Найбільша честь, яку може зробити людині історія, - це нагородити її званням миротворця.
Річард Ніксон, 37-й Президент Сполучених Штатів Америки

«Не треба боротися з «хворобами», вбиваючи весь організм»

5 причин, чому «карантин» — не найкращий час для детінізації?
18 листопада, 2020 - 19:08
ФОТО АНДРІЯ ЯКОБЧУКА

Тотальна РРОізація зумовила гострий конфлікт між владою та бізнесом. Початкова мета законів №128-IX та №129-IX — унеможливити використання схеми ФОП великим бізнесом — швидко обросла новими цілями. Це призвело до додаткової звітності, низки обмежень у торгівлі, великих штрафів і...сутичок на вулиці....

Конфлікт між ФОП та поліцією під Верховною Радою вимагає негайних і адекватних рішень. Президент збирає екстрену нараду з цього питання. Глава Офісу президента Михайло Подоляк вказав, що для президента основними є дві речі. Перша — політики не повинні робити життя підприємців ще складніше, ніж воно вже є, тим більше під час коронакризи, коли люди несуть витрати. І друга — держава не повинна залишатися раєм для тіньовиків.

За його словами, в темі фіскалізації завжди потрібно відокремлювати факти від міфів. Від кого конкретно держава вимагає прозорості в роботі та застосування РРО? За заявами депутатів не йдеться про фіскалізацію для дрібної торгівлі на ринках або для тих, наприклад, хто надає побутові послуги.

Нагадаємо, Верховна Рада 20 вересня ухвалила два законопроєкти, які значно посилюють вимоги щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) малим бізнесом. Йдеться про законопроєкти №1053-1 і №1073, що були ініційовані депутатами від партії «Слуга народу». Серед авторів, зокрема, й нинішній голова парламентського комітету з питань фінансів, податків та митної політики Данило Гетманцев. Представники бізнесу відразу ж піддали ці документи критиці. Проте їх у прискореному режимі підготували до голосування. І, відхиливши практично всі запропоновані правки, схвалили як у першому, так і в другому читанні.

Та через місяць Україну накрила хвиля інфікувань Covid-19, і уряд знову «попросив»  бізнес допомоги у боротьбі з короавірусом, оголосивши «карантин вихідного дня», але пообіцяв підтримку... Буцім-то підприємцям компенсуватимуть збитки. Але  з яких джерел? З дірявого державного бюджету 2020-ть? Чи з ковідно-дорожного фонду? Прем’єр в інтерв’ю  медіа як програму підтримки широко рекламує «Доступні кредити під 5-7-9%»...  Але це кредити, їх все-одно з чогось треба буде віддавати, навіть якщо під пільгові «нуль» відсотків, та й як показала практика, далеко не всі малі підприємці можуть пройти перевірку банків на надійність як позичальника.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Зрештою, бізнес в Україні не звик отримувати державну підтримку. Радше, навпаки.

До прикладу, жоден з опитаних Лабораторіє  інноваційного розвитку ПРООН в Україні респондентів не звертався по таку підтримку через різні причини: і через негативний досвід знайомих, яким довелося принести купу документів і вислуховувати нарікання чиновників, і через неможливість надати повний пакет документів, адже це вимагає абсолютно чистого ведення бізнесу — натомість ринковою нормою в країні є ситуація, коли хоча б частина ділової активності ведеться в тіні. Очевидним для нас також став той факт, що підприємці не сприймають державу як партнера, що підтримає у складну мить. «Та вони ж тільки штрафують», — відповідали підприємці.

У ФОП-ів зявилась надія, що влада, зрештою,  зробить крок на зустріч  і в цей важкий для держави і бізнесу час відкладе «фіскалізацію»,  яка не минуче паралізує мікро та мале підприємництво.

Але Верховна Ради провалила голосування вдповідних законопроектів, які відтерміновують  введення РРО.

І тоді вулиця під банковою «вибухнула» протестом.

По-перше, різка реакція ФОПів багато в чому пояснюється попереднім негативним досвідом контактів з державною машиною. Тож владі варто було  б провести інституційну реформу податкової та митної служби, довести до ладу ліквідацію Податкової міліції та інших економічних підрозділів у правоохоронних органах і створити єдину службу з боротьби з економічними злочинами перш ніж вводити РРО. І головне — показати, що дії в цьому напрямку — це пріоритет для влади.

У багатьох навіть високорозвинених країнах стикалися з проблемою переходу на обов’язкову фіскалізацію, і навіть після цього далеко не всі торговельні точки видавали фіскальні чеки.

Для того щоб споживач вимагав чек, в деяких країнах мотивували перевіряти на сайті, чи фіскальний був чек, і якщо виявлялося, що ні, держава штрафувала торгову точку і з цих грошей виплачувала премію покупцеві.

Популяризація в інший спосіб: фіскальний чек ставав державним лотерейним квитком і кожен міг виграти пристойну суму грошей.

В Італії пішли третім шляхом, накладаючи великий штраф і на покупця, який не показав фіскальний чек інспектору, виходячи з магазину.

Але всі речі держави вводили не під час пандемії.

По-друге, не розумно боротися з «хворобами», вбиваючи весь організм. Якби ухвалені закони були націлені проти несумлінного бізнесу, який ухиляється від податків через спрощену систему, то малий бізнес міг би стати навіть союзником влади.

Малий бізнес потребує підтримки, великий — обмежень, інакше він поглинає малий. Великий бізнес здатен масштабуватися і тривалий час працювати на збиток собі, щоб витіснити дрібніших конкурентів і посісти монопольне становище на ринку. У малого бізнесу «жирового прошарку» немає, він швидко гине.

Та чи ухвалені зміни унеможливлюють зловживання і захищають ФОПів, які нічого не порушують? Є сумніви. Підприємці справедливо кажуть, що великий бізнес зможе адаптуватися до нових правил, а от малий — не факт.

По-третє, Тотальна фіскалізація створює ілюзію «простого рішення» для складної проблеми. Але ми бачимо чимало прикладів, коли не відбувається різкої зміни поведінки тільки на підставі прийняття законів. Фіскалізація торгівлі — це не одномоментний, а тривалий процес. Напевно, такий самий, як поширення державної мови на всі сфери діяльності чи обов’язкове перевезення дітей тільки в автокріслах. Закони ніби ухвалені, але наступного дня ми не прокинулися в іншій країні. Це процес поступовий. Тож чи начасі педалювати його?

ФОТО РЕЙТЕР

По-четверте, Чи можливо, щоб не робити всіх ФОПів порушниками та не відкривати можливості для корупційних дій перевіряльників, варто відмовитися від ідеї тотальної фіскалізації, а сконцентруватися на роботі у сфері підвищених ризиків.

З продажем товарів, які вже підпадають під обов’язкову фіскалізацію, досі є проблеми. То давайте спочатку там наведемо лад, а не будемо намагатися охопити неохопне.

На сьогодні визначені категорій товарів, при продажі яких є підвищені ризики уникнення оподаткування. Це складна побутова техніка, ліки, ювелірні вироби, паливо, автозапчастини і навіть засоби гігієни, про що розповідав в інтерв’ю «Дню» бізнесмен Вячеслав ЮТКІН.

Очевидно, що потрібно працювати і з іншими критеріями. Великі брендові магазини, які розташовуються у торгівельних центрах, — це не такий самий малий бізнес, який має кіоск з шапками та рукавицями у підземному переході. Мережа спортивних клубів з басейнами, які продають свої абонементи через ФОП, — це не те саме, що «качалка» на 30 кв м у маленькому містечку. Великий ресторан на сто посадкових місць — це не кав’ярня з одним працівником. Потрібен диференційований підхід, і чіткі критерії оцінки (зокрема, метражі торгівельної площі), які не будуть ставити малий та великий бізнес в однакові умови. Експерти та представники бізнесу мають уже готові розрахунки та пропозиції. Головне — бажання влади.

Дерегулювати та збільшити ліміти. Потрібно підвищити граничні ліміти для всіх груп ФОП, адже вони не переглядалися багато років і давно вже «з’їдені» інфляцією. А не переглядалися вони, очевидно, з прихованою метою відсікти частину бізнесу від використання спрощеної системи оподаткування. Нічого, окрім зростання тіньового сектору такі дії не принесли.

Також існує чимало «прогалин» у регулюванні сучасної торгівлі. Буває, і хочеш видати фіскальний чек, а немає визначеного правила.

До прикладу, Марина —  ФОП. Вона на протест не вийшла. Але  Її невеличке ательє шиє і продає  постільну білизну. На неї працюють ще Ольга і Віктор. Віктор — інвалід дитинства — ДЦП. Для нього робота у Марини — це шанс прогодувати себе і матір пенсіонерку. Марина зізнається — шиє з конрабандних тканин, бо лише так її продукція може конкурувати з текстилем, який сьогодні є на українському ринку.  Тканини Марина бере якісні, але в них нема фіскального чека. Відповідно, і постіль Марина продає без такого документа через групу у Вайбер.

І таких як Марина в Україні — тисячі: які якщо не перепродають «контрабандний» крам, так переробляють його...

Марина каже, що розуміє , що платити податки потрібно, і вона  їх платить ... як може, і на підтримку держави не розраховує... А на протест не пішла, бо сподівається, що «пронесе».

По-п’яте, перевірити 1,5 мільйона ФОПів неможливо, а отже, невідворотності покарання за порушення законодавства не буде. Небезпечно, якщо влада зробить з цього висновок, що гайки «прикрутили» недостатньо міцно, і з’являться нові законодавчі ініціативи на обмеження спрощеної системи, запровадження документообороту, маркування та інші шкідливі для малого бізнесу ініціативи.

Тож, раціональніше концентруватися на значних порушеннях, а не додавати ризиків малому бізнесу. Він і так має досить турбот.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: