«Не можна виключати чергової газової кризи»

«Нафтогаз України» готовий обговорювати можливість перегляду або відмови від другого транзитного позову проти «Газпрому» в прив’язці до укладення нового довгострокового контракту. Про це заявив глава НАК Андрій Коболєв.

«Фактично ми говоримо російським колегам: якщо ви будуєте (обхідні маршрути) і не хочете транспортувати (газ через територію України), то компенсуйте. Якщо хочете транспортувати і готові підписати довгостроковий контракт за європейськими правилами, з гарантіями, що ці гроші ви нам заплатите, ми готові від позову відмовитися, або переглянути його, або змінити його. ... Як громадянин України, я вважаю, що втратити і гроші і транзит неприйнятно. Як глава НАК — я не дозволю цього зробити», — сказав Коболєв.

При цьому, як запевнив глава МЗС України Павло Клімкін, українська сторона готова до конструктивного діалогу під час тристоронніх газових переговорів з Росією і ЄС 21 січня, які днями анонсував віце-президент Європейської комісії з питань енергетичного союзу Марош Шевчовіч. При цьому Київ буде виступати за дотримання енергетичних норм ЄС.

«Наша позиція щодо майбутнього транзиту, а також по європейській енергетичній безпеці абсолютно ясна. Ми готові взяти на себе всі відповідні правила ЄС для системи транзиту газу... Наприклад, газ буде закуповуватися на східному кордоні України, транзитні тарифи будуть розраховуватися за європейською методологією і так далі», — пояснив Клімкін.

Нагадаємо, 17 липня 2018 року в Берліні пройшов перший раунд тристоронніх переговорів по газу. Після нього віце-президент Європейської комісії Марош Шефчович заявив, що новий договір про транзит газу через Україну, який буде підписаний після 2019 року, повинен відповідати європейському законодавству.

Нинішній договір про транзит між РФ і Україною був укладений в 2009 році і діє до кінця 2019 року.

Росія може відмовитися від українських послуг транзиту після завершення чинного нині контракту — 31 грудня 2019 року. Зокрема, з цією метою Росія будує газопроводи в обхід України — «Північний потік-2» і «Турецький потік». Це, як заявляють експерти, вдарить по валютному балансу країни і поставить під удар усю вітчизяну енергетичну систему України. Зазначимо, що транзит російського газу через газотранспортну систему України є однією з найбільших статей експорту українських послуг та приносить Україні щороку декілька мільярдів доларів. Зокрема, у 2018 році доходи від транзиту російського газу перевищили українські витрати на імпорт газу на 0,7 мільярда доларів.

Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар у коментарі «Дню» розповів про перспективи перегворів 21 січня та яку гру, на його думку, буде відігрувати «Газпром» щодо транзиту українською ГТС. 

— Анонсована тристороння зустріч 21 січня мала б відбутися ще в грудні 2018 року, відповідно до заяви Шевчовіча на Братиславській конференції з питань енергетичної безпеки в листопаді. Але в грудні, як відомо, нічого не відбулось. А це якраз говорить про те, що російська сторона продовжує практику зволікань. Саме тому я жодних особливих сподівань на 21 січня не маю. Скоріш за все відбудеться обмін позиціями. Можливо, буде спроба зі сторони Кремля створити певний антураж подальшим переговорам, аби підтримувати в європейців ілюзію, що російська сторона відкрита до переговорів і прагне домовлятися, бо нібито мають намір зберегти транзит через Україну. Про що, власне, неодноразово заявляли і в «Газпромі», і навіть Путін особисто робив такі заяви. Але при цьому йдеться про абсолютно мізерні, за мірками української ГТС, обсяги. І, звичайно ж, ніяких гарантій дотримання слова у Кремлі не дають.

Так чи інакше російська сторона продовжує свою лінію на те, щоб добудувати «Північний Потік-2». І зрештою разом з «Турецьким потоком» в перспективі 2022—2023 року вони планують обнулити транзит газу через Україну.

— Які варіанти є на озброєнні української сторони газових переговорів, що дозволяє нам розраховувати на те, що ми таки зможемо поламати цей сценарій Кремлю?

— Ситуація не виглядає як патова для України. У нас досить непогані позиції для переговорів. На нашу користь грає перемога в Стокгольмському арбітражі. «Газпром» ще не сплатив компенсацію «Нафтогазу», яку за рішенням суду, повинен сплатити. Крім того вже є новий позов в Стокгольмському арбітражі саме по транзитному контракту, який зараз «Нафтогаз» пропонує , по суті, розміняти на гарантовані обсяги транзиту російського газу по українській трубі.

Але не слід забувати, що «Газпром» — це російська «матрьошка». І можливо його комерційна  складова була б за те, щоб укласти з НАК «Нафтогаз України» новий довгостроковий контракт. Але головну «скрипку» в цій партії грає «матрьошка», яка сидить в Кремлі. І якраз там директиви для газових переговорів з Україною залишаються незмінними. Я не виключаю того, що за певних обставин російська сторона може піти на загострення відносин з Україною. Це не проявиться в Брюсселі під час зустрічі. Але в подальшому не можна виключати чергової газової кризи. Мета — довести європейцям, що потрібно форсовано закінчити «Північний потік-2». Тому що поки що політично ситуація в Європейському Союзі дуже хитка. Бачимо, що навіть у Німеччині, яка ще чотири роки тому практично одностайно на урядовому рівні підтримувала проект «Північний потік-2». Натомість зараз ми бачимо там різночитання. Це додає нервозності у Москві, але думаю, що поки що Кремль йтиме тим же шляхом: будувати «Північний потік-2» й ігнорувати українські вимоги, але так, щоб надмірно не злити європейську бюрократію.

— Голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв анонсував початок судових справ щодо вилучення на користь української сторони європейського майна «Газпрому» в рахунок покриття зобов’язання за рішенням Стокгольмського арбітражу. Що вам відомо про перспективу цієї судової тяганини, чи справді є надії на позитивні для України результати від цього кроку?

— Зараз все ще продовжується акцій «Газпрому» в різних компаніях, які реалізовують всі ці відкатопроводи Путіна. Бо, як з’ясувалося, вони десь в певний спосіб сховані. От якраз зараз йдеться про їх активний пошук, з тим щоб домогтися їх відчуження на користь України.