«Останній дорослий» чи «слабка ланка». ЦЕ ще доведеться з’ясувати

Новина про відставку голови Національного банку України вже сколихнула валютний ринок. В четвер зранку курс в обмінниках підскочив до 27,25 гривень за долар США. І це не кінець. Представники Заходу та ряд українських експертів навипередки обіцяють Україні стрімке падіння національної валюти, до 30, і навіть до 40 гривень за долар.

«Останньою краплею» та «червоною лінією» назвав звістку про відставку голови НБУ Томаш Фіала, генеральний директор інвестиційної компанії Dragon Capital. він також заявив, що його компанія призупиняє інвестиції в Україну: «Ми відкладемо нові інвестиції, адже влада робить останні п’ять місяців абсолютно протилежно тому, що інвестори, як внутрішні, так і міжнародні, очікують від них і радять їм. Це остання крапля, — заявив Томаш Фіалі. — Можна тільки здогадуватися, які мотиви, повна некомпетентність або мотивований Росією саботаж».

«Дотисли банки... дотиснемо і економіку. Зробимо це разом, — пише у Facebook інвестиційний банкір Сергій Фурса. — Останній дорослий пішов із дому, де купа інфантильних підлітків, алкоголю та сірників».

Він також звертає увагу, що повідомлення про відставку голови НБУ з’явилося одразу після того, як МВФ погодив нову кредитну програму для України, а інші іноземні партнери — Світовий банк і ЄС — виділили свою частину фінансової допомоги.

«В 1993 мені було 18, життя було стрьомне, але в 18 все сприймається весело. Зараз мені 45, в мене дитина і пережити це знову я не хочу», — пише про наслідки відставки голови НБУ виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Він вважає, що заява голови НБУ про відставку через політичний тиск «може закінчити короткий час фінансової стабільності в Україні».

І з цим важко не погодитися: своєю несподіваною, чи то, якщо вірити аргументу про «політичний тиск» з-боку влади, сподіваною для влади відставкою Яків Смолій таки наніс удар по економіці України. Від учора на фінансових ринках України запанувалал паніка. Міністерство фінансів навіть було змушене відмінити розміщення єврооблігацій на суму 1,75 мільярда доларів США.

Хто стане наступним головою Національного Банку наразі невідомо. Але те, що старт на посаді у нього буде не з легких вже зараз можна сказати напевне. Зберегти незалежнітсь регулятора і продемонструвати чітку, виважену та зрозумілу політику НБУ для Заходу — це задача мінімум вже на перші дні роботи.

Крім того, заява про відставку Смолія поставила під ризик співпрацю з МВФ. Фонд уже заявив, що після відставки діючого глави Нацбанку Україна повинна зберегти незалежність центрального банку.

«Під його керівництвом Україна домоглася важливих успіхів у досягненні стабільності цін, наочно демонструючи, що незалежний центральний банк є ключовим елементом сучасної макроекономічної політики, — заявив представник МВФ Владислав Рашкован. — Ось чому незалежність НБУ знаходиться в центрі програми для України, яку підтримує Фонд, і чому вона повинна підтримуватися при новому главі».

МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Співпраця з МВФ — це не тільки кредити, які отримає Україна для покриття дефіциту бюджету. Співпраця з МВФ означає довіру міжнародних інвесторів. Інвестори готові вкладати гроші в Україну, лише якщо впевнені у тому, що країна проводить реформи, не стане банкрутом і вони зможуть заробити на своїх інвестиціях.

На руках іноземних інвесторів наразі перебуває облігацій внутрішньої державної позики (ОВГЗ) на 99,13 млрд грн. Це майже $4 млрд. Це боргові папери уряду, який розміщував їх під високу дохідність в 2019 року і, таким чином, фінансував дефіцит бюджету в умовах відсутності траншу від МВФ.

В даний момент, через світову фінансову кризу, відбувається поступовий вихід нерезидентів з українських ОВДП та перехід в долар США.

Так, на початку березня, коли пандемія COVID-19 тільки набирала обертів, на руках в іноземних спекулянтів було ОВДП на 126 млрд грн. Станом на перше липня ця кількість зменшилася на 27,3 млрд грн.

Президент Володимир Зеленський, який уже вніс у Раду подання на звільнення Смолія, запевнив: НБУ разом з урядом мають і далі вести зважену монетарну та фіскальну політику.

«Нашим безумовним пріоритетом залишається забезпечення незалежності Національного банку України, про що неодноразово зазначав президент України. Правління НБУ буде продовжувати свою діяльність на засадах незалежності та професійності», — йдеться у заяві Офісу президента.

На підтримку Смолія виступили країни «Великої сімки». Посли країн G7 заявили, що підрив незалежності НБУ поставить під загрозу міжнародну підтримку українського уряду.

«Підрив незалежності НБУ вплине на українців, зашкодить довірі інвесторів та поставить під загрозу міжнародну підтримку зусиль українського уряду щодо побудови безпечної, успішної та демократичної країни», — попередили посли G7.

Вони нагадали, що НБУ допоміг досягти макрофінансової стабільності, «вирішити важку банківську кризу та відновити довіру до банківського сектору, затьмарену самоуправством та корупцією».

Попри це фінансовий комітет ВР підтримав проєкт постанови про оцінку діяльності Смолія та рекомендував Раді прийняти документ.

Голова Національної асоціації банків Роман Шпек назвав цей проєкт постанови «політичним самогубством», а обгрунтування у документі «декларативними та незграбними».

З тим, що команда Володомира Зеленського, яка в більшості своїй складається з новачків у політиці, зачасту діє «незграбно» і на «межі фолу», справді, не посперечаєшся. Однак, якщо подивитись на ситуацію та аргументи влади, абстрагувавшись від галасу, який через ЗМІ здійняли економісти та держателі українського боргу, то можна побачити спробу команди Президента відійти від ліберальної економічної політики до...консерваторів, які хочуть опертися на внутрішнього інвестора і підтримати його. І політика жорсткого монетарного голоду, яку провадив НБУ за керівництва Якова Смолія, була слабкою ланкою для цієї історії.

І справедливості ради варто зазначити, що не всі дорослі вийшли з кімнати... Голова Ради національного банку України Богдан Данилишин заявив, що відверто здивований заявам Смолія про «політичний тиск» і «конфлікт з Радою НБУ». Сам він і справді бачить об’єктивні підстави для зміни керівництва регулятора.

«Маю відзначити, що ані я особисто, ані інші члени Ради Національного банку не відчували жодного політичного тиску з боку нинішнього або попереднього керівництва держави та мали безперешкодну можливість забезпечувати незалежну політику та виконання основних функцій Національного банку. Враховуючи чутливість грошово-кредитної сфери, вважаю, що заяви про політичний тиск на керівництво Національного банку є необережними та створюють ризик зниження довіри іноземних інвесторів та українських громадян до державних інституцій в Україні, що, в свою чергу, матиме негативні наслідки для економіки у період кризи», — зауважив Данилишин.

Він підкреслив, що Рада Національного банку неодноразово впродовж останніх років вказувала на недоліки та незбалансованість політики центрального банку, вибірковість застосування монетарних інструментів та недостатньо активну діяльність Правління Національного банку з відновлення кредитування та стимулювання економічної активності в Україні. Зокрема, за результатами засідання Ради, яке відбулося 30 червня 2020 року, було прийняте рішення про те, що жорсткість грошово-кредитної політики Національного банку у 2018-2020 роках призвела до суттєвої деформації економічних стимулів діяльності банків та скорочення рівня кредитування економіки.

«Нагадаю, що згідно Закону України «Про Національний банк України» Голова Національного банку звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України у зв’язку із заявою про відставку із зазначенням аргументів такого рішення, поданою у письмовому вигляді та прийнятою Президентом України. З огляду на визначений Законом порядок прийняття рішень, вважаю, що керівництву Національного банку необхідно бути стриманими у заявах та діяти у чіткій відповідності до законодавства України, — зауважив Данилишин. — Разом з тим, я переконаний, що попри можливий тимчасовий період невизначеності, пов’язаний із поданням Головою Національного банку заяви про відставку та її розглядом Президентом України та Верховною Радою України, Національний банк як незалежна та професійна державна інституція забезпечить стабільність гривні та фінансового ринку України».