Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини.
Юрій Шевельов, український мовознавець, історик літератури

Орлівка-Iсакчі: 900 метрів нових можливостей

Що дає Україні нове поромне сполучення на Дунаї?
18 серпня, 2020 - 10:28
ФОТО З САЙТА CFTS.ORG.UA

Між Україною та Румунією почало працювати поромне сполучення, яке дозволяє водіям скоротити шлях на 200 км — раніше доводилося їхати через Молдову, і перетин кордонів забирав десь 12 годин. Віднині є альтернативний варіант, коли можна витратити менше і заощадити час. При тому, що південним маршрутом рухається потік автотранспорту з Балканських країн до Києва, центральної та східної частин України і далі. Перші вантажівки переправилися з української Орлівки до румунської Ісакча на іншому боці Дунаю вранці 10 серпня. Машини долають Дунай на паромі у вузькому місці Дунаю (до 900 метрів), і сам перетин триває лише декілька хвилин.

Паром може одночасно перевезти 15 вантажівок. Втім, поки, за рішенням сторін, через карантинні обмеження переправа доступна тільки для вантажівок, які й почали оформлювати прикордонники Ізмаїльського загону. В цілому ж пункт пропуску може щодня пропустити 150 вантажівок, кажуть прикордонники. Коли будуть пропускати легкові авто, то їх може пройти за день і 350 одиниць. Якщо оцінювати пропускну здатність для автобусів і пасажирів, то це 50 одиниць і 1000 осіб. Вантажівку оформлюють десь за 15 хвилин.

Переправу між Орловкою та Ісакча відкрили відповідно до угоди між урядами України та Румунії, яка була укладена ще у 2015 році. І цьому певні проблеми законодавчого плану: переправа Орлівка за українським законодавством визначалася як місцева переправа, а в Румунії і ЄС дозволені тільки міжнародні переправи — іншого визначення немає. У Ісакча проходить європейський коридор, який з’єднує місто з найбільшим румунським морським портом Констанцою. Були відповідні звернення на рівні уряду Румунії і України. Потім ці дві сторони уклали міжурядовий договір і ратифікували його.

Будувати переправу почали того ж таки 2015 року (розробляти ж проект почали значно раніше). Окрім дороги загального призначення та існуючої дамби, потрібно було побудувати причали (дворівнева гідротехнічна споруда розрахована на низький і високий рівні Дунаю), складський комплекс,  майданчик відстою і очікування автотранспорту та інші об’єкти. Окрім того, наприклад, відповідно до норм й вимог митної та прикордонної служб України, слід було підвести не лише лінію електропередачі, але й дві альтернативні лінії зв’язку. Була також збудована водонапірна свердловина.

Кошти вкладали інвестори — українське ТОВ «Поромний комплекс Орлівка», румунська компанія Navrom BAC та інші. «Тільки проектна документація коштувала 200 тис. дол. Всього ж інвестори витратили на проект 5-5,5 млн євро, які мають окупитися протягом 6,5-8 років», — розповів журналістам один з ініціаторів проекту Юрій Дімчогло. «Частина порту в Ісакча була передана румунської компанії NAVROM BAC в концесію на 20            років під поромну переправу. Вартість проекту з їх боку оцінюється приблизно в 5 млн євро. За ці кошти було збудовано пункт пропуску, гідротехнічні споруди і паром. Але якщо з українського боку цей проект повністю побудований за кошти інвесторів, то з румунською 1,1 млн євро, які були витрачені на будівництво пункту пропуску, компенсує ЄС», — додає він

Терміни завершення будівництва і запуску неодноразово переносилися через затягування з видачею дозвільних документів владою Румунії. На початку 2019 року в українському Міністерстві інфраструктури розраховували, що поромна переправа буде введена в експлуатацію до кінця року, але процес затягнувся на довше.

Поки переправа працює в тестовому режимі, пором курсуватиме нерегулярно. Очікується, що регулярна робота розпочнеться вже з вересня, коли пором під прапором Румунії відправлятиметься щогодини. А потім на воду вийде ще одне  судно, вже під українським прапором. Тоді перетинати Дунай можна буде вже раз на пів години. Взагалі ж було передбачено, що обслуговувати переправу мають чотири порома з осадкою до 1,5 метра. Цей міжнародний пункт пропуску буде функціонувати цілодобово. Здійснюватиметься прикордонний, митний, фітосанітарний, ветеринарний та інші види державного контролю.

Запуск поромної переправи дозволяє зміцнити позиції українських перевізників — це зменшення амортизації авто, заощадження коштів. Відпадає потреба потреби платити в Молдові транзитні платежі, які становлять 4 євро з легкового автомобіля і 25-35 євро з вантажного транспорту, плюс транзитне декларування. Рухаючись транзитом через Молдову, вантажний транспорт залишає близько 60 євро, перетин Дунаю паромом коштує дешевше. До того ж паромна переправа дає додаткові надходження до місцевого бюджету і робочі місця. Так, раніше ТОВ «Поромний комплекс Орлівка» відмічало, що лише за оренду землі підприємство з 2016 року щорічно перераховує сільському бюджету селища Орловка близько 1,4 млн грн. А окрім кількох робочих місць на переправі, буде вигода і за рахунок розвитку супутньої інфраструктури (кафе, заправки тощо). У більш глобальному розумінні переправа «Орловка-Ісакча» відкриває транспортний коридор Україна-Південна Європа.

Андрій МУРАВСЬКИЙ
Газета: 
Рубрика: