати ці угоди. І це звужує фінансові ресурси банківського сектору, зокрема фінансування дефіциту бюджету, а отже, скорочені можливості отримання фінансування бюджетною сферою — працівниками-бюджетниками».

Чи не є такі заяви прямою, навмисною й добре прорахованою інформаційною атакою на національну валюту, від стабільності якої дуже великою мірою залежить добробут більшості громадян країни? Усі економісти, як показало опитування «Дня», це добре розуміють. І, здавалося б, Національний банк, який чудово справлявся з викликами, що виникали досі, має всі можливості, щоб легко відбити цей вербальний напад. І це важливо не лише для регулювальника, а й для всієї країни. Адже до цього жоден серйозний експерт у своїх прогнозах так низько гривню не опускав. Як повідомляв усе той же УНІАН, керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман вважає, що курс гривні до долара за найімовірнішим сценарієм впаде до 8,8 гривні за долар. А найоптимістичнішим сценарієм буде зміцнення курсу гривні на рівні 8,4-8,5 гривні за долар.

Один-два заспокійливі абзаци з Нацбанку, й народ просто посміявся би над витівкою Ланового.  Тому наївний автор звернувся в прес-службу НБУ, сподіваючись оперативно, телефоном, отримати відповідний і цілком очевидний коментар. Тим паче що буквально днями радник глави регулювальника Валерій Литвицький заявив в інтерв’ю одному з телеканалів: «Національний банк України оцінює ситуацію на валютному ринку як стабільну й констатує довіру населення до національної валюти й дій Національного банку України».

«Ми виявляємо чинники, що впливають на валютний ринок, бачимо, які є чинники фундаментального походження, які  ситуативного, епізодичного, можна навіть сказати психогенного походження, а які генеруються політичними загостреннями. І завжди Центральний банк робить вихід на валютний ринок вчасно, — пояснював радник. —  Ситуація під контролем. Звісно, є чинники ситуативного походження, якісь побоювання загострення політичної ситуації. Є й охочі спеціально генерувати девальваційні очікування — валютні ігри були, є й будуть. Завдання Центрального банку — давати відповіді на ці виклики». «За останні 31 місяць інфляція в Україні становила в місячному вимірі менш як 0,5%. Цим слід дорожити», — закликав Литвицький.

Але, схоже, його слова можуть стати голосом волаючого в пустелі. Звернення «Дня» до прес-служби НБУ залишилося без відповіді. Її глава через три години повідомив: «Ваше звернення у керівництва, але воно ще не прийняло рішення». Що відбувається? Невже з Грушевського веліли «незалежному» НБУ відмовитися від курсу на стабілізацію гривні й усієї фінансової системи? Чи не пов’язано це з тим, що міністри-младореформатори, які рвуться до головного урядового крісла, вже не бачать іншого шляху до пожвавлення економіки, крім непротивлення девальвації й сподіваються, як наслідок, отримати ренесанс інфляційних процесів, що нібито можуть запустити економічне зростання. Чи мають перспективу такі наміри?

Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський, схоже, її не бачить. «Сьогодні головне — утримання економічної ситуації та проведення стабілізаційних заходів економіки»,   — говорить він журналістам. Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко також усі свої надії, мабуть, покладає на незмінність політики Нацбанку.

«Швидше за все, для НБУ головна мета — не допустити зростання курсу гривні вище 8,7 гривні, — все ще впевнений аналітик. — У будь-якому разі всі спроби спекулянтів подолати позначку в 8,7 гривні НБУ відбивав і явно відбиватиме й далі». На думку Охріменка, «це має заспокоїти емоції й істерики і, як результат, — дозволити стабілізувати курс гривні до позначки 8,2-8,3 гривні». «Дуже важливо прибрати політичні амбіції й припинити знищувати економіку України», — наполягає експерт. «День» опитав також його колег.

КОМЕНТАРI

Андрій НОВАК, глава Комітету економістів України:

— Гостре політичне протистояння дуже позначається на валютному ринку, впливовій системі, що найшвидше реагує на все, що відбувається в країні. Ми бачимо, що щодня відбувається девальвація гривні. І глибина цього процесу залежатиме від двох чинників (обидва вони політичні): тривалості політичного протистояння та його підсумків — хто переможе, влада чи так звані демократичні сили. На жаль, економічні чинники зараз в Україні не працюють — усе зараз підпорядковане політичній кризі та її розв’язанню. Отже, прогнозувати курс гривні насправді дуже важко. І особливо з урахуванням того, що Національний банк — єдиний регулювальник у цій сфері — має зараз досить скромні золотовалютні резерви. Їх зараз, навіть з урахуванням того поповнення, що надійшло з Росії, абсолютно недостатньо для того, щоб гасити пожежі на валютному ринку. Я думаю, що у зв’язку з цим Нацбанк буде не щодня, а раз на тиждень виходити на ринок зі своїми інтервенціями, й вони не зможуть стримувати девальвацію. Значно активніше на неї впливатимуть згадані політичні чинники й особливо підсумки протистояння. Якщо переможуть так звані демократичні сили, то на валютному ринку можна чекати стабілізації. Якщо переможе влада, можливий серйозний зрив курсу й масовий відплив капіталу українських бізнесменів, що також підживлюватиме девальвацію як постійний чинник.

Олег УСТЕНКО, виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні:

— У Національного банку достатньо важелів і інструментів для того, щоб контролювати ситуацію на валютному ринку. Більше того, я вважаю, що його вичікувальна позиція під час останнього раунду девальвації правильна. Було б безглуздо негайно рвати золотовалютні резерви й викидати на міжбанківський ринок  як інтервенції величезну кількість валюти. У цьому питанні є й «за», й «проти». Валюту можна девальвувати плавно або одномоментно, одразу. У нашому випадку політичні причини й попит населення змусили робити це швидко. За великим рахунком, в економічному плані це правильно. І в Нацбанку є зараз усі можливості закріпитися на нинішньому рівні. Більше того, я вважаю, що НБУ міг би зараз не зволікаючи розширити валютний коридор, додавши до нинішнього рівноважного курсу плюс-мінус 5% додаткових коливань. Це допомогло б їх згладжувати. Але якщо політичний конфлікт не буде розв’язано й тиск на курс буде таким же потужним, то можливі будь-які сценарії. Проте те, що прогнозує Лановий, не враховує взагалі нічого.

Олександр ВАЛЬЧИШИН, керівник аналітичного підрозділу групи «Інвестиційний капітал України»:

— Якщо втратити контроль за фінансовим ринком і дати йому надто багато свободи, то він, що називається, може перегнути палицю.

Те, про що говорить Лановий, звісно, можливо.

Але з погляду макроекономіки наша національна валюта, на мою думку, на рівні 10 гривень за долар виявиться дуже недооціненою.

А судячи з того, що нинішня влада зберігає свої позиції, зокрема й у фінансовому й банківському секторах, то, думаю, Нацбанк контролюватиме девальваційний процес і забезпечуватиме необхідне країні м’яке ослабіння курсу й уникатиме різких і істотних коливань.

Вячеслав ЮТКІН, перший заступник глави Промінвестбанку:

— Я думаю, що заява Ланового просто політична. Вона схожа на слова Тягнибока про те, що Україна на межі дефолту. Тим самим ці люди сприяють тому, що курс гривні перевищує 8,5. А твердження про те, що курс 9-10 гривень за долар — це ще не максимальна позначка, саме по собі неабияк напружує ситуацію й стає психологічним чинником, що набагато серйозніше тисне на ринок, ніж реальна економічна ситуація, хоча вона, звісно, не блискуча. Але з досвіду нашого банку, одного з найбільших у країні, й інших банків, можна сказати, що зараз в Україні відбувається те саме, що й 2004 року. Тоді багато людей передусім через нестабільність ситуації забирали гривню з банків і міняли її на долари. Вони також дуже чітко реагували на такі фрази, які без обмеження тиражують ЗМІ, й, таким чином, переконують людей забирати з банків усі гроші, міняти їх на долари й складати якщо не під подушки, то в банківські комірки, а не на банківські рахунки. Ця небезпека є й сьогодні. Тому що з пам’яті людей досі не вивітрилася заборона на дострокове припинення депозитів. У результаті може загостритися й без того непроста економічна ситуація, що підігрівається заявами про те, що Україна не в змозі платити навіть за газ, що подешевшав.

Повертаючись до заяви Ланового про девальваційні й, отже, також інфляційні очікування, можу сказати, що вони перекреслюють усю роботу регулювальника щодо стабілізації валютного ринку, роблять його просто некерованим. Та все ж я впевнений, що в нинішньої тенденції, коли ресурси панікерів, що скуповують долари, закінчаться, станеться відкочування на колишні позиції. У результаті багато хто від цього втратить великі гроші.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: